В Україні, за оцінками експертів, заміновано близько 250 000 кв. км території. Це сільськогосподарські угіддя, території наукових установ, береги водойм тощо. Для того, щоб очистити ці землі від мін, потрібні десятиріччя. Звісно, жодна галузь не може стати «на паузу» на цей час, треба сіяти хліб, продовжувати дослідження, відновлювати економіку.
Отже, чи готова країна максимально швидко розмінувати території, та які розробки українських науковців можуть пришвидшити цей процес?
Відповіді на ці запитання ми спробували дістати на форумі «Безпека критичної інфраструктури та гуманітарна протимінна діяльність», який нещодавно відбувся у Києві. Форум, організований компанією «Євроіндекс» (засновником SECURITY 2.0 – виставки «Безпека») відбувся за участі Міністерства оборони України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, ДК «Укроборонпром» та інших інституцій. Сучасні технічні засоби для розмінування й обладнання для безпеки, протипожежного і техногенного захисту представили українські й міжнародні компанії та стартапи. Чимало розробок були представлені на рівні ідеї, але розробники впевнені, що вже за рік-два вони зможуть упровадити їх у виробництво. Свої розробки представили також учені наукових установ НАН України.
Потрібна техніка і 5 тисяч саперів
Нині майже 5 мільйонів українців живуть на територіях, що забруднені вибухонебезпечними предметами (ВНП). Обстежити та розмінувати потрібно 470 тисяч гектарів, 174 тисячі з яких — негайно. Про це розповів заступник керівника секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності Міністерства оборони України Євген Зубаревський.
Він нагадав, що пріоритетними для розмінування є об’єкти електро-, водо-, газо-, теплопостачання, критичної й транспортної інфраструктури, сільськогосподарські землі тощо.
Роботи з розмінування виконують Збройні Сили України, Державна служба надзвичайних ситуацій, Державна спеціальна служба транспорту, неурядові оператори протимінної діяльності (останніх — 144 команди). Землю від мінного бруду очищають спеціальні машини та понад тисяча саперів.
Машин поки що небагато (на момент проведення форуму їх було десять).
Збройні Сили України мають на озброєнні словацькі Bozena-5. Це гусеничні дистанційно керовані машини для ліквідації мін, що здатні викликати детонацію протипіхотних мін натискної чи натяжної дії, а також протитанкових мін з зарядом до 9 кілограмів тротилу.
— Україні потрібні автомобілі для груп розмінування, засоби механізованого розмінування та роботизовані системи, — наголосив Євген Зубаревський. — Потрібні також засоби захисту сапера. Загалом для гуманітарного розмінування звільнених територій потрібні 5 тисяч саперів.
ДСНС на сьогодні має всього сім машин для розмінування. Дві працюють у Херсонській області (DOK-ING); дві — у Харківській (Armtrak, DOK-ING); одна — у Миколаївській (DOK-ING); одна — в Донецькій (GCS200, мала почати роботу з перших чисел червня); одна — у Запорізькій (GCS200, теж з початку червня). Про це розповів начальник управління організації піротехнічних та інших спеціальних робіт Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС України Олег Бондар.
Нещодавно ДСНС отримала дві машини від Фонду американського інвестора Говарда Баффета. Це машини хорватського виробництва DOK-ING MV-10. Вони є одними з найпотужніших і очищають ґрунт на глибину до 60 сантиметрів. Машини, зокрема, оснащені ланцюговими інструментами, під дією яких спрацьовують протитанкові міни. Керувати системою може один оператор за допомогою пульта дистанційного керування.
Трактор «з рукою»
Звісно, на форум завітали й представники агрохолдингів та інших виробництв, зацікавлені у найшвидшому розмінуванні територій. Вони прагнули знайти розробки, які допоможуть найефективніше розв’язати цю проблему. Чимало з них, наприклад, зупинялися біля стенда компанії Temerland, що спеціалізується на розробленні безпілотних роботизованих комплексів та платформ, модернізації транспортних засобів у безпілотні наземні комплекси.
На форумі компанія представила безпілотні роботизовані платформи для розмінування.
— Місія платформ — зберегти життя саперів, підвищити ефективність військових операцій, зменшити кількість втрат у ході наступальних дій, — пояснив інженер з керування проєктами компанії Temerland Олег Кисіль.
Працює платформа так: за допомогою дрона, на якому встановлено датчик/сканер виявлення металевих предметів, оператор сканує поле та складає карту, на якій відмічено місця, де є небезпечні предмети чи вибухові речовини. Потім трактор з дистанційним керуванням і спеціальними приладами шукає боєприпаси, які не помітив дрон.
Для потреб військового розмінування платформу можна обладнати роботизованою рукою з металошукачем, скребком тощо. У цьому разі металошукач знаходить міну, потім скребком очищує територію навколо міни. Саме розмінування проводять сертифіковані сапери.
І карта магнітних аномалій
Розробку системи для безконтактного сканування магнітного поля за допомогою БПЛА представила Фундація Postup. Їхній проєкт MinesEye поєднує готові рішення для дрона та магнітометра з додаванням власних R&D для поліпшення якості вимірювань та пришвидшення обстеження деокупованих територій. Тести показують, що система добре справляється з визначенням відламкових та протитанкових фугасних мін, що залягають на глибині до пів метра. Безпілотник, скануючи до 20 гектарів на добу, створює карту магнітних аномалій, на якій відзначаються точні координати підозрілих об’єктів. Нині завершується створення прототипу автоматизованої системи для класифікації об’єктів, знайдених на полях. Для більшої ефективності системи передбачається застосувати мультиспектральні камери й інші засоби візуальної ідентифікації – для визначення пластикових мін, встановлених на поверхні грунту.
Допоможуть роботи
Про автономний комплекс розмінування, який містить безпілотник, робота-сапера, трактор-автопілот і навісну систему, здатну витримати вибух, розповів нашому виданню генеральний директор українського стартапу Efarm.Pro Олександр Приходченко.
Пан Олександр пояснив, що ідея розробити протимінну платформу виникла у членів його команди в перші ж дні війни. Стартапери одразу взялися до роботи й «пропрацьовували» різні варіанти й модифікації тракторів, безпілотників та обладнання для знешкодження мін.
На сьогодні цілковито готові до роботи три трактори, якими можна керувати дистанційно, з безпечної відстані.
— Спочатку дрон, що має датчики та функцію передачі точних координат розташування вибухових пристроїв, сканує поле і виявляє вибухові речовини на глибині до одного метра, — пояснив роботу системи пан Олександр. — Виявлені ВНП знешкоджує робот-сапер (або — сертифіковані сапери).
Далі на поле виїжджає трактор з дистанційним керуванням. Машина оснащена причіпною системою захисту, що працює за принципом мінного трала. Після проходження трактора у землі не залишиться нічого небезпечного. Трактор проходить поле зі швидкістю 5 км/год, тобто за 10-годинний робочий день здатен обробити 20 га землі. Якщо ВНП вибухне, то пошкоджень зазнає причіпне обладнання, яке можна замінити.
Трактор з дистанційним керуванням уже випробувано на Харківщині, відгуки фермерів — тільки позитивні.
Знайти вибухівку під водою
Звісно, найбільшу увагу журналістів нашого видання привернули розробки установ НАН України. Вони були розташовані в окремому «коридорі», трохи осторонь від стендів, де жваво розповідали про протимінні прилади українські виробники та посередники міжнародних компаній.
Заступник директора з наукових питань Інституту проблем штучного інтелекту Національної академії наук та Міністерства освіти і науки України Микита Клименко розповів газеті «Світ» про розробку, яка може допомогти розпізнати, виявити й класифікувати вибухонебезпечні предмети під водою.
— Це можуть бути уламки боєприпасів або цілі предмети, як-от ракети від РСЗВ, міни, снаряди тощо, — пояснив нам Микита Сергійович. — У багатьох місцях водолазам заважає працювати сильна течія чи замуленість. У цих випадках стане в пригоді наша розробка — платформа та програма, яка в режимі відеоспостереження допомагає розпізнавати небезпечні предмети.
Наприкінці року вчені представлять остаточний варіант пристрою. Далі планується його доопрацювання і впровадження.
Міни побачить радар
Багатонаціональний сканувальний радіометр Ка-діапазону, який може виявити металеві предмети (міни, снаряди тощо) на земній поверхні, представили й науковці Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України.
Науковий співробітник інституту Валентин Мальцев пояснив, що радар проводить сканування у певному діапазоні. Тобто бачить «холодні» металеві предмети за будь-якої температури повітря.
Нині готовий експериментальний зразок пристрою. У найближчих планах науковців — зменшити час сканування і розпізнавати також рухомі цілі — дрони, ракети тощо.
Підготувала Світлана ГАЛАТА
На фото: виробники, стартапери й науковці представляють свої ідеї та розробки для гуманітарного розмінування
Читайте також: