Нещодавно столицю відвідала делегація Eurodoc — Європейської ради докторантів та молодих учених. Президент організації Себастьян Дале і його заступниця Піл Марія Заугманн, заглибившись у проблеми, з якими стикаються наші молоді науковці в умовах війни, пообіцяли продовжувати лобіювати їхні інтереси в європейських структурах. І перші результати візиту з’явились уже невдовзі після його завершення.
Спільна історія України і Eurodoc розпочалась 2014 року після Революції гідності й першого етапу російського вторгнення, коли Рада молодих учених при МОН приєдналась до цієї організації, яка представляє інтереси близько 1 млн молодих учених по всій Європі. Відтоді Євродок допомагав Україні, надаючи платформу для адвокації та нетворкінгу, сприяючи нашій європейській інтеграції у сфері досліджень та вищої освіти. Практичним втіленням такої діяльності став, зокрема, проєкт OPTIMA, який присвячено поліпшенню якості вищої освіти в Україні шляхом підвищення рівня академічної доброчесності через привнесення відкритих практик та прозорості у відповідні освітні послуги та зміст навчання, а також — модернізації та інтернаціоналізації українських ЗВО.
Після 24 лютого 2022 року Євродок одразу висловив свою солідарність з народом України і цілковито засудив агресивну війну росії, а також створив спеціальну робочу групу, яка опікується підтримкою українських колег. Організація співпрацює з ключовими зацікавленими сторонами в ЄС і за його межами, тому має можливість просувати конкретні заходи з підтримки України.
До речі, попереднім президентом Євродоку був представник НУ «Львівська політехніка» і Ради молодих учених при МОН Олександр Березко, що також свідчить про рівень довіри до України. Каденція нового керівництва розпочалась зовсім нещодавно — у червні2023 року, і от один із перших візитів — візит до України.
Насамперед очільники Євродоку зустрілись з керівництвом МОН, зокрема з заступником міністра освіти і науки Денисом Курбатовим, виконавчою директоркою Національного фонду досліджень Ольгою Полоцькою, представниками Ради молодих учених при МОН, зокрема головою Ради Олесею Ващук та її першою заступницею Анастасією Сімаховою.
Як констатують офіційні сайти МОН і Нацфонду досліджень, ключове занепокоєння, яке висловили наші гості — в запланованих міжнародних схемах підтримки та відновлення для України сектор вищої освіти й досліджень не має належної уваги. Зокрема, з 53 мільярдів євро, які ЄС, країни-члени та європейські фінансові організації надають Україні, досі не було виділено цільових коштів на вищу освіту і дослідження в Україні, в той час, як сильний сектор досліджень і вищої освіти матиме важливе значення для сталого відновлення після війни. Представники РМУ при МОН під час зустрічі наголошували на важливості саме бюджетної підтримки фундаментальної науки, адже її може фінансувати лише держава. Йшлося і про те, що в ЄС чимало програм підтримки й стипендій для тих наших науковців, хто виїхав з України, але дуже мало підтримки для тих, хто залишився.
Власне заклик до ЄС і до Єврокомісії зокрема виділити фінансування для відновлення науки та вищої освіти в Україні червоною ниткою проходить крізь заяви, які опубліковано на сайті Євродоку за підсумками візиту.
Також у рамках візиту відбулася зустріч з Радницею — уповноваженою Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольгою Будник та генеральною секретаркою цього фонду Уляною Автономовою. У фокусі обговорення були підтримка молодих учених і специфіка роботи української академічної діаспори. Почути з перших уст про проблеми, з якими сьогодні стикаються конкретні молоді науковці, делегація Євродоку змогла під час круглого столу «Дослідження і вища освіта для відновлення України», що відбувся в Міністерстві освіти і науки.
Себастьян Дале і Піл Марія Заугманн докладно розповіли про структуру Євродоку, висвітлили практично всі напрями діяльності організації — оцінювання наукової діяльності, кар’єрний розвиток, академічну свободу тощо. Окремо зупинились на активній участі Євродоку в Коаліції з розвитку оцінювання наукових досліджень, яка об’єднує понад 500 європейських зацікавлених сторін: університетів, фінансових установ, наукових товариств.
