На кафедрі комп’ютерних наук Вінницького національного технічного університету можна побачити чимало дивних (принаймні, на перший погляд) роботів та пристроїв. Втім, якщо запитати про їхнє призначення у студентів чи викладачів закладу, швидко з’ясується, що усі ці механізми й розробки максимально корисні та прикладні. А чимало ідей уже «виросли» й стали (чи стануть) стартапами.
Натхненником багатьох ідей та розробок є доцент кафедри, член правління громадської організації Технічний Скаутський Рух ІТ-СКАУТС і очільник стартап-школи Sikorsky Challenge міста Вінниці Сергій БАРАБАН. Цікавимося у Сергія Володимировича, яким був його перший стартап, над чим він працює сьогодні та які знання дає школа стартапів.
Сергій Володимирович розповів, що першою розробкою, яка була створена під його керівництвом, і яка потенційно могла стати стартапом, був робот Scorpion. Студенти Дмитро Пантелюк і Дмитро Кудрявцев представили «скорпіончика» на VI міжнародних змаганнях з мобільних робототехнічних систем Earth Rover у Молдові. Робот (єдиний на конкурсі) мав вісім корисних функцій, зокрема, вмів пересувати предмети, їздити лабіринтом, і мав датчики якості повітря та вогню. Окрім того, робот був недорогим і енергоощадним. Його корпус студенти самі роздрукували на 3D-принтері, а гусениці виготовили з портфельних ременів.
Уже тоді команді радили перетворити робота на стартап, але розробники розуміли, що для цього у них бракує знань та умінь. «Саме тоді й з’явилося бажання навчитися цієї справи. Дізнався, що у нашому ЗВО діє стартап-школа і вирішив узяти участь у наступному році», — згадує співрозмовник.
Воду відрами не наносишся
Вже через рік Сергій Барабан зайняв третє місце у фіналі змагань зі стартапом AiVia.
— «AiVia» — це справжній куточок живої природи вдома — щось середнє між «розумною» теплицею і флораріумом (тобто системою, у якій рослини ростуть у запаяних скляних контейнерах), — пояснив пан Сергій. — До цього набору входить збірна конструкція, електроніка, програмне забезпечення, високоякісний ґрунт, добрива, насіння рослин та інструкція, як цим користуватися.
Теплицю не потрібно провітрювати вручну — і полив, і провітрювання у ній автоматизовано. Частота поливу та світловий день у системі регулюється за допомогою програми, яка встановлена на планшеті.
Змагання у Вінниці стали хорошою репетицією перед X Фестивалем інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і світ», який пройшов у столиці, у Київській політехніці.
Стендова доповідь з Вінниці стосувалася аграрної галузі. Викладачі та студенти кафедри комп’ютерних наук ВНТУ — Ігор Арсенюк, Сергій Барабан, Богдан Польгуль, Вероніка Ласавуц — представили проєкт «OASIS — розумна система поливу для фермерських і тепличних господарств».
— OASIS — розумна система поливу нового покоління, яка вміє збирати інформацію з датчиків і ухвалювати рішення про полив, додаткову вентиляцію або вприскування добрив, — продовжив розповідь Сергій Барабан. — Користувачі можуть керувати цією системою з будь-якої точки світу. Відкрите програмне забезпечення (Open Source) та програмний інтерфейс дають змогу створювати власні модифікації продукту і легко поєднувати їх з будь-якою системою автоматизації.
Команда підрахувала, скільки коштів потрібно витратити для створення різних партій таких систем (20, 200 і 2000), які проблеми вони допоможуть вирішити, яка цільова аудиторія може зацікавитися цією розробкою. А також — який прибуток отримають стартапери від виробництва і продажу різних партій. Прибуток з продажу 2000 систем обіцяє бути непоганим — 100 тисяч доларів.
Зміряли температуру і Президенту
Звісно, одним стартапом вінничани не обмежилися, адже добре знають, що успішним стає лише один проєкт з кількох.
Під час пандемії COVID-19 Сергій Барабан разом зі студентами створили двох роботів, які також потенційно можуть стати стартапами.
Пам’ятаєте, як у перший рік епідемії на вході до університетів, вагонів залізниці, музеїв, театрів, кінотеатрів температуру міряли охоронці? Вінничани ж вирішили, що цю роботу цілком може виконати машина. За основу першого робота вони взяли «пілотну версію», яку створили студенти (Володимир Шепель, Роман Гульчак, Андрій Капацин та інші), і — модернізували її для потреб карантину. До робота додали модуль безконтактного вимірювання температури тіла людини, програму обробки даних та LCD-дисплей, на який виводиться інформація про поточну температуру і рекомендація щодо подальших дій. Якщо такого «санінспектора» поставити в аеропорту чи на залізничному вокзалі, люди можуть робити щось безпечніше і корисніше. До речі, саме цей робот виміряв температуру Президенту України Володимиру Зеленському під час відвідин ВНТУ у 2020 році.
А ще в розпал пандемії студенти Роман Гульчак і Володимир Шепель створили робота-дезінфектора. Одну з розроблених моделей обладнали кварцовою лампою, і після лекцій робот невтомно їздив коридорами й дезінфікував приміщення.
Про стартап-школу
Стартап-школу Sikorsky Challenge міста Вінниці Сергій Барабан очолив у 2022 році. Сам заклад створено наприкінці 2016-го. Мета школи — допомагати викладачам і студентам втілювати в життя свої ідеї, зокрема, засновувати власні стартап-компанії. «У стартап-школі поєднано три ключові аспекти: студентську прогресивність, університетські інновації та підтримку провідних бізнес-компаній», — зазначив Сергій Володимирович.
Школа активно співпрацює з містом. У межах програми «Цифрового розвитку Вінниці» з 2018 по 2021 роки Вінницький національний технічний університет отримав 1,1 млн грн. За ці кошти модернізовано аудиторії школи.
Щороку у навчанні, яке проводить школа, беруть участь сто студентів. Переможці представляють свої стартапи на національному фінальному етапі в Києві.
— Ми всіляко підтримуємо творчі та бізнес-ініціативи й студентів університету, і всіх охочих. Слухачем школи може стати кожен, незалежно від віку, — наголосив Сергій Барабан. — Місія школи — готувати бізнес-лідерів та створити умови для формування компаній через менторство, навчання, фінансову та експертну підтримку.
Звісно, викладачі школи розуміють, що не всі їхні випускники стануть такими лідерами. Але впевнені, що всі вони здобудуть теоретичні знання і практичні навички, досвід командної роботи в екстремальних умовах; вміння самостійно навчатись; сформують у собі саме ті якості, які необхідні для бізнес-фахівців майбутнього.
Ідеї для життя
«Мікрохвильовка навпаки»
Одним з переможців VII — воєнного — сезону школи Sikorsky Challenge у Вінниці став стартап UnWave. Запитуємо у СЕО стартапу Владислава Присяжного: що саме пропонує стартап, які подальші плани команди, що він порадив би стартаперам-початківцям?
Владислав пояснив, що ідея стартапу — скоротити час охолодження напоїв, супів, каш та інших побутових страв (зокрема й дитячих сумішей для немовлят). Команда UnWave розробила пристрій, який визначає температуру страви чи напою і, за потреби, охолоджує їх до потрібної температури (всі дії виконуються безконтактно).
— З проблемою надто гарячих страв я зіткнувся, коли мені встановили брекети, — розповів Владислав. — Гарячі страви «стискали» їх, це було дуже неприємно.
Він переконаний, що ця проблема (і щодо витрат часу, і щодо впливу на здоров’я) є досить поширеною. Прилад буде корисний, наприклад, батькам, для охолодження страв для дітей. «Прилад виводить значення температури на екран, а користувач встановлює потрібну температуру. Коли ж завдання виконано, пристрій сигналізує про це кольоровою індикацією», — зазначив СЕО проєкту.
У планах стартаперів — налагодити серійне виробництво пристроїв та інтегрувати їх у заклади харчування.
До речі, створення побутових приладів та автоматизацію рутинних процесів Владислав Присяжний вважає найбільш перспективними для стартапів.
А для успіху справи, на його думку, потрібно «горіти» ідеєю та не опускати руки попри труднощі.
Реабілітація
Рукавичка для відновлення рухливості
Переможцями в секції «Біомедична інженерія і здоров’я людини» на XI Фестивалі інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2022: Інноваційна трансформація України» стали й Максим Наумчук (Хмельницький) та Микола Подкалюк (Вінниця). Їхній стартап GROMM переміг у номінації «Краща ідея стартапу».
GROMM — це рукавичка Glove-restorer of muscular mobility — пристрій, який допоможе повністю відновити рухливість руки.
Ідея стартапу виникла, коли батько Максима дістав травму руки й змушений був провести в лікарні більш як три місяці. «За цей час м’язи атрофувалися, батько ходив до травматологів, ті запевняли, що для відновлення потрібно понад два роки», — розповів Максим.
Хлопець вирішив створити рукавичку, яка пришвидшить відновлення і дасть змогу використовувати руку під час цього процесу.
Максим Наумчук переконаний, що така рукавичка допоможе відновитися багатьом військовим, які дістали поранення. Використовувати пристрій можна буде в домашніх умовах. Це дасть змогу пришвидшити реабілітацію, повністю відновити функції руки та попередити атрофію мʼязів.
Найбільш перспективними галузями для стартапів хлопець вважає медицину й енергетику.
На запитання «Що потрібно, щоб досягти успіху?» Максим відповів: «Треба збільшити кількість закладів, які навчають стартаперів і проводять конкурси. А також — знайти більшу кількість людей, які готові профінансувати проєкти».
Енергетична незалежність
Зібрати енергію Сонця
Фіналістом VII сезону Вінницької стартап-школи став і стартап Solar Integration.
Solar Integration — це концентратор сонячної енергії та теплоакумулятор до нього. Пристрій концентрує сонячне випромінювання й зберігає енергію до моменту, коли вона буде потрібна. Використати енергію можна для обігріву будинку, нагріву води, приготування їжі та інших потреб.
Команда стартап-проєкту складається зі студентів та викладачів ВНТУ. Керівник (СЕО) команди — Сергій Іжицький.
Сергій переконаний, що пристрій стане в пригоді власникам приватних будинків, ферм, господарств, квартир. Особливо важливий він сьогодні, коли російська федерація намагається зруйнувати інфраструктуру нашої країни.
— Ідея стартапу: сприяти зменшенню залежності людей від викопних енергоносіїв, зменшенню шкідливих викидів (і навіть маленькі кроки у цьому напрямку — це теж перемога), — розповів Сергій Іжицький. — Також під час війни важливо мати альтернативні джерела тепло- і електропостачання для споживачів.
Команда проєкту здійснила розрахунки вартості й роботи окремих вузлів пристрою і переконана, що створювати Solar Integration економічно вигідно.
У планах команди — виготовити робочі моделі окремих приладів комплексу та перевірити роботу всього комплексу. Потім — виготовити промислову модель, налагодити серійне виробництво в Україні та інших країнах світу.
Найбільш потрібними, на думку Сергія Іжицького, сьогодні є військові та медичні проєкти. А в найближчому майбутньому знадобляться стартапи для відбудови країни, енергетики, екології, реабілітації, сільського господарства, транспорту тощо.
Для того, щоб досягти успіху, на думку стартапера, потрібні велике бажання, відкритість до нової інформації, до конструктивної критики, готовність переглядати й змінювати свій проєкт.
— Необхідна якісна системна освіта, самоосвіта, команда, — додав співрозмовник. — Потрібне фінансування. А ще — удача!
Підготували Ірина БАЛАНЧУК та Світлана ГАЛАТА
На фото: Сергій Барабан, Владислав Присяжний, Максим Наумчук та Микола Подкалюк та інноваційні продукти від стартапівців
Читайте також:
- Академічна недоброчесність: потрібне хірургічне втручання
- План відновлення країни: довкілля
- Сильні, як земля
- Розширюємо горизонти для новачків
- Стратегічна галузь. Атомна енергетика: про що треба було думати ще вчора?
- Настав час «другої квантової революції»
- Реформа Національних академій: що зроблено?