Формування людського капіталу для будівництва цифрового суспільства
24 серпня 2023 року виповнилося б 100 років від дня народження видатного вченого у галузі кібернетики, математики, обчислювальної техніки та інформатики академіка Віктора Глушкова.
За переконанням Віктора Михайловича Глушкова, дослідження в галузі кібернетики, обчислювальної техніки й інформатики обов’язково мали виконуватися за активної участі молодих учених. Саме тому з його ініціативи у 1960-х роках минулого століття було започатковано підготовку кадрів за спеціальностями з обчислювальної математики в Київському університеті ім. Тараса Шевченка і з обчислювальної техніки в Київському політехнічному інституті (КПІ).
Внесок КПІ у підготовку кадрів з кібернетики, обчислювальної техніки та інформатики
16 березня 1960 року в КПІ зі складу кафедри автоматики і телемеханіки (зав. кафедри д. т. н. проф. Й.І. Гребень) було виділено першу в Україні кафедру обчислювальної техніки. А першим її завідувачем став на той час член-кореспондент АН УРСР О.Г. Івахненко.
Олексія Григоровича можна по праву назвати одним з піонерів української кібернетики. Ще у 1959 році він видав першу в Радянському Союзі монографію з кібернетики, за матеріалами якої навчалися кілька поколінь майбутніх фахівців у сфері кібернетики й інформатики.
Того ж 1960 року в Україні проходив Світовий конгрес міжнародної федерації з автоматичного керування (IFAC). Івахненко, який був одним з організаторів цього заходу, запросив на конгрес видатного американського кібернетика Норберта Вінера. Вінер із вдячністю прийняв запрошення, виступав на конгресі й у дружній обстановці обговорював з Олексієм Григоровичем перспективи розвитку кібернетики.
З 1961 по 1990 роки кафедру обчислювальної техніки КПІ очолював член-кореспондент АН України К.Г. Самофалов. Його успішну діяльність у наступні роки продовжив професор Г.М. Луцький. За 50 років їхньої плідної роботи підготовлено 32 докторів і 345 кандидатів наук, понад 8000 фахівців, які сформували кілька поколінь спеціалістів у сфері обчислювальної техніки, кібернетики, інформатики.
У 1969 році в КПІ було розширено дослідження у цій сфері та створено нову кафедру технічної кібернетики, яку очолив д. т. н. проф. В.І. Костюк. Тут було підготовлено 18 докторів, 110 кандидатів наук, 6200 фахівців у галузі технічної кібернетики, АСУ та робототехніки.
Ера автоматизованих систем управління (АСУ) стартувала з початку 70-х років. Ідеологічні засади нової спеціальності сформулювали академіки А.І. Кітов та В.М. Глушков ще у 1959–1962 роках. І ось у 1973 році на кафедрі технічної кібернетики КПІ вперше в Україні було відкрито підготовку фахівців з АСУ. У становленні нової спеціальності активну участь взяли провідні викладачі кафедри технічної кібернетики: академіки Івахненко, Скурихін, Кунцевич, професори Костюк, Ажогін, Зайченко, Павлов та інші.
Нову кафедру — АСУ виробництвом (АСУВ) — було виділено з кафедри технічної кібернетики у 1978 році. Особлива роль в її організації і становленні належить доценту П.І. Акініну. Пізніше цю кафедру, що стала кафедрою автоматизованих систем обробки інформації та управління (АСОІУ), очолив професор О.А. Павлов.
Випуск фахівців у галузі АСУ тривав майже 20 років. Свій внесок у розвиток цього напряму зробили професори Костюк, Самофалов, Ажогін, Павлов, Луцький, Зайченко та інші. На кафедрі було підготовлено 8 докторів, 50 кандидатів наук, понад 6000 фахівців у галузі АСУ.
У 1990 році на базі кафедр прикладної математики, математичних методів системного аналізу та спеціалізованих обчислювальних систем в КПІ було створено факультет прикладної математики (ФПМ). Його було виокремлено з факультету інформатики і обчислювальної техніки (ФІОТ). У створенні ФПМ та його становленні у різні роки брали участь відомі вчені Коваленко, Самофалов, Далецький, Вавілов, Молчанов, Павлов, Тарасенко.
Першим деканом, засновником факультету став академік НАН України Ігор Миколайович Коваленко, відомий фахівець у галузі теорії ймовірностей і випадкових процесів. Його справу продовжили наступні декани факультету — професори Олександр Артемович Молчанов та Іван Андрійович Дичка.
Нині до складу ФПМ входять три кафедри: прикладної математики; системного програмування і спеціалізованих комп’ютерних систем; програмного забезпечення комп’ютерних систем.
За 33 роки своєї діяльності цей факультет підготував 11 докторів наук, 46 кандидатів наук і понад 4000 фахівців у сфері комп’ютерної інженерії, інженерії програмного забезпечення, аналізу даних та математичного моделювання. Випускники ФПМ працюють на провідних посадах у вітчизняних та закордонних IT-компаніях та дослідницьких центрах, зокрема в Global Logic, Epam, Data Art, Ajax Systems, Samsung, Microsoft та ін. З 2010 року ФПМ є членом Європейського консорціуму з математики в індустрії — ЕСМІ (European Consortium of Mathematics in Industry).
Співпраця КПІ та НАН України у підготовці фахівців з кібернетичної безпеки та системного аналізу
Впродовж усієї історії розвитку кібернетики й обчислювальної техніки КПІ активно співпрацював з НАН України. Високому творчому та інноваційному рівню навчання сприяло відкриття у 1987 році філії кафедри АСОІУ при Кібернетичному центрі НАН України. Вагомий внесок у роботу філії зробили академік Іван Васильович Сергієнко як директор Інституту кібернетики і керівник філії, академіки НАН України Коваленко, Кунцевич, Михалевич, Палагін, члени-кореспонденти НАН України Малиновський, Гриценко, професор Деркач та інші.
У 1995 році при КПІ було засновано Фізико-технічний інститут (ФТІ), який почав готувати наукові кадри для Національної академії наук України в галузі прикладної фізики та прикладної математики. В межах освітнього напряму «Прикладна математика» на ФТІ було відкрито спеціальність «Інформатика», яка набула подальшого розвитку в освітніх програмах «Математичні методи криптографічного захисту інформації», «Математичні методи моделювання, розпізнавання образів та комп’ютерного зору».
А в 1999–2000 роках на ФТІ було відкрито дві нові кафедри: «Інформаційної безпеки» (завідувач — член-кореспондент НАН України Олексій Миколайович Новіков) і «Математичних методів захисту інформації» (завідувач — професор Михайло Миколайович Савчук), та нову спеціальність «Безпека інформаційно-комунікаційних систем» і спеціалізацію «Математичні методи криптоаналізу».
У 2021 році, у складі ФТІ було також створено кафедру «Математичного моделювання і аналізу даних» (завідувачка кафедри професорка Наталія Миколаївна Куссуль) за участі вчених Інституту космічних досліджень Кібернетичного центру НАН України, вчених та викладачів ФТІ.
За більш ніж 25 років діяльності ФТІ підготував понад 2000 фахівців з прикладної математики, інформаційної та кібернетичної безпеки. Захищено 10 кандидатських та докторських дисертацій. Колективи науковців отримали дві Державні премії України в галузі науки і техніки та Премію Президента України для молодих учених. Трьох науковців ФТІ — професорів М.М. Савчука, М.Ю. Кузнєцова та О.М. Новікова було обрано членами-кореспондентами НАН України. За рейтингом журналу «Forbes Україна» ФТІ КПІ було визнано кращим факультетом України за 2021 рік у номінації «Точні науки».
Ще у вересні 1988 року з ініціативи академіка Михалевича та за підтримки тодішнього міністра вищої і середньої спеціальної освіти Пархоменка в Україні було вперше започатковано підготовку системних аналітиків. З цією метою з кафедри прикладної математики факультету систем управління (ФСУ) КПІ було виокремлено кафедру математичних методів системного аналізу (ММСА) як кафедру цільової підготовки кадрів для інститутів АН УРСР. Ця кафедра готувала студентів за спеціальністю «Прикладна математика» зі спеціалізації «Системний аналіз і управління».
Основу нової кафедри склала група викладачів Далецький, Богданський, Бондаренко, Парамонова, Цвинтарна, Романенко, Новіков, Макаренко, Бідюк, О.М. Селін та Ю.М. Селін.
На кафедрі ММСА було підготовлено цикл нових підручників і монографій з системного аналізу, інтелектуального аналізу даних, штучного інтелекту, які й нині використовуються для підготовки системних аналітиків в Україні та за її межами.
На базі науково-дослідного сектору кафедри ММСА за ініціативою академіка НАН України Олександра Івановича Кухтенка у 1990 році в КПІ було створено Науково-дослідний інститут міждисциплінарних досліджень (НДІМД),який виконував пошукові й фундаментальні дослідження в таких наукових напрямках, як системи штучного інтелекту, теорія фракталів та її застосування, теорія катастроф і біфуркація, синергетика і «хаос» та інші.
За 35 років діяльності на кафедрі ММСА було підготовлено 36 докторів і 105 кандидатів наук, 4300 фахівців у галузі системного аналізу й інформаційних технологій.
Вчені кафедри Бідюк, Зайченко, Касьянов, Панкратова, Романенко стали лауреатами Державних премій України в галузі науки і техніки. За фундаментальні розробки в галузі науки і техніки професорів кафедри ММСА М.З. Згуровського, Ю.Л. Далецького було обрано академіками НАН України, а В.С. Мельника і Н.Д. Панкратову — членами-кореспондентами НАН України.
У 1997 році на базі кафедри ММСА КПІ та двох відділів Інституту кібернетики НАН України: «Чисельних методів оптимізації» (зав. відділу — академік НАН України Б.М. Пшеничний) і «Прикладного нелінійного аналізу» (зав. відділу — професор В.І. Іваненко) Постановою Кабінету Міністрів України було створено «Інститут прикладного системного аналізу» (ІПСА) подвійного підпорядкування МОН України і НАН України.
Його метою стало проведення освітньої та наукової діяльності на базі методології системного аналізу для розв’язання міждисциплінарних проблем соціального, економічного, еколого-економічного та технологічного спрямування, досягнення інноваційного розвитку країни.
Нині до навчально-наукової структури ІПСА входять три кафедри: математичних методів системного аналізу, системного проєктування та штучного інтелекту, які готують висококваліфікованих фахівців за спеціальностями 124 «Системний аналіз» та 122 «Комп’ютерні науки», а також три наукові відділи НАН України: системної математики; математичних методів системного аналізу; прикладного нелінійного аналізу.
Інститут прикладного системного аналізувидає міжнародний журнал «Системні дослідження та інформаційні технології», статті якого індексуються у наукометричній базі Scopus. На базі ІПСА працюєМіжнародна кафедра ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика».
Інститут проводить активну міжнародну діяльність. Він забезпечує взаємодію з Комітетом з розповсюдження даних з наук та технологій (CODATA), Радою з промислового розвитку ООН (UNIDO). Здійснює зв‘язки з «Міжнародною науковою радою» (ISC).
За більш ніж чверть століття ІПСА підготував понад 6000 висококваліфікованих системних аналітиків, які успішно працюють в Україні й у 50 інших країнах світу. В наукових школах ІПСА підготовлено двох академіків, двох членів-кореспондентів НАН України, понад 50 докторів та 130 кандидатів наук.
У 2002 році у складі КПІ було створено навчально-науковий Інститут телекомунікаційних систем (ІТС), що стало закономірним результатом розвитку кафедри засобів телекомунікацій, яка, починаючи з 1993 року, здійснювала підготовку кадрів і розробляла телекомунікаційні мережі для великих обчислювальних комплексів і об’єктів управління в системах АСУ.
Нині до складу ІТС входять три кафедри: кафедра електронних комунікацій та інтернету речей (ЕКІР); кафедра інформаційних технологій в телекомунікаціях (ІТТ); кафедра телекомунiкацiй (ТК).
За роки своєї діяльності інститутом телекомунікаційних систем підготовлено 12 докторів і 42 кандидати наук, понад 2500 фахівців у галузі телекомунікацій, 15 вчених ІТС відзначені званнями лауреатів державних премій України в галузі науки і техніки, д. т. н. проф. М. Ю. Ільченка обрано академіком НАН України.
Підсумовуючи сказане, з гордістю відзначимо, що академік Глушков залишив після себе видатну спадщину у сфері підготовки високоякісного людського капіталу в галузі кібернетики, обчислювальної техніки й інформатики. Лише в КПІ за останні 63 роки до спадщини Глушкова належать три навчально-наукові інститути, три факультети, сімнадцять кафедр, на базі яких було підготовлено понад 38500 фахівців, 135 докторів і 742 кандидатів наук, трьох академіків і п’ятьох членів-кореспондентів НАН України, понад 30 вчених удостоєні звання Лауреатів державних премій України в галузі науки і техніки.
Серед вагомих досягнень студентів — понад 170 нагород на міжнародних і загальноукраїнських олімпіадах з математики, інформатики, кібернетичної безпеки. Команда «білих хакерів» КПІ з 2012 року входить до десятки найсильніших у світі, а у 2016 році вона виборола титул чемпіонів світу серед більш ніж 12 тисяч команд за версією CTF (перехоплення прапору).
Нині учні й послідовники академіка Глушкова активно розбудовують цифрову країну та її економіку, здійснюють наукові прориви й навчають нові покоління талановитої молоді, підвищують обороноздатність нашої держави.
Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ, ректор КПІ імені Ігоря Сікорського, академік НАН України