А потім пролунала повітряна тривога, тому низку подальших презентацій зробили в укритті Міністерства освіти і науки. Представники Ради молодих учених при МОН (Олеся Ващук, Анастасія Сімахова, Ірина Оплачко, Лариса Макарук, Олександр Прохорчук, Інна Семенець-Орлова) розповіли про діяльність Ради молодих учених при МОН в умовах війни. Зокрема було наведено дані, згідно з якими у 2021 році в Україні було близько 16000 молодих учених, а тепер — лише близько 11000, з них 5000 безпосередньо постраждали від війни. Як ішлося у презентації, РМУ надає інформаційну, юридичну та психологічну підтримку молодим ученим по всій Україні, зокрема тим, хто втратив місце навчання і роботи (деякі з них перебувають безпосередньо в зоні бойових дій), а також — гуманітарну допомогу.
В умовах воєнного стану РМУ продовжила всі проєкти для молодих науковців, а також започаткувала нові — «Школу молодого вченого», конкурс «Молодий вчений року», «Ніч молодіжної науки в умовах війни» і багато-багато інших.
Під час презентації було акцентовано не лише на міграції молодих учених в умовах війни, але й на руйнуваннях наукової інфраструктури.
Окрему презентацію було присвячено діяльності Офісу підтримки вченого, якому в липні виповнився рік — це також проєкт РМУ при МОН. Серед напрямів діяльності офісу — забезпечення організаційної та соціальної підтримки інтересів учених, розвиток індивідуальної кар’єрної траєкторії науковців, сприяння кооперації між науковими установами і/або закладами вищої освіти, міжнародними науковими інституціями тощо. Але найбільшу зацікавленість у закордонних колег викликав такий напрям діяльності Офісу підтримки вченого як сприяння стабільній співпраці з українською науковою діаспорою.
Відтак свою діяльність презентували представники 17 регіональних рад молодих вчених. Попри важкі умови, вони продовжують працювати на науковій ниві, але за останні два роки значно активізувався волонтерський напрямок.
Під час сесії у форматі «запитання-відповідь» молоді вчені висловили керівництву Євродоку конкретні пропозиції. Зокрема — закликали посприяти в організації спільних програм українських і закордонних університетів, короткострокового підвищення кваліфікації з отриманням сертифікатів тощо.
Лунали й пропозиції пролобіювати в Європарламенті надання вченим, які залишились в Україні, особливого статусу — хоча б на час воєнного стану. Щодо конкретного «наповнення» цього статусу, то було запропоновано розглянути можливість працевлаштування за сумісництвом в університетах ЄС.
Окремий блок пропозицій стосувався обладнання, а також пільгової передплати на програмне забезпечення. Пролунала думка, що нашим ученим стало б у пригоді умовно старе, але ще функціональне обладнання, яке вже не використовується університетами та установами ЄС.
До речі, щодо обладнання. Під час круглого столу представники РМУ наголосили на пілотному міжнародному проєкті SaveScienceUA, який реалізує Офіс підтримки вченого разом з німецькою громадською організацією München Hilft Ukrainee. V. Нещодавно в його рамках розпочалась робота із залучення донорів для постачання обладнання за запитами українських науковців. Тож цей досвід може знадобитися у майбутніх спільних проєктах з Євродоком.
Як ідеться у повідомленні на офіційному сайті Євродоку, робоча група Eurodoc в Україні спільно з Радою молодих учених України детально опрацюють результати дискусій, які відбулися протягом трьох днів, і узагальнять конкретні рекомендації.
Яких результатів очікувати від візиту керівництва Євродоку в Україну? Так, це неурядова організація з репутацією. Тому є сподівання, що про проблеми наших учених дізнаються більше людей в Європі, які ухвалюють рішення, а в підсумку це сприятиме розв’язанню хоча б деяких проблем в умовах війни.
За підсумками візиту Себастьян Дале звернувся з листом до Голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Президент Євродоку звертає увагу на перепони, які більшість європейських колег навіть не можуть уявити: відсутність інфраструктури та обладнання, зарплати, яких навіть близько не вистачає, щоб звести кінці з кінцями — і це лише деякі з проблем, які викликала чи погіршила до нестерпного рівня російська агресія.
— Українська наукова спільнота має дістати необхідну підтримку, зокрема, щоб утримати нинішнє покоління українських дослідників, які починають свою кар’єру, це важливо для післявоєнного відновлення України, — зауважує Себастьян Дале. — Тому ми вважаємо вкрай важливим, щоб подальші заходи своєчасно відповідали масштабам і актуальності викликів, тому відновлення українського сектору досліджень і вищої освіти має розпочатися зараз.
Від імені молодих науковців очільник Євродоку закликав керівництво Єврокомісії якнайшвидше вжити необхідних заходів для цього.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора
Читайте також: