Підрив Каховської ГЕС — катастрофа планетарного масштабу

Директор Інституту гідробіології (ІГБ) НАНУ Сергій Афанасьєв про екологічні наслідки підриву росіянами однієї з найбільших гідротехнічних споруд у Європі — Каховської ГЕС*

«Через підрив греблі ГЕС відбувся прорив величезної кількості води. Витрати в перші години на прориві, за нашими розрахунками, складали приблизно 90 тисяч кубів за секунду. Тобто 90 тонн води за секунду переливалося через цей пролам. У Чорне море за перші три доби після диверсії росіян надійшло приблизно у 100 разів більше прісної води, ніж зазвичай за такий період. Це прісноводне цунамі змітало на своєму шляху все живе», — сказав учений у програмі «Про науку — компетентно» на ютуб-каналі НАНУ, спілкуючись із членом редколегії газети «Світ», академіком НАНУ Володимиром Семиноженком.

Володимир Семиноженко (зліва) та Сергій Афанасьєв говорять про наслідки підриву росіянами греблі Каховської ГЕС

На думку Сергія Афанасьєва, диверсія росіян на КахГЕС — це без перебільшення катастрофа планетарного масштабу, її можна порівнювати з Чорнобильською. Хоча вона інша за своїми наслідками, але в аспекті прямого впливу на живу природу та біорізноманіття значно перевищує її. Бо вплине не лише на Україну, а й на Чорне море та країни регіону як мінімум.

Удар по Чорному морю

«Зрозуміло, є гуманітарні аспекти, є гуманітарна катастрофа, але як фахівець у своїй галузі хочу прокоментувати саме екологічні наслідки — короткострокові й довгострокові. Короткострокові — це те, що ми бачили в перші тижні: опріснення Чорного моря майже до Одеси, загибель дуже великої кількості морських організмів; винос у море дуже великої кількості прісноводних організмів», — пояснив Сергій Афанасьєв.

Таким Чорне море було до широкомасштабної російської агресії та підриву греблі Каховської ГЕС. Фото Олега Листопада

Лише прісноводних мікроводоростей, які викликають цвітіння води, винесено в Чорне море, за кожну з перших трьох діб, по 17 тисяч тонн. У солоній воді вони загинуть. І вся ця маса опуститься на дно. В Чорному морі життя є тільки у верхньому шарі води, а внизу — сірководень. І коли ця величезна маса загиблих водоростей опуститься на дно, то виникне ризик підйому сірководню. Це буде не в перші тижні, а, може, через місяць, тому що величезні кулі прісної води, що мігрують з Дніпро-Бузького лиману, а потім змішуються з морською, характерні і в нормальних умовах. Але це станеться неминуче.

Також загинуло дуже багато риби. Тільки на відтинку від Херсону до Дніпро-Бузького лиману під ударом опинилося близько 8 тисяч тонн товарної риби.

Риба, яка загинула через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС

«Молодь риби цього року загинула взагалі вся. Тобто все, що віднерестилося в Нижньому Дніпрі (а там саме було закінчення нересту, саме пішла личинка, мальки), все це водою було змито в Чорне море, і там воно загинуло. Так, рибу шкода, але ці 8 тисяч тонн в цілому менше вплинуть на стан моря, ніж ті 17 тисяч тонн фітопланктону на добу», — уточнив Сергій Афанасьєв.

200 тисяч га піску та мулу

На запитання ведучого про шанси відновлення знаменитих чорноземів, які були затоплені Каховським водосховищем у 1950-ті роки, Сергій Афанасьєв відповів дуже обережно.

