Повінь-23: без паніки! – Газета "Світ"

На нас насувається «вселенський потоп»?

Насправді це наслідки «пам’яті рибки гуппі», люди не здатні пригадати того, що відбувалося десять років тому, коли теж води у річках було багацько. «Можуть бути підтоплені дачі на Осокорках, Воскресенських садах, села Вишеньки, Гнідин, території зон відпочинку на Дніпрі, знижені ділянки місцевих доріг у заплаві, окремі прируслові ділянки приватної садово-дачної забудови як у міській, так і в приміських зонах, які також розташовані уздовж Канівського водосховища. КМДА заявляла, що в Києві під час танення снігу (у верхів’ях Дніпра – авт.) можливі локальні підтоплення Подолу, Оболоні й Поштової площі», — повідомляли тоді ЗМІ.

Але чому таке здивування? Не вчили географію? Довженка не читали? «Ми жили в повній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажилися на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою… Цілі села тоді потопали, гукаючи собі порятунку. І тут починалась наша слава. Як ми з батьком і дідом рятували людей, корів і коней, про це можна написати цілу книгу», — писав класик у «Зачарованій Десні». А сцена з освяченням пасок? Коли селяни сиділи на дахах через повінь: «Скоро з-за хати виплив невеличкий човник, а в човнику й співці — отець Кирило, дяк Яким і керманич за веслом — паламар Лука. Духовні особи плавали давно поміж хатами і святили паски, підтримуючи морально-релігійний рівень парафії».

Тож нічого надзвичайного не відбувається. Нормальна повінь. Набагато страшніше, коли повені немає. А от щоб не було збитків, не треба селитися нижче червоних ліній. ДСНС має «накреслити» такі лінії, термін — до 2024-го, відповідно до зобов’язань перед ЄС, там таке давно працює. Побудувався нижче — ні тобі страховки, ні компенсацій.

Єдиний грамотний спосіб не постраждати від високої води — не заважати їй (воді) рухатися своїм природним шляхом. А щоб не було жертв і великих збитків, треба запроваджувати системи раннього оповіщення. Якщо люди будуть знати про велику воду, то зможуть вчасно евакуюватися й закинути на горище свої холодильник з телевізором та відігнати автівку до кума, який живе на узвишші.

На думку гідролога, ексзаступника міністра із захисту довкілля Михайла Хорєва, здивування загалу цією ситуацією викликане тому, що останні декілька десятків років на рівнинних річках України майже не буває потужних повеней.

«Цьому сприяє тепла зима і незначна кількість опадів. Це призводить до того, що мешканці прирічкових ділянок забувають, що таке велика вода, а деякі відважно будуються на заплаві й навіть у межах прибережних захисних смуг. Витрати води в Дніпрі біля Києва, які трохи більше за норму (середньобагаторічне значення) викликають паніку в людей. Цього року води справді більше, хоча наш Укргідрометцентр прогнозує наразі максимальні витрати лише до 8000 м³/с в створі г/п Київ. Але ж на Дніпрі були повені у 1917, 1931, 1942, 1970 роках, вони з часом повторюються, і чи готові ми до цього, питання риторичне», — зазначає пан Михайло.

Його замітки доповнює Сергій Шевчук, який донедавна працював завідувачем відділення водних ресурсів в Інституті водних проблем і меліорації. Він нагадав, що максимальний рівень води в Києві спостерігали 2 травня 1931 року, він становив 640 см вище «0» поста. Наслідком тієї повені було затоплення значної частини міста, зокрема низинних ділянок Подолу.

«В останні десятиліття найвищий рівень води на Дніпрі зафіксовано 21 квітня 1970 р. — 547 см вище «0» поста, або 96,80 метра. Для нинішнього місця розташування гідрологічного поста біля мосту-метро це відповідає абсолютному рівню 96,71 м абс. Цей рівень виявився таким великим, що було повністю затоплено Гідропарк, — вода стояла навіть у підземному переході під станцією метро. Дещо меншим виявився максимальний рівень у квітні 1979 р. Тоді навколо згаданої станції метро залишався невеличкий простір. Зауважу, що на той час уже існували як Київське, так і Канівське водосховища. Тож умови 1979 р. можливі й у майбутньому. Це потрібно враховувати під час нового будівництва, адже затоплення міської території неминуче призведе до небажаних наслідків», — пише пан Сергій на своїй фейсбук-сторінці.

Уявлення про затоплені території у 1979 році дає наведений Сергієм Шевчуком супутниковий знімок від 24.04.1979 р. На знімку може привернути увагу світла пляма посередині. Вона відповідає житловому масиву Оболонь, який у 1970-х роках почали будувати. У минулому ця територія також затоплювалася.

Заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника КНУ ім. Т.Шевченка Віталій Грищенко нагадує, що за багато років люди вже зовсім відвикли від нормальної повені на Дніпрі. Але цього року Славутич вирішив показати, що він все-таки Велика Річка, попри всі греблі та водосховища.

«Останнім часом вода в Каневі потроху прибувала та прибувала, а сьогодні зробили великий скид із Канівського водосховища, і вся прибережна смуга опинилася геть під водою. Я такого не бачив уже давно, хоч працюю тут понад 35 років. Схоже, починається період не просто великої води, а дуже великої води. Починається, бо білоруси пишуть, що в них і у Дніпрі, і в Прип’яті, і в Березині рівень води продовжує збільшуватися. До нас вона допливе трохи пізніше», — пише пан Віталій у фейсбуці.

Тож ще раз нагадаю, що природа має свої природні графіки. Так було, є, і так буде. Є така штука як цикли водності. У цьому році водність висока в нашому регіоні. У інших регіонах планети вона може бути низькою і навіть можлива посуха. Природу як не бороли усі, кому не ліньки (і зараз борють), а вона показує, що знає краще. Тож не треба будувати дамби й робити польдери, ліпше просто не заважати воді стікати вниз за течією.

Свій допис він ілюструє фото. На ньому рибалки стоять на «шпорі».

«Це кам’яний насип упоперек берега для захисту його від розмивання під час скидів води Канівською ГЕС. Як бачите, від неї вже мало що видно, хоч за низької води шпори височіють метрів зо два над водою. А зверху ще й дощик іде. Зараз дуже весело себе почувають ті, хто правдами й неправдами будував свої майонтки на самому березі. Ви хотіли ближче до води? Ну то вона пішла вам назустріч і сама підійшла ну зовсім близько. Тримайте в обидві жмені. Також природа-матінка нагадує землегробам, що розорювання заплави — не найкраща ідея.

Кукурудза — все-таки не рис. А висока вода у Дніпрі стоїть довго, бо до нього вона стікає з усього водозбірного басейну. А у Дніпра він великий, і багато річок течуть із півночі, тобто там водопілля починається пізніше. Вистачить води до літа», — пише науковець.

Як підсумок він пропонує рецепти від високої води: «Зберігайте заплави річок, не матимете проблем із підтопленням. Не забудовуйте, не розорюйте, не осушуйте. Природа знає краще».

Українці дивуються: звідки стільки води? Наче ж снігу не так багато було, чому ж Дніпро та інші річки переповнені?

«На великих річках, як-от наш Дніпро, підвищення рівня води через паводок відбувається в різний час на різних ділянках річки. Це пов’язано з тим, що річка ну дуууууже велика за довжиною й має дуже багато менших приток, які простягаються далеко на північ і збирають води мало не з половини білорусі й чималої частини росії. Відповідно, клімат за 500 км на північ від Києва значно холодніший і весна настає не так швидко, як у нас, а тому і сніги тануть значно пізніше», — пояснює член ГО Екопарк Осокорки Михайло Петелицький.

Через це весняний паводок на Дніпрі в українській його частині залежить не так від опадів в Україні, як від опадів чи їх відсутності далеко на північ від наших кордонів.

Зазвичай повінь приходить у Київ у другій половині квітня — на початку травня. Вже значно пізніше після того, як у нас розтануть і зійдуть усі сніги.

«З періодичністю орієнтовно раз на 10 років повінь є значно вищою, аніж в інші роки… Саме такою є цьогорічна повінь. Ми маємо збіг багатьох факторів, які в сумі дають дуже високі шанси, що ця повінь буде найбільшою з початку незалежності України. Досить мокре і водне літо 2022-го, яке наповнило болота на півночі країни до рівня, якого місцеві не бачили понад десятиліття. До цього додалися сильні весняні дощі в Україні, а також велика кількість опадів у наших північних сусідів…, від яких до нас просто зараз прямує величезна маса води. Гідрологи кажуть, що цьогорічна повінь буде значно потужнішою, аніж у 2013-му. Власне, саме зараз рівень води перетинає відмітку 2013-го року і продовжує зростати», — зазначає Михайло Петелицький.

А от системи раннього оповіщення — хороша штука. Дізнався, що заливатиме — скриню з приданим для дочки — на горище, корівку і тещу — до сватів, які живуть на високому. Все, сиди, чекай, поки вода спаде. Зробив косметичний ремонт, живи далі до наступної повені, коси траву на лузі, який буяє після повені, лови рибу, яка гарно віднерестилася.

І ще не треба категорично нищити торфовища, вони, як губка, вбирають воду. А нині дозволи на видобуток торфу роздаються, як гарячі пиріжки. Болото Сира Погоня продано під розроблення бурштину у промислових масштабах. Старателі собі поколупаються — ну будуть якісь ямки. А промислово — це воду відкачають, болото знищать. Вона з усіх околиць піде прямісінько в річки, а замість торфовища буде суха земля…

Олег ЛИСТОПАД

Довідково:

Екоюристка Софія Шутяк: «Плани управління ризиками затоплень затвердженні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895—2022—%D1%80. Тепер лише треба втілювати та спостерігати, чи правильно сплановано».

Гідролог Вячеслав Розгон: «Всі обмеження, лінії, межі, об’єкти інфраструктури (в принципі, все, що є обмежуваннями) повинні бути нанесені в Державному земельному кадастрі». Тоді у разі планування території та продажу земельних ділянок не буде питань.

На фото:

Село Погреби під Києвом (фото з телеграм-каналу “Політика країни);

На дачному масиві під Києвом: пів дитячого майданчика вже залило водою;

графік рівнів підйому води у Києві з допису Михайла Хорєва;

супутниковий знімок з допису Сергія Шевчука;

фото Канівського водосховища з допису Віталія Грищенка

Читайте також: