У Сумах створили робота для дистанційного ведення вогню. Платформу встановлюватимуть на квадроцикл, який доставлятиме її в необхідну точку, оснащувати її можна різними видами стрілецької зброї. Керувати нею стрілець може дистанційно, не піддаючи небезпеці своє життя. Про це повідомляє Суспільне. Суми.
Як повідомляється, проєкт Сумського державного університету «Розробка роботизованої платформи для керування стрілецьким озброєнням став одним з переможців щорічного конкурсу Міністерства освіти і науки. Розробники отримають фінансування на подальше вдосконалення пристрою, а потім передадуть його для серійного виробництва.
«Роботизована платформа для керування стрілецьким озброєнням дозволить воїнам триматися далі від бойових дій», – розповідає старший викладач кафедри «Технологія машинобудування» Сумського державного університету Іван Дегтярьов.
Як пояснює Дегтярьов, за допомогою дистанційного керування можна навести зброю, прицілитися і стріляти.
«Ми можемо встановлювати кут, необхідний для зміни кута обстрілу позицій ворога. І, власне, вертикальна вісь для можливості повторення рельєфу місцевості, для того, щоб у нас приціл залишався паралельно лінії горизонту у будь-якій ситуації»,— каже Дегтярьов.
Це — поки що прототип з мінімальною собівартістю. Над винаходом працювали кілька кафедр університету, інженери-конструктори відповідали за механічну частину.
«Основа для даної платформи – стандартні, в основному, деталі, редуктори покупні, мотори і, власне, конструкційний матеріал – це профільні труби, листи, які вирізалися за допомогою лазерної різки, і зварювалися теж власноруч за допомогою електрозварки», — розповідає Дегтярьов.
Платформу встановлюватимуть на квадроцикл, який доставлятиме її в необхідну точку. Оснащувати можна різними видами стрілецької зброї, тримач на платформі можна змінювати в залежності від потреби. Робот здатен працювати як стаціонарно, так і в русі.
Над керуванням роботом працювали спеціалісти з автоматизації і програмування. Учасник проєкту, студент кафедри КСУ Денис Стриженок каже, що мав нагоду використати на практиці знання, отримані в аудиторіях. Розповідає, що основою для роботизованої платформи став попередній винахід:
«Нами була розроблена система для дистанційного керування німецьким кулеметом ФГ-42. Це була станина, на якій закріплювались мотори, і електроспуск. І був пульт оператора з дротом 20 метрів. І оператор міг з укриття вести вогонь і бачив зображення на екрані з тепловізійного прицілу, який встановлювався безпосередньо на кулеметі».
Завідувач кафедри комп’ютеризованих систем управління СумДУ Петро Леонтьєв каже, що невеликі замовлення з автоматизації від військових виконували з початку війни. Вивчивши попит воєнного часу, вирішили створити мобільний безпілотний робот, який би міг виконувати військові задачі.
Як повідомляється, через те, що їхній проєкт став одним з переможців щорічного конкурсу наукових проєктів та розробок молодих вчених на 2023 рік, науковці отримають фінансування від Міністерства освіти на вдосконалення платформи і виготовлення зразкової моделі.
«Результат цієї перемоги буде, перш за все, початок роботи над цими проєктами, а вже за результатами їх виконання ми сподіваємося на впровадження у реальний сектор економіки»,— говорить Денис Курбатов, начальник науково-дослідної частини СумДУ.
Креслення і документацію передадуть виробникам для серійного виробництва орієнтовно за пів року. Як повідомляється, уже є підприємства, які готові взяти цей винахід у виробництво.
Читайте також:
- Теплові труби на орбіті й супутникова «анатомія»
- Промислові коноплі — не канабіс, а потрібна економіці сільськогосподарська культура
- Практична філософія українського Сократа
- Співдружність, випробувана часом
- Переможна Україна: виклики, можливості, «Червоні лінії»
- Глобальні виклики, український рахунок і передові дослідження
- Вартовий держави
- «Ноосфера» починає новий антарктичний сезон
- Повернення “Одіссеї” Петра Ніщинського
- Нацфонд оголосив конкурс наукових проєктів для відбудови