Нещодавно у Буковелі, що на Івано-Франківщині, зібралися провідні науковці з понад 30 країн світу, щоб представити результати своїх наукових досліджень в галузі нанотехнологій. Міжнародна науково-практична конференція Nanotechnology and nanomaterials «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО-2023) відбулась вже водинадцяте. Варто зазначити, що сьогодні нанотехнології розвиваються дуже динамічно і над їхньою розробкою працюють вчені на стику різних наук. Зокрема, на конференції було проведено секції з різних тематик – нанофізики, нанохімії, нанобіотехнології та інших.
«На нас ще чекає чимало випробувань, але вже зараз ми маємо думати про майбутнє, зокрема про післявоєнне економічне та гуманітарне відновлення України, ключову роль в якому безперечно відіграватимуть наука, технології та інновації, – йшлося у привітанні Міністерства освіти і науки України науковій громаді з нагоди проведення конференції. – Надскладні виклики, які постали сьогодні перед Україною, потребують нових нестандартних рішень. Сподіваємося, що розвиток нанонауки, яка є відносно новою міждисциплінарною галуззю, у якій вже зроблено чимало відкриттів у різних наукових дисциплінах, включаючи фізику, хімію, біологію, інженерію, медицину та біомедичну інженерію, енергетику, сільське господарство та екологію, сприятиме подоланню багатьох з цих викликів». Окрему подяку МОН висловило Організаційному комітету та головному організатору заходу – Інституту фізики Національної академії наук України за організацію конференції.
Член Президії НАН України академік Антон Наумовець зробив історичну замальовку, нагадавши всім про походження терміну «нано». Зокрема, термін «нанотехнологія» першим вжив все-таки ще професор Норіо Танігучі в 1974 році. Він визначив його як «технологія виробництва, що дозволяє досягати надвисокої точності, і ультрамалих розмірів — порядка 1 нм». Урочисту частину продовжили: представниця Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії Мартіна Діз, екс-голова Національного фонду досліджень України академік Леонід Яценко та інші.
Голова локального комітету конференції НАНО–2023 та генеральний менеджер EEN-Ukraine Консорціуму, кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко розповіла про історію конференції, а також розкрила можливості участі українських науковців у Європейських програмах Horizon Europe, Digital Europe, Single market та інших. Вона, зокрема, зазначила, що конференція NANO стала найбільшою щорічною науковою конференцією, в Україні – організаторів не зупинили ані пандемія, ані війна. Вони й надалі планують проводити цю наукову конференцію, адже розуміють, що наука та освіта відіграватимуть вирішальну роль у відновленні країни. Також у своєму виступі Олена Фесенко наголосила на важливості збереження НАН як головної установи зі створення та управління наукою та інноваціями в Україні
На пленарному засіданні у всіх охочих була можливість послухати доповіді провідних науковців з різних куточків світу. Учасники конференції у своїх виступах торкнулися багатьох актуальних напрямів нанонауки, серед яких нанокомпозити й наноматеріали, нанохімія та біотехнології, наноструктурні поверхні, нанофізика, нанооптика і фотоніка, наноплазмоніка та поверхнева підсилена спектроскопія. Приємно відзначити, що цьогоріч більшість учасників конференції – це аспіранти, молоді вчені та провідні науковці. Родзинкою цьогорