Цілі природні комплекси руйнуються внаслідок розв’язаної росією війни
Бойові дії є потужними факторами змін біотичного різноманіття. Про це свідчить аналіз, заснований на попередньому досвіді польових робіт українських учених на сході України, а також — на джерелах даних щодо поточної ситуації в інших регіонах країни, де відбувалися воєнні дії.
Негативні зміни проявляються на рівні життєдіяльності окремих особин, популяцій та угруповань. Це здебільшого загибель тварин від вибухів, хімічного забруднення, підриви на мінах, поведінкові зміни від стресу, руйнації біотопів тощо. Водночас зафіксовано й окремі позитивні зміни, пов’язані з припиненням фактично всіх традиційних форм природокористування, що сприяє зростанню популяцій деяких видів. Окрім того, в таких зонах почастішали випадки реєстрації певних раніше відносно рідкісних і вразливих видів.
Про це в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» розповів провідний науковий співробітник відділу музеології Національного науково-природничого музею НАН України кандидат біологічних наук Ігор Загороднюк.
Війну можна розглядати як різкі (катастрофічні) зміни усталених форм природокористування, що призводять до змін у навколишньому середовищі. Як відомо, катастрофи переважно не мають тотального характеру — зменшення або зникнення окремих компонентів біоценозу супроводжується появою або збільшенням чисельності інших. Найближчими екологічними аналогами бойових дій є техногенні катастрофи тривалого типу, які на сьогодні досить добре досліджені. Експерти зазначають, що бойові дії призводять до змін ґрунтового і рослинного покриву, катастрофічних явищ, пов’язаних з вибухами й пожежами, порушень гідрорежиму, змінення екосистемного рівня, руйнації структури популяцій, її фрагментації, знищення природних бар’єрів, хімічного та біологічного забруднення. Комбінація цих впливів формує досить унікальну екологічну ситуацію, яка потребує аналізу всіх окремих, неприродних по суті, процесів, оцінки їхнього впливу на біоту та прогнозування подальших змін. Серед усіх груп біоти найбільших впливів зазнають ссавці, до яких належить і людина. Ця група тварин дуже вимоглива до якості середовища, доступних природних ресурсів, але, на відміну від людини, у них немає жодних систем контролю та управління ситуацією, а тому вони не просто вразливі, а приречені на виживання в умовах наджорсткого природного добору і неселективної випадкової елімінації.
«Прямі дії ведуть до прямих наслідків. Найнебезпечніший фактор — це втрата біотопів, що визнано, зокрема, Міжнародним союзом охорони природи. Іде пряме знищення лісів, заплав, степу. Пожежі, руйнування ґрунтового і рослинного покриву. Місцями кількість вирв, воронок від снарядів, мін, бомб перетворює поверхню землі на решето. Ґрунтовий покрив відновлюється неймовірно важко. Один сантиметр формується сто років. Дуже вразливі піщані, наприклад, степи, які розташовані уздовж Сіверського Дінця», — зазначив Ігор Загороднюк.
Також треба дослідити, що відбувається з іншими екосистемами, зокрема, водоймами, в які потрапляє вибухова хімія, паливно-мастильні матеріали, тіла загиблих, амуніція, техніка тощо.
Докладніше за посиланням .
Читайте також:
- Бути готовим до помилок, випробувань, понаднормової роботи й скепсису
- Вуглеводневий потенціал наших надр
- Чи є порятунок від бюрократичного безглуздя в науці?
- «Наукова криївка»
- «Рятівне коло» для космічних досліджень
- Телескопи на Харківщині після війни стануть ще кращими
- Оновлення законів та екологічної парадигми. З чого починати післявоєнне відновлення довкілля?