Про розробку українських учених щодо лікування важких опіків йшлося в одному з випусків програми «Про науку. Компетентно».
Академік НАН України Володимир Семиноженко зустрівся з завідувачкою відділу генетики людини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Любов’ю Лукаш і попросив розповісти: у чому суть винаходу? А також — коли можна очікувати його впровадження?
Науковиця розповіла, що на початку 2000-х до співробітників інституту звернулися медики, благаючи розробити покриття для опікових ран. Комбустіологи хотіли врятувати маленького хлопчика, на якого впало відро з окропом. У дитини постраждало все тіло, стан був дуже важкий.
«Ми швидко розробили покриття, використали харчову плівку «Білкозин», яку виготовляли на Прилуцькому заводі, та синтетичну плівку, яку виготовили вчені Інституту біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України. Стовбурові клітини висіяли на спеціально підготовлену плівку. Клітини росли, а потім ці покриття з клітинами наклали на рани пацієнта. Трирічний хлопчик повністю одужав, навіть рубців не залишилося», — пояснила пані Любов.
Поступово вчені вдосконалили свою розробку й відійшли від використання стовбурових клітин.
«Ми взяли середовище, кондиційоване клітинами (безклітинне кондиційоване середовище) і переконалися, що регенерація шкіри за допомогою БКС йде краще, ніж з клітинами. Наші покриття допомагають відновити основу шкіри — дерму — і підготувати рани до аутотрансплантації. Повне загоєння ран відбувається вдвічі швидше!», — додала науковиця.
Українські вчені стали першими у світі, хто застосував кондиційоване середовище без стовбурових клітин. Наукова розробка дає фантастичні результати й чекає масштабного впровадження. Вона потрібна у шпиталях і лікарнях, для лікування військових, які постраждали під час бойових дій.
Також про клітинні біотехнології з розробки нових еквівалентів дерми для лікування масивних опіків можна прочитати в статті «Лікування опіків: винахід, який може рятувати життя», яка вийшла в номері 43–44 газети «Світ» (листопад 2022 року). http://surl.li/elcrf
Як пришвидшити впровадження розробки, слухайте на ютуб-каналі НАН України:
Учені виявили ген, який відповідає за розлади статевого розвитку й безпліддя
Науковці Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України у співпраці з закордонними колегами здійснили важливе відкриття, яке допоможе розібратися у генетичних механізмах складних статевих розладів, діагностувати й лікувати ці хвороби.А саме: виявлено новий ген, порушення якого в певній ділянці спричинюють збій статевого розвитку і, як наслідок, цілу низку ускладнень здоров’я, зокрема безпліддя.
Докладно про унікальне дослідження вчених та його результати в інтерв’ю авторській програмі академіка Володимира Семиноженка «Про науку. Компетентно» для ютуб-каналу НАН України розповіла завідувачка лабораторії геноміки людини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України професорка Людмила Лівшиць.
Колектив науковців інституту працював над цією темою разом з колегами з Іспанії та Швейцарії. Генетики використали живі моделі, на яких можна провести експерименти й дослідити тонкі молекулярні механізми порушень, які спостерігаються у людини. Лабораторним об’єктом стала мушка-дрозофіла, в якої послідовність гена DCL3 (STARD8) дуже подібна до відповідних послідовностей в інших живих організмів (комах, хребетних, ссавців і, головне — людини). Дослідження належить до царини фундаментальної науки, однак його результати відкривають перспективи застосування здобутих знань і в практичній медицині.
Читайте також:
- «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже» або віра, магія, містика в умовах війни
- Теплові труби на орбіті й супутникова «анатомія»
- Промислові коноплі — не канабіс, а потрібна економіці сільськогосподарська культура
- Практична філософія українського Сократа
- Співдружність, випробувана часом
- Переможна Україна: виклики, можливості, «Червоні лінії»
- Глобальні виклики, український рахунок і передові дослідження
- Вартовий держави
- «Ноосфера» починає новий антарктичний сезон
- Повернення “Одіссеї” Петра Ніщинського