Довкілля, вражене війною. Київщина
Дві російські крилаті ракети влетіли у нафтобазу в селищі Калинівка Фастівського району Київської області 24 березня 2022 року. Почалася пожежа, яку було видно навіть зі столиці. Пам’ятаю, як бачив ці чорні хмари з позицій нашого взводу, що були розташовані на південній околиці Києва поруч із замінованим мостом через невелику річку.
І ось через 13 місяців побачив цю локацію зблизька. Орендований організаторами престуру — ГО «Мережа захисту національних інтересів» (ANTS) — бусик привозить журналістів та експертів на місце торішньої трагедії. Незабаром прибувають автівки Державної екологічної інспекції (ДЕІ), екологічної прокуратури та колег з вітчизняних та закордонних телеканалів.
Вогонь, дим, попіл
Оглядаємо та фотографуємо обгорілі рештки автомобільної техніки та обладнання. Завідувач кафедри екології Києво-Могилянської академії Віктор Карамушка звертає увагу на плями розплавленого металу.
Покручені вогнем і вибухами купи конструкцій та обладнання — лише слабкий відголос тогорічного армагедону.
Під час імпровізованої пресконференції заступник начальника ДЕІ Столичного округу Андрій Вагін розповідає, що внаслідок того ракетного обстрілу ворог знищив 22 резервуари з нафтопродуктами, 8 залізничних естакад з вагонами-цистернами, трубопроводи, автозаправники та іншу техніку. Пожежа на нафтобазі тривала 5 днів, за свідченнями пожежників, загасити її було вкрай тяжко. У результаті горіння 5,8 тисячі тонн палива в атмосферне повітря потрапило понад 20 тисяч тонн забруднювальних речовин. Сажа, попіл, токсичні сполуки осіли на навколишні поля, сади, городи, впали у сусідні річечку та ставок.
Заступник начальника відділу спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генпрокурора Богдан Мазурок повідомив, що за цим фактом відкрито кримінальне провадження. Справа може дійти до Міжнародного кримінального суду. Взагалі вже порушено сотні таких справ. Прецедентів таких масштабних злочинів проти довкілля у світовій практиці немає.
Що робити, якщо вам відомі факти шкоди довкіллю від російської агресії, а екоінспекція ще до вас не доїхала? За словами координаторки проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні» громадської організації ANTS Олени Сас, представники громад, власники підприємств, фермери, лісівники та пересічні громадяни можуть також самі навчитися оцінювати збитки довкіллю у своїх громадах, підприємствах, угіддях. Для цього на онлайн-платформі Prometheus створено безплатний курс, на який можна зареєструватися просто зараз: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:ANTS+EDA101+2023_T1/about. Так громади та підприємці зможуть коректно заявити про свою частку компенсацій, коли репарації будуть отримані державою Україна. Або якщо держава чи донори виділять цільове фінансування на відновлення довкілля.
Нафта, вода, отрута
Через пошкодження бетонних подушок під резервуарами частина нафти витекла, забруднивши ґрунт. Через десять днів після пожежі, коли минула небезпека обстрілів (допоки орків не відігнали, могло долетіти з «Градів»), екоінспекція взяла зразки. Лабораторні дослідження виявили перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) нафтопродуктів у ґрунті у 16 разів. Площа забруднених земель склала 25,5 тисячі м², розмір шкоди, завданої землі, ґрунтам — 83 мільйони 716 тисяч грн.
Та згодом виявилося, що це не уся біда. Через чотири місяці інспектори Державної екологічної інспекції Столичного округу отримали звернення від представників Калинівської територіальної громади. У ставку біля села Кожухівка — за 800 метрів від нафтобази — виздихала риба.
Причини було видно неозброєним оком: береги забруднено нафтопродуктами, на трьох гектарах водного плеса також веселково сяяла масна пляма. На березі та у воді — мертві рибини.
Нафтопродукти просочилася через стару дренажну систему, яку свого часу проклали під полем, що лежить між базою та ставком, для осушення. Аналізи показали перевищення вмісту граничнодопустимої концентрації нафтопродуктів у поверхневій воді й ґрунтах у 6 разів.
Цей ставок — наступна точка нашого престуру. Прямуємо повз дитячий майданчик на березі ставу, повз альтанку з лавками та столами. На іншому боці водойми — котеджне містечко, на подвір’ях видно сонячні панелі. Нафти на поверхні плеса не видно. Чудова, на перший погляд, зона відпочинку.
Як з’ясовується згодом, ловити рибу та купатися тут можна буде не скоро. Співробітники лабораторії ДЕІ у нашій присутності взяли зразки води й ґрунту, щоб зрозуміти, якою є ситуація через рік. Як повідомили редакції «Світу» пізніше з екоінспекції, у ставку виявлено 6280,0 мг/кг нафтопродуктів при нормі 500, тобто перевищення ГДК — у 12,6 раза.
Йдемо далі берегом річечки, яка живить став. На її ближчому до нафтобази (он вона бовваніє на тому краю поля) березі Калинівська селищна рада розпорядилася викопати біля дренажної труби, з якої відбувається скид нафтопродуктів, котлован. У ньому якраз можна від душі помилуватися нафтовими плямами.
На запитання журналістів щодо стану води у колодязях та неглибоких свердловинах Андрій Вагін пояснив, що відповідно до закону про Питну воду та водопостачання якість питної води й забезпечення нею мешканців — це парафія місцевої влади, ДЕІ не має ні повноважень, ані фінансування на такі дослідження.
Рослинна олія по кісточки й тонни ананасів
Тепер бусик везе нас до селища Мила Бучанського району Київської області. Заїжджаємо на територію підприємства «Поліграм». Тут розташовувалися склади, де зберігалося близько 80 тонн продовольства, переважно консервів.
У березні 2022 ворог підступив до околиць Милої. 9 березня російські снаряди й ракети вцілили по ангару площею тисяча м², у якому розміщувався один зі складів. Унаслідок пожежі від ангара залишився скелет каркаса та купа покрученого металу. Заходимо всередину. Поки власник підприємства, мружачись від сонця, розповідає нам про ті кошмарні дні, вітер грається іржавими смугами заліза, які протяжно риплять, заглушаючи промовця. Навколо купи обгорілих банок-склянок, у яких були усілякі делікатеси.
Поруч з ангаром — рештки автопарку. Вогонь знищив 12 автівок. Горіли нафтопродукти, оливи, гума, фарба тощо.
Того ж дня ракети прилетіли вдруге і вцілили у металеву складську будівлю, де був також і офіс. Знову пожежа, горіли харчі, зокрема ті, що містять оливи та жири. Горіли пластик, папір, електрокомунікації, жолоба, світильники, щитові, відеокамери спостереження, пожежна та охоронна сигналізації. Усе знищено або пошкоджено до цілковитої непридатності.
Повз величезні купи перетвореного на сміття добра заходимо у згорілий склад. Скупе світло з розбитих вікон падає на закопчені стелажі, тачки з приготовленими до вивозу обгорілими рештками конструкцій, усе ще чорну попри багаторазове миття підлогу.
Рідина з консервів з обох складів у день ракетної атаки рашистів розлилася двором. До суміші додалися паливно-мастильні матеріали, що витікали з побитих автівок та кіптява, яка осідала після пожежі. «Отої жижі по кісточки було», — пригадує один з працівників підприємства. Ґрунт на цій території відтоді суттєво забруднений. Відповідно до протоколу дослідження від 07.04.2023 на відкритій земельній ділянці на глибину просочування 0,2 м виявлено перевищення вмісту забруднювальних речовин: хлоридів — у 4,5 раза, нафтопродуктів — удвічі. Кількість органічних речовин (мінеральні та рослинні олії, жири, мила, смоли, важкі вуглеводні) — 9740,0 мг/кг (контрольна проба — 28,0 мг/кг), що у 348 разів перевищує контрольну пробу.
«Поліграм» — єдина компанія з Київської області, яка встигла подати заяву до Європейського суду з прав людини, щоб встановити факт порушення прав людини. Підприємці сподіваються на отримання компенсації моральної та матеріальної шкоди за пошкодження та знищення власного бізнесу від рашистів. Позов було подано влітку, а незабаром після цього, у вересні росія остаточно вийшла з Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це стало наслідком виключення росії зі складу Ради Європи.
«Завдяки спільній роботі Держекоінспекції, підприємства та громадськості буде підготовлений пакет документів, що допоможе «Поліграму» розрахувати вартість екосистемних послуг, які потрібні для відновлення комплексної діяльності підприємств», — повідомив Андрій Вагін. Це посилить позицію підприємства у суді.
Завершився престур оглядом звалища відходів руйнації поблизу Ірпеня. Утилізація цих решток є дуже непростою задачею і поки що не має вирішення.
Фіксація та оцінки збитків, що їх завдали рашисти довкіллю України, є важливою роботою, яка має на меті змусити агресора заплатити за завдану шкоду і за відновлення поруйнованого. А оприлюднення цих фактів показує варварську сутність рашизму та його антигуманний характер і є частиною інформаційної війни, зокрема, й на міжнародній арені.
Олег ЛИСТОПАД
На фото Олега Листопада:
- Останки згорілої техніки біля нафтобази.
- Коржі з решток легкоплавких металів.
- Екопрокурор Богдан Мазурок повідомив, що за фактом обстрілу нафтобази рашистами відкрито кримінальне провадження.
- Андрій Вагін розповідає, що нафтопродукти просочилася через стару дренажну систему, яку лежить під полем, що лежить між базою та ставком.
- Співробітники лабораторії ДЕІ взяли зразки води. Аналіз показав 6280,0 мг на кг нафтопродуктів при нормі 500.
- На «Поліграмі» від ангара з продуктами залишився лише каркас.
- Рашистські обстріли знищили на Поліграмі продуктів на десятки мільйонів гривень.
Як ми вже писали, Методики обрахунку збитків довкіллю внаслідок війни стали унікальним досвідом у роботі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Можна сказати, що до 24 лютого 2022 року у світі ніхто ніколи не розробляв такі методики. І це стало для нас викликом. Над ними працювали понад 70 фахівців.