Протягом останніх кількох тижнів у фаховій спільноті не вщухають дискусії, які викликало оприлюднення декількох документів — Візії майбутнього освіти й науки України від профільного міністерства, візійного документа «Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера» від Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Коаліції «Реанімаційний пакет реформ», а також — пропозицій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій.
Щодо першого документу, то, як зауважують в МОН, Візія є основою для подальшого розроблення стратегії, а на наступних етапах спільної роботи з експертним середовищем та громадськістю міністерство буде доопрацьовувати своє бачення, розширювати та деталізувати усі елементи в ньому, зокрема цілі, яких прагне досягти. Конкретики в документі й справді небагато.
У Візії, крім пріоритетів і принципів, запропоновані стратегічні та операційні цілі для кожної ланки освіти й науки, які, як зауважують у МОН, потребують опрацювання разом із фаховою спільнотою. Зокрема, у сфері середньої освіти буде продовжено впровадження Нової української школи — на цьому декілька разів наголошується в стратегічних і операційних цілях.
Водночас ланці фахової передвищої освіти не присвячено окремого розділу Візії — її назва й не згадується. Натомість у розділі «Професійна освіта» проголошено ціллю формування ефективної мережі професійних і фахових коледжів, що, мабуть, свідчить про плани об’єднати ці дві ланки.
Щодо розділу «Вища освіта», то «Світ» звернув увагу на декілька операційних цілей. Зокрема, у цілі 5.3 йдеться, що «держава забезпечує адекватний розвиток інфраструктури ЗВО на конкурсній основі через прозору формулу фінансування», а в цілі 5.4 — що «фінансування здобуття вищої освіти здійснюється через систему грантів, які розподіляють за здібностями, та соціальні стипендії для малозабезпечених».
Серед операційних цілей, проголошених у розділі «Наука», привертає увагу створення «комплексної системи формування окремих замовлень на актуальні дослідження і розробки від міністерств/держкомпаній», дебюрократизація та дерегуляція наукової діяльності, оновлення системи оплати праці науковців, зняття бар’єрів і створення законодавчих умов залучення позабюджетних коштів для проведення досліджень та запровадження наукомістких інновацій, а також — створення Національної системи збору та оброблення даних у сфері науки та інновацій.
Переглянути Візію можна за посиланням — https://mon.gov.ua/ua/viziya
Стратегія реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій (НДРІ) стала основним питанням для обговорення на засіданні Наукового комітету, що відбулося 1 липня 2023 року. За результатами обговорення, НК схвалив пропозиції основних положень реформи, які охоплюють: зміну системи управління сферою досліджень і розробок; зміну принципів базового фінансування науки та вищої освіти; розбудову багатоканальної системи конкурсного фінансування НДРІ; розширення автономії наукових установ та наукових колективів, дерегуляцію наукової діяльності тощо.
Щодо дискусійних пропозицій, Науковий комітет пропонує розглянути можливість розділення МОН на два окремих ЦОВВ, один з яких відповідав би за дошкільну, середню і професійно-технічну освіту, а другий — за вищу освіту і науку. Також пропонується змінити принципи формування Адміністративного комітету Нацради з розвитку науки і технологій, створити окремий «парасольковий» державний орган — Національне агентство науки і технологій, яке визначатиме стратегію і пріоритети реалізації державної політики, координуватиме розвиток дослідницьких установ усіх підпорядкувань і форм власності. А для оцінювання результатів наукової та інноваційної діяльності створити окремий орган — Національне агентство з оцінювання наукової діяльності. Якою бачить Науковий комітет роль і значення нині чинних Національної академії наук та національних галузевих академій — про це анітелень.
Ще одна пропозиція від НК — ввести законодавче вікове обмеження для зайняття керівних наукових і науково-педагогічних посад у наукових установах і ЗВО державної форми власності.
З усіма пропозиціями Наукового комітету можна ознайомитись за посиланням — http://surl.li/jfymf .
У документі «Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера» окреслено не лише візійну частину того, що має і може бути досягнуто у перспективі 2030 року, а й стратегічні плани й кроки їхнього втілення. Освіті, науці та інноваціям у документі присвячено окремий розділ. Серед його авторів — відомі постаті: ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич, голова Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій Олексій Колежук, ексдиректорка директорату науки та інновацій МОН Юлія Безвершенко, а також заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, який долучився до створення документа на першому етапі.
У розділі є три великі підрозділи, які присвячені політиці у сфері середньої освіти, вищої освіти, а також — у сфері науки та інновацій. Тут погляд авторів документу (з висоти 2030-го) на роль і місце академічної науки висловлено більш очевидно, хоча неоднозначно. В одному місці: «Національні академії наук втратили статус державних організацій і органів управління у відповідних сферах, але за рішенням їх загальних зборів можуть продовжити існування як громадські об’єднання науковців (фахові товариства)»… В іншому: «На засадах добровільного об’єднання наукових установ, що успішно пройшли первинну процедуру оцінювання, створено два наукових товариства, одне з яких поєднує наукові установи, які здійснюють переважно фундаментальні дослідження, а друге — прикладні».
З повним текстом документу можна ознайомитись за посиланням – https://uareforms.org/visions/new-vision-640 .
Окинувши оком три візії, зрозуміло одне: настають зміни. Нині свій погляд на них висловили окремі ініціатори, представники й очільники галузі. А що думає освітянська та наукова спільнота? У вас є своя візія? Поділіться з нами.
До речі, перші відгуки до редакції вже надійшли, і вони будуть оприлюднені в наступних номерах та на наших електронних форматах.
За інформацією МОН, Наукового комітету, платформи UAReforms.