«Справді, чорноземів уже немає, там уже піски й мули. Площа Каховського водосховища — 215–218 тисяч гектарів — значною мірою буде осушена. Але скільки саме — невідомо. Тобто поки вода не зійде, сказати точно неможливо. Але можна спрогнозувати, що відбуватиметься в принципі. Чомусь нефахівці лякають нас тим, що постане картина апокаліптична: пустеля, піски й так далі. Але треба розуміти, що пісків у водосховищі не так вже і багато. Це в основному мули, піщанисті мули, глинисті мули. З одного боку, це органічний добрива. З іншого — це депо накопичення всього забруднення, яке стікалося з усього водозбірного басейну. І коли я чую про те, що звільняться 200 тисяч гектарів лук, чи то 200 тисяч гектарів майбутніх лісів, то я завжди кажу, що звільняться 200 тисяч гектарів піску та мулу», — уточнив учений.

Дрейсенові поля і сморід на кілометри

На цьому піску та мулі жило багато донних організмів. Зокрема, прісноводний молюск дрейсена. Його всі кияни, що мешкають на берегах Дніпра, дуже добре знають. Він живе на камінні, ріжеться, якщо торкнутись або наступити. Його ще називають прісноводною мідією, хоча це неправильно.

«Дрейсени досить багато у нас. У водосховищах на дні, на глибині 4–5 метрів вона утворює цілі своєрідні поля. Вони 100% осушені. Біомаса дрейсени сягає декілька кілограмів на квадратний метр, там, де є нормальний для неї ґрунт, а в середньому це десь близько 150–200 грамів, якщо по всій площі водосховища. І запаси оцієї дрейсени, я не кажу про інших молюсків, про інших безхребетних, яких теж досить багато, сягають 500 тисяч тонн.

500 тисяч тонн органічної речовини, яка опиниться на суші, яка загине і почне загнивати. І наслідки — це не лише жахливий сморід на кілометри. Це небезпека кишкових хвороб, ентеритів і так далі. Поверхневим стоком це усе буде зноситися в основне річище Дніпра. Якість води однозначно буде погіршуватися. Щось буде вивітрюватися, щось буде там висихати, але такі величезні об’єми органіки — вони не зникнуть безслідно», — сказав Сергій Афанасьєв.

Засобів утилізації такої кількості органіки немає. Єдиний варіант — це проводити з дрона картування найбільших покладів дрейсени. І якщо це близько до населених пунктів, проводити вапнування. Це санітарний захід, щоб не викликати потім погіршення епідеміологічної ситуації.

Оскільки органіки багато, вапна теж знадобиться чимало, приблизно одна тонна на гектар. Щоб провести вапнування у таких масштабах, ніяких дронів не вистачить. Тут потрібні гелікоптери великої потужності, які нині у війську і зрозуміло, що їх не можна відривати. Але якщо це біля якогось населеного пункту, який стоїть на березі, то громада своїми силами це може робити.

«У будь-якому разі це треба робити, тому що гнила рідина, яка буде там з’являтися, у тому чи іншому вигляді просочуватиметься і в підземні горизонти, підземні води. «Верховка» (ґрунтові води — ред.) буде забруднена. Буде зростати і колі-індекс (кількість кишкової палички — ред.), і сапрофітні бактерії, і так далі, і все це не дуже корисно.

Треба, щоб і громадяни, і влада про це знали. На телебаченні, у соцмережах акценти зміщені в бік небезпеки нижче греблі через забруднення від затоплення вигрібних ям і сміттєзвалищ чи попадання у воду нафтопродуктів», — зазначив Сергій Афанасьєв.

Нафтопродукти — це дрібниці порівняно з…

Приклад з нафтопродуктами дуже показовий. На різних рівнях було озвучено інформацію про те, що 150 тонн мастильних матеріалів з машинного залу ГЕС потрапило в Дніпро і це викличе екологічну катастрофу. Але в перші години витікало 90 тисяч тонн води за секунду, потім у перші три доби вже впало до 50 тисяч тонн за секунду.

«Тобто ці нафтопродукти навіть інструментально не можна піймати», — сказав учений.

З хімічного погляду найбільша загроза буде від вимивання донних відкладів, які мають надзвичайно великий вміст таких речовин, як кадмій, марганець, залізо і післячорнобильський цезій. Хоча радіонуклідів там не так багато, щоб ми могли помітити серйозний вплив.

У разі вимивання мулів утворюються колоїдні зависі, які мають дуже велику абсорбційну здатність, вони на себе набрали різних важких металів та інших небезпечних речовин. І все це несеться до Чорного моря, і коли доходить до солоної води, всі ці колоїди одразу осідають на дно, і це теж вплив на Чорне море.

Що з рибою?

На сьогодні вже заборонений промисловий вилов по всьому регіону. І це правильно, тому що дуже багато загиблої риби і є спокуса у людей зібрати, заморозити, засолити. Але з погляду епідеміологічного цього робити не можна.

Загиблу рибу не можна використовувати в їжу

«У пониззі Дніпра та в Дніпро-Бузькому лимані мешкає близько 70 видів риб. З них 18 видів — червонокнижні. Зокрема, морський судак, буговець його ще називають. Довгий час він вважався вимерлим, потім ми його знайшли у 2016 році. Але після катастрофи можна впевнено казати, що його популяція зникла однозначно.

Затопило державний осетровий завод у Херсоні. Це втрата, яку поки що важко оцінити, тому що не зрозуміло, чи вийшла риба з садків і з басейнів, чи не вийшла і загинула там. Але в будь-якому разі племінне стадо буде втрачено. І де брати дніпровських осетрів для відновлення, теж не зовсім зрозуміло. Дай Боже, щоб у Чорному морі ще збереглися дніпровські форми осетрових, які нагулюються в морі, підіймаються до Дніпра. Але, знову ж таки, треба наголосити, що катастрофа сталася саме в той час, коли вони в ході нерестової міграції підтягнулися під дамбу, думаю, до сотні особин диких осетрів», — сказав Сергій Афанасьєв.

Птахи та звірі

Вчений пояснив, що нижче греблі для тваринного світу теж однозначно сталася катастрофа.

«Птахи ще на гніздах з пташенятами, все це змито. Залиті місця, де мешкають червонокнижні види ссавців. Сліпак піщаний — близько 50% ареалу перебуває під залитими територіями за першими прикидками. Ємуранчик Фальц-Фейна — теж близько 50% ареалу залито. Можна вважати, що половина всієї популяції, бо це ендемічний (більше ніде не зустрічається — ред.) вид. Мишівка Нормана — це теж такий гризун маленький, чудова така тваринка — 70 відсотків популяції мешкає на цих територіях, які можуть бути залиті.

Два види мурах, які живуть тільки там. Є чудова оса Кольпа Клюге. Її ще називають кампсосколія жовтоволоса. Вона велика, до трьох сантиметрів завдовжки, майже як шершень. Вона живе тільки там, і ще є декілька знахідок у Криму. До речі, вона неагресивна.

Є бабка Стрілка Ліндена, теж мешкає тільки там. Є богомоли, зокрема, червонокнижний вид емпуза піщана, теж ендемік. І що буде з цими богомолами, теж невідомо.

Стрілка Ліндена. Фото з Вікіпедії.

Тобто втрати біорізноманіття на рівні червонокнижних видів досить значні. Якщо ми навіть будемо казати про один вид, то це вже багато. А коли це декілька десятків видів, то це катастрофа. І я казав тільки про ті, які дуже прив’язані ареалом до місця катастрофи», — зазначив Сергій Афанасьєв.

Постраждали також плазуни, зокрема, гадюка степова, полози. Навіть такі ссавці, як видра, яка вміє плавати, все одно постраждали, тому що умови різко і значно змінилися.

Національні парки: під водою і без води

Катастрофа зачепила близько 50 об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, Чорноморський біосферний заповідник, три національних природних парки, два регіональних ландшафтних парки. Постраждали заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи, території Смарагдової мережі.

«У регіоні, зокрема, є надзвичайно цінні водно-болотні угіддя, степові ділянки, інші біотопи. Тому коли ми говоримо про порівняння з Чорнобильською катастрофою, то тоді таких екологічних впливів на біорізноманіття не відбувалося, а тут це відбулося, на жаль», — вважає Сергій Афанасьєв.

Нижньодніпровський НПП після підриву греблі КахГЕС. Фото з офіційної сторінки парку

Відповідаючи на запитання ведучого про залученість установ НАНУ до оцінки наслідків підриву Каховської ГЕС, директор Інституту гідробіології повідомив, що буквально на другий день після цієї катастрофи в академії була створена робоча група, яка вивчає наслідки й робить прогнози. Зокрема, до неї входять фахівці Інституту проблем математичних машин і систем, Гідрометеорологічного інституту, інститутів гідробіології, ботаніки, зоології, морської біології та ін.

Що буде завтра

Щодо території нижче греблі, то з погляду екосистем там переважно заплавні ліси й луки. Заплава еволюційно пристосована до повеней. Не таких катастрофічних, але все-таки пристосована. Тобто там для відновлення сухопутного тваринного світу знадобиться 10–20 років. Тварини мігруватимуть з незатоплених територій. Рибне населення, водне населення відновиться швидше. Також швидше відновиться флора. Рослинність не постраждала настільки, щоб її всю змило.

Щодо степових ділянок, то з ними складніше, треба провести детальні дослідження.

«Для території вище греблі це залежатиме від сценаріїв, за якими відбуватиметься відновлення. Як швидко прийде деокупація? Чи будемо відновлювати дамбу, і якщо так, то наскільки швидко? Якщо ми стабілізуємо ситуацію, тобто повернемо її «на круги своя», то все відновиться достатньо швидко. Тобто, можна казати про десятки років теж.

Якщо ми не повернемо ситуацію як було в найближчій або середньостроковій перспективі (а лише для будівництва греблі та наповнення водосховища треба 7–8 років), то це не менше ніж століття. Я теж дуже емоційно сприймаю тему відновлення Великого Лугу, де були багаті біорізноманіттям заплавні екосистеми. Але як це відновити? Кажуть, будемо засівати луговими травами. Так, це можна і треба робити. І вербу треба садити, щоб стабілізувати ґрунти хоча б біля населених пунктів. Але на 200 тисяч гектарів потрібні шалені ресурси. Верболози ми навряд там побачимо. Там піде аморфа кущова (інтродуцент з Північної Америки — ред.), яка росте скрізь, яка навіть у Києві витісняє верболози. Там підуть чужорідні бур’яни, які все це засіють, і не буде там того степу, того лугу, на жаль. Тобто для того, щоб рекультивувати й повернути до якогось більш-менш природного чи хоча б схожого стану, потрібна сотня років точно, плюс ще й витрати величезні», — каже Сергій Афанасьєв.

Також він зазначив, що Дніпро в тому вигляді, який він є, постав тільки 70 тисяч років тому.

«А до того це була досить велика кількість таких великих «дніпровських» озер, зокрема і на місці Каховського водосховища. Потім відбулися прориви цих озер у результаті льодовикових періодів. І це сформувало Дніпро як річку.

Оці наші греблі, не на 100% звісно, але досить близько, попали в ті точки, де свого часу були перемички тих прадніпровських озер. Тому і Великий Луг, і ложе Каховського водосховища майже стовідсотково потрапили в межі величезного прадавнього озера.

На місці річкового басейну Прип’яті також було величезне озеро, про яке пише вже і Геродот. Це озеро проривало декілька разів: і 24 тисячі років тому, і 11–12 тисяч років тому. І оця величезна повінь, яка йшла з Прип’яті після останнього прориву Геродотового озера, змітала на своєму шляху все від гирла Прип’яті аж до Херсону», — зазначив Сергій Афанасьєв.

Таких проривів Дніпра було десь близько 11.

«У будь-якому разі природа своє візьме і в будь-якому разі все це буде відновлене. Але перш ніж ухвалювати будь-які масштабні рішення, треба радитися з ученими, проводити розрахунки, створювати прогнози», — сказав на завершення розмови Сергій Афанасьєв.

Олег ЛИСТОПАД

Читайте також: