Повномасштабний напад росії наприкінці лютого 2022 року мобілізував за внутрішнім покликом у загони захисників України людей найрізноманітніших професій. Серед них – Олесь Федорук, знаний літературознавець, текстолог, який понад два десятиліття досліджує життя і творчість Пантелеймона Куліша. Від 26 лютого 2022 року він боєць ЗСУ. Відтоді у складі стрілецького батальйону старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Олесь Федорук обороняє спочатку Київ, а потім майже півроку — східні рубежі в Покровському та Волноваському районах Донецької області.
В інтерв’ю учений розповів про війну, надійних побратимів, сімейну підтримку, біль втрат і віру в перемогу.
Офіцер розповів про склад свого батальйону: «Всі ми змінилися… “Стилет і стилос” – є така збірка в Євгена Маланюка. Кинджал і перо. Письменники не раз брали до рук зброю, коли було потрібно. І це зовсім непогано в них виходило. У нашому батальйоні люди абсолютно різних професій, з якими я ніколи б і не перетнувся в житті, якби не війна. У нас є доктори наук, зокрема, в командуванні батальйону, і кандидатів чимало. Є, наприклад, топ-менеджер популярної мережі продуктових магазинів. Є прокурори і адвокати, хіба що судді, здається, нема. Багато тих, хто пройшов через АТО. На початку – майже кожний четвертий в батальйоні. Присутність учасників війни 2014–2015 років сильно підтримувала. Нещодавно у Львові я говорив з Сергієм Леп’явко – колегою, істориком, який теж пішов в ЗСУ, доктором наук і автором восьми популярних книг про історію Чернігова (його двоє синів, до речі, тепер захищають Батьківщину). Він казав, що в Чернігові у них був брак офіцерів. Натомість у нас, у Києві, – навпаки. Уявіть, наш стрілецький батальйон, за штатним розписом мав 39 офіцерських посад, а прийшло 70 офіцерів. Були випадки, коли капітани, майори і навіть полковник опинялися на солдатських і сержантських посадах. І це було показово для Києва: всі встали на захист Батьківщини».
Про науку під час війни Олесь Федорук зазначив наступне: «Звісно, робота науковців істотно загальмувалася, особливо тих, хто працює з архівами. Нам, вочевидь, треба спершу перемогти ворога, повернути захоплені міста і села, відвоювати землі, забезпечити собі спокійне мирне майбутнє… Бо ворог, коли ми його виженемо за межі кордонів України, нікуди не подінеться і намагатиметься будь-що здобути реванш. А світ української науки, зокрема гуманітарної, звичайно, розвивається і розвиватиметься. Як це було і під час Першої та Другої світових воєн. Парадоксально, але найкращі художні твори і навіть наукові праці можуть писатися в найважчі часи. Національна трагедія, яку ми сьогодні переживаємо, призводить до переоцінки та переосмислення світосприйняття. Це, без сумніву, дасть поштовх до вивчення історії, вплине на розвиток суспільствознавства, українознавства, гуманітаристики в цілому, і не тільки нашої країни, а й усього світу».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3675405-oles-fedoruk-vijskovosluzbovec-zsu-doktor-filologicnih-nauk.html
Читайте також: