Днями відбулося засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Для наукової спільноти кожне засідання ради — велика подія, адже Нацрада обговорює найактуальніші (а часто й найгостріші) питання української науки й освіти. Цього разу одним з основних питань порядку денного стало реформування Національної та галузевих академій наук України у 2021–2022 роках.
НАН України — вистояла
Про результати реформування НАН України розповів її президент Анатолій Загородній.
Свою доповідь Анатолій Глібович почав з розповіді, як працює академія та науковці в умовах війни. Він констатував, що найважчими були її перші дні й місяці. Важливо було забезпечити роботу установ, охорону, виплату заробітної плати, збереження документів тощо.
На жаль, за рік війни знищено та пошкоджено близько 220 об’єктів майнового комплексу вартістю пів мільярда гривень. Втрачено наукове обладнання на суму понад двісті мільйонів гривень. У перші дні війни чимало наукових працівників змушені були шукати безпечне місце проживання в інших регіонах України та за кордоном. Станом на січень 2023 року додому не повернулися близько 9 відсотків науковців.
Академія активно розвиває міжнародні зв’язки. Спільно з академіями наук США, ЄС (зокрема, Польщі, Данії, Німеччини) та Лондонським Королівським товариством підготовлено десятикроковий план дій щодо підтримки й відновлення науки в Україні під час війни та в повоєнні роки.
Анатолій Загородній впевнений: у складних умовах воєнного стану академія вистояла і зберегла життєдіяльність. Свідченням цього є вагомі результати розроблень (у всіх галузях науки!), отримані у 2022 році.
Упровадження розробок НАН допомогло, наприклад, українським енергетикам. Використання рішень, які запропонував Інститут теплоенергетичних технологій НАН України, дало змогу в рекордно короткі строки відновлювати та підтримувати роботу критично важливих об’єктів енергетики, зокрема, Дарницької ТЕЦ. «Не буде перебільшенням сказати, що світлом і теплом у домівках киян ми маємо завдячувати розробкам інституту. Загалом економічний ефект від впровадження розробок цього інституту на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 за останні роки перевищив 2,3 мільярда гривень», — наголосив Анатолій Глібович.
Генетики та селекціонери установ академії продовжують роботу зі створення стресостійких сортів озимої пшениці урожайністю понад 100 центнерів з гектара. Обсяг виробництва сертифікованого насіння перевищив тисячу тонн. Це допомогло забезпечити ефективну роботу 50 насіннєвих господарств у 2022 році.
Соціогуманітарії виконують велику роботу з розвінчання ідеології агресора та шукають шляхи протидії цій ідеології.
Соціологи досліджують суспільні настрої та психологічний стан суспільства під час війни, вивчають демографічну ситуацію, прогнозують подальший «демографічний стрес».
Отримано вагомі результати у розв’язанні проблем забезпечення обороноздатності та безпеки держави. На сьогодні «в роботі» — понад 50 розробок, які погоджено з Міноборони, Укроборонпромом, головними конструкторськими бюро в галузі озброєнь. Деякі уже передано в серійне виробництво.
Анатолій Загородній розповів також, як виконується план реформування НАН України.
Зокрема, проведено інвентаризацію матеріально-технічної бази та земельних ділянок, визначено об’єкти нерухомості та земельні ділянки, які тривалий час не використовуються. Підготовлені й реалізуються пропозиції щодо перепрофілювання окремих об’єктів та ділянок та передачі їх іншим науковим установам.
Триває оптимізація мережі наукових установ і організацій, ухвалено рішення щодо ліквідації 13 установ. До сфери управління Фонду державного майна передано 121 майновий комплекс державних підприємств. Найближчим часом планується активізувати роботу і щодо оптимізації відділень академії.
Для вдосконалення роботи проводиться оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН (методики розроблено з урахуванням досвіду європейських країн). Впродовж 2016–2021 років оцінено вже 160 установ. Результати оцінювання стали основою для заходів з оптимізації мережі наукових установ та вдосконалення розподілу бюджетних коштів. Тепер беруться до уваги результати оцінювання та державної атестації наукових установ, розвиток наукової інфраструктури, реалізація заходів з оптимізації внутрішньої структури тощо.
Втім, за словами Загороднього, радикальне скорочення фінансування НАН України (на 26 відсотків порівняно з 2021 роком) суттєво загальмувало реалізацію запланованого. Додаткове зменшення базового фінансування окремих інститутів (в умовах обмежених ресурсів) могло б призвести до їхнього закриття. «Цю роботу потрібно продовжити за умов хоча б мінімальної фінансової стабілізації», — наголосив доповідач.
У подальшому реформуванні академії, за словами Анатолія Загороднього, пріоритетним є збереження наукового потенціалу та його розвиток у післявоєнний час; відбудова зруйнованої та пошкодженої інфраструктури НАН України; підготовка до дослідно-промислової експлуатації ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів» і створення на її основі міжнародного центру; відновлення лабораторій Інституту проблем безпеки атомних електростанцій; створення геномного центру під егідою НАН України; розширення тематики наукових досліджень, спрямованих на забезпечення оборони й безпеки України; ефективна співпраця з міжнародними та іноземними організаціями; активна участь у підготовці для Національної ради з відновлення України від наслідків війни пропозицій щодо відновлення та розвитку України, пріоритетних реформ, стратегічних ініціатив, нормативно-правових актів тощо.
НААН: забезпечення продовольчої безпеки
Про роботу в умовах воєнного стану й результати реформування Національної академії аграрних наук України розповів її президент Ярослав Гадзало.
Ярослав Михайлович повідомив, що загальна площа землекористування наукових установ, організацій та підприємств НААН становить 487,1 тис. гектарів (з них 383,3 тис. гектарів займає рілля). За словами доповідача, впорядковано перелік об’єктів державної власності, які входять до майнового комплексу академії, визначено об’єкти нерухомості, які не використовуються чи використовуються неефективно (або щодо яких відбулося незаконне відчуження). Підготовлено пропозиції щодо підвищення ефективності використання 14 173 будівель.
За результатами проведеної інвентаризації нерухомого майна виявлено 127 об’єктів, що використовуються неефективно. Готуються пропозиції щодо передачі їх до Фонду держмайна України.
Виявлено, що 1825 об’єктів не використовуються в господарській діяльності установ та державних підприємств. З них 1214 мають аварійний стан і підлягають списанню.
Президія НААН України проводить реформування мережі установ. 72 юридичні особи академії із загальною площею земельних ділянок 108,3 тисячі гектарів уже передано Фонду держмайна України. Найближчим часом планується передати ще 25 юридичних осіб.
Впорядковано структуру штатного розпису апарату президії НААН (скорочено одне управління) та чисельності наукових працівників академії.
Шляхом злиття декількох установ утворено Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва, а також Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства.
«Наукова тематика НААН погоджена з Міністерством оборони України та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Результати досліджень важливі для продовольчої безпеки країни», — наголосив Ярослав Гадзало.
НАПН: збільшено кількість прикладних досліджень
Здійснено низку заходів і щодо реформування Національної академії педагогічних наук.
Президент НАПН Василь Кремень розповів, що проведено інвентаризацію земельних ділянок, об’єктів державної власності, матеріально-технічної бази установ. Ухвалено рішення спрямовувати на оновлення матеріально-технічної бази установ академії не менше ніж 50 відсотків власних надходжень від провадження наукової та науково-технічної діяльності.
Удосконалено організаційну структуру академії. Зокрема, оптимізовано мережу наукових установ, скорочено адміністративно-управлінський апарат. У структурі кожного відділення створено науково-експертні ради.
Збільшено кількість одно- та дворічних досліджень. Частку прикладних досліджень збільшено до 60 відсотків.
Упроваджено конкурсний відбір проєктів наукових досліджень, за результатами якого у 2021–2022 роках виконувалося 12 прикладних досліджень з проблем розвитку освіти, що потребують невідкладного розгляду.
«Війна — це випробування усіх сфер життя України. Освіта це випробування витримала. Сьогодні мільйони патріотів (яких виховали українські педагоги) захищають країну, а українські військові за короткий час освоюють нові види зброї», — зазначив Василь Григорович.
НАПрН: воєнна тематика в пріоритеті
Офіс Національної академії правових наук України розташований у Харкові. В.о. президента академії Володимир Журавель розповів, що попри війну й обстріли всі сім установ академії продовжують роботу.
У травні минулого року президія академії ініціювала перегляд і коригування тематики фундаментальних досліджень. Пріоритетними було визначено нормативно-правове забезпечення сфери національної безпеки й оборони; вдосконалення досудового розслідування кримінальних порушень проти миру, безпеки й міжнародного правопорядку; розроблення і впровадження механізму притягнення до відповідальності держави-агресора та механізму відшкодування та компенсації збитків громадянам України, юридичним особам, державі й природним об’єктам; оновлення національного законодавства та його адаптація до права ЄС відповідно до угоди про асоціацію України та Європейського Союзу; правове забезпечення економіки України у післявоєнний період.
За словами доповідача, відбулося скорочення адміністративно-управлінського апарату президії НАПрН, натомість збільшена кількість наукових посад в установах.
Серед основних напрямів діяльності академії є підготовка пріоритетних законопроєктів та змін до чинного законодавства; надання науково-правових висновків тощо. Лише минулого року установи академії підготували для Верховної Ради понад 250 науково-правових висновків. Члени академії взяли участь у розробленні понад 300 законопроєктів та інших нормативно-правових актів.
«Воєнна агресія рф завадила реалізації деяких заходів з реформування академії. Зокрема, створенню наглядової координаційної ради та проведенню аудиту фінансового стану й ефективності використання коштів державного бюджету. Сподіваємося зробити це після перемоги», — наголосив Володимир Андрійович.
НАМН: найголовніша робота — лікувальна
Найважливішими напрямами роботи Національної академії медичних наук є розроблення та вдосконалення технологій лікування та реабілітації після бойових уражень; розроблення науково обґрунтованих заходів для нормалізації ситуації на визволених територіях, заходів для збереження здоров’я населення у разі виникнення аварійних ситуацій на атомних електростанціях тощо. Про це розповів президент НАМН Віталій Цимбалюк.
Важливим результатом реформування Віталій Іванович вважає зміну розподілу фінансування всередині академії. Нині тут виділяють кошти лише на науково-дослідну роботу.
У 2021 році НАМН «взяла курс» на ліквідацію дублювання установ та ліквідацію закладів, які не мають матеріальної бази чи не відповідають сучасним вимогам. Зокрема, було об’єднано ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» та Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України. Також було об’єднано ННЦ радіаційної медицини НАМН України та Інститут гематології НАМН України.
Ухвалено рішення реорганізувати шляхом об’єднання Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, Інститут ядерної медицини та Інститут спадкової патології. Національний Інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова об’єднується з Інститутом нефрології.
У закладах академії лише у 2022 році отримали допомогу 14 тисяч військовослужбовців з важкими травмами.
«Найголовніша наша робота — лікувальна, адже ми є базою для лікування найскладніших бойових поранень», — наголосив Віталій Цимбалюк.
НАМ: мистецтво зцілює душу
«Медицина лікує тіло, мистецтво зцілює душу», — з цих слів розпочав свій виступ президент Національної академії мистецтв України Віктор Сидоренко.
Віктор Дмитрович розповів, що діяльність академії спрямована на формування переможного культурного духу нації та розбудову культурної дипломатії.
Річний бюджет НАМ — 39 мільйонів гривень. На сьогодні поліпшено роботу всередині академії та розширено співпрацю з міжнародними партнерами.
… Члени Національної ради України з питань розвитку науки і технологій взяли до відома інформацію, виголошену президентами НАН України та галузевих академій.
Підготувала Світлана ГАЛАТА