Російська агресія: як рахувати збитки довкіллю

Хто, як і для чого фіксує шкоду природі від російської агресії? На це та інші запитання «Світу» відповідає заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко.

— Олено Володимирівно, газета «Світ» — це видання передусім про науку і технології. Тож нас цікавить, як розроблялися методики оцінки збитків довкіллю, які завдала росія в ході війни проти нашої країни.

— Методики обрахунку збитків довкіллю внаслідок війни стали унікальним досвідом у роботі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Можна сказати, що до 24 лютого 2022 року у світі ніхто ніколи не розробляв такі методики. І це стало для нас викликом. Над ними працювали понад 70 фахівців. Це і представники комітетів Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування і з питань транспорту, представники Міндовкілля, Мінінфраструктури, Міноборони, фахівці Державної екологічної інспекції (ДЕІ), Ради національної безпеки й оборони, Служби безпеки України, Національної поліції, науковці, експерти. Також до цієї роботи були залучені й представники громадських організацій, учені з установ Національної академії наук, університетів.

На сьогодні маємо сім затверджених методик, які дають змогу визначати шкоду та збитки внаслідок російської збройної агресії проти України, завдані землі, ґрунтам, атмосферному повітрю, водним ресурсам, природно-заповідному фонду (ПЗФ), лісовому фонду, акваторії морів і надр.

— Чим «воєнні» методики відрізняються від цивільних?

— У мирний час методики розраховані на суб’єктів господарювання. Також застосування цих методик не передбачалось для інших держав. Окрім того, в методиках по ПЗФ частково вже застосований принцип втрат екосистемних послуг.

— Чому для воєнних методик застосовано коефіцієнт 10? Тобто, збитки, розраховані для мирних умов, множаться на десять?

— Коефіцієнт 10 застосовується в методиках визначення збитків унаслідок російської збройної агресії атмосферному повітрю, водним ресурсам, внутрішнім морським водам України в Азовському та Чорному морях. Його введення обумовлено необхідністю покриття витрат на відновлення атмосферного повітря та водних ресурсів до їхнього природного стану. Розроблення методик проводилося з урахуванням чинного законодавства України, системи нормування, контролю та моніторингу вод та атмосферного повітря.

— А в чому різниця між збитками від, наприклад, пожежі, яка виникла внаслідок ракетного удару, і тої, яка спалахнула тому, що хтось покурив на бензозаправці? Є різниця у методиках обрахунку збитків у цих двох випадках?

— Алгоритм розрахунку збитків в обох випадках однаковий. Різниця лише в тому, що у першому це відбулось унаслідок воєнної агресії, а в другому — через порушення техніки безпеки, і кваліфікується, як надзвичайна ситуація. В обох випадках застосовується Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднювальних речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затверджена наказом Міндовкілля від 13.04.2022 № 175, зареєстрована в Мін’юсті 16 квітня 2022 р. за № 433/37769.

— Але ж подібні випадки були, згадаймо хоча б масштабну пожежу на нафтобазі БРСМ під Васильковом Київської області у 2015 році.

— Підходи для ситуацій, подібних пожежі під Васильковом у 2015-му, аналогічні тим, що використовуються на період воєнного стану, оскільки, як видно з назви Методики 167, вона має застосовуватися як для надзвичайних ситуацій, як у випадку з пожежею на АЗС, так і у період воєнного стану для розрахунку розміру шкоди, завданої землі і ґрунтам унаслідок збройної агресії.

Фахівці Держекоінспекції були залучені для відбору проб забруднених внаслідок пожежі ґрунтів та здійснення лабораторного контролю. Результати досліджень були передані представникам правоохоронних органів. Розрахунок шкоди у 2015 році після пожежі на автозаправці БРСМ зробили фахівці спеціалізованих експертних установ, які були залучені правоохоронними органами в ході кримінального провадження.

— Як враховується аналогічний закордонний досвід визначення шкоди та збитків?

— У процесі роботи над методиками з визначення шкоди та збитків, завданих довкіллю внаслідок збройної агресії російської федерації, ми постійно комунікували з різними міжнародними організаціями. Серед них і відомі юридичні фірми, як-от Hogan Lovells, Baker McKenzie та інші. Крім того, ми детально вивчили досвід країн, на території яких відбувалися воєнні конфлікти та бойові дії.

— Хто і як це все фіксує, де воно зберігається, як описується, скільки людей залучено?

— Держекоінспекція є єдиним органом центральної влади, що постійно фіксує події та розраховує збитки, завдані довкіллю внаслідок воєнної агресії рф. Тут ведеться реєстр збитків довкіллю та збирається інформація щодо небезпечних подій, що сталися внаслідок воєнної агресії рф проти України. Обласні військові адміністрації, ДСНС та інші органи виконавчої влади також надають інформацію про такі події до Держекоінспекції. Розрахунки збитків, нараховані ДЕІ, вносяться до офіційного ресурсу Міндовкілля «ЕкоЗагроза». Дані оновлюються щопонеділка.

— Якщо, наприклад, у нафтобазу влучає ракета, як діє Держекоінспекція?

— Варіант один: до Держекоінспекції або її територіальних/міжрегіональних підрозділів від правоохоронних органів надходить постанова про залучення до кримінального провадження. Фахівці ДЕІ здійснюють інструментально-лабораторні вимірювання та визначають розмір завданої шкоди. Розрахунки долучаються до матеріалів кримінального провадження. У роботу включається Спеціалізована екологічна прокуратура, яка розслідує лише кримінальні злочини проти довкілля. Її створено трохи більше ніж рік тому у структурі Офісу генерального прокурора. Відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора, і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Але фахівці ДЕІ можуть виїхати на місце події і з власної ініціативи або за сигналом місцевої влади, громадян. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1111 внесено зміни до Положення про Держекоінспекцію, згідно з якими фахівці ДЕІ уповноважені проводити лабораторні дослідження у зонах безпосереднього впливу викидів і скидів забруднювальних речовин. Також екоінспектори можуть самостійно і безперешкодно обстежувати території та об’єкти, що постраждали внаслідок виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, воєнної агресії, воєнних, терористичних або інших злочинних дій.

— З якими ще проблемами стикаються екоінспектори у цій роботі?

— Часто перед початком роботи необхідно, щоб провели обстеження спеціалізовані служби МВС, Міноборони на предмет безпечності вказаної та прилеглої до неї території щодо відсутності вибухонебезпечних предметів: боєприпасів, які не розірвалися; мінних полів; результатів дистанційного мінування тощо. Не завжди є інформація про всі компоненти забруднювальних речовин, які були використані державою-агресором у боєприпасах, що спричинили шкоду довкіллю. Лабораторії ДЕІ можуть здійснювати дослідження лише тих компонентів хімічних речовин, які є у переліку дозволених до використання методик.

— Попрацювала екоінспекція, зібрала докази, отримала відповіді і навіть все порахувала. Що вона далі робить?

— Під час огляду місць надзвичайних подій інспектори Державної екологічної інспекції України фіксують засмічення земельних ділянок уламками боєприпасів, знищених будівель, інфраструктурних об’єктів, а також забруднення ґрунтів, підземних вод і повітря небезпечними речовинами. Матеріали фіксації, визначення шкоди та збитків, заподіяних довкіллю внаслідок вторгнення рф на територію України, направляються до правоохоронних органів, для підготовки позовів України для відшкодування збитків країною-агресором. Також ці матеріали можуть бути використані правоохоронними, судовими органами у ході досудового розслідування та судового розгляду екологічних злочинів, вчинених рф на території України. Станом на 24.02.23 до правоохоронних органів передано 1231 матеріал.

— Ще раз про законодавство міжнародне і українське. Чого бракує, що треба змінити, ухвалити, щоб робота ця — фіксація, розрахунки, отримання відшкодування — йшла легше, краще, ефективніше?

— Наразі підготовлено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування «ЕкоЗагрози» та фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу», що включає порядок здійснення обстежень, форму акту обстеження тощо. Міндовкілля працює над розробленням уніфікованої методології міжнародного рівня. Україні важливо довести, що ці збитки були завдані саме внаслідок воєнних дій. Вивчаючи досвід країн, на території яких відбувалися воєнні конфлікти та бойові дії, розуміємо, що потрібно докласти багато зусиль щодо збору належних доказів, тому зараз працюємо у цьому напрямку.

— Як громадськість, місцеве самоврядування може долучитись до роботи з фіксації шкоди, обрахування збитків?

— Документи повинен оформлювати державний службовець, але допомогти можуть, звичайно, усі. Це можна зробити через офіційний вебресурс Міндовкілля «ЕкоЗагроза». Якщо ви стали свідком екозлочину, просимо повідомляти. Уся інформація перевіряється, документується, та на її основі проводяться фактичні розрахунки збитків.

Розмову вів Олег ЛИСТОПАД

На фото – Олена Крамаренкот

Читайте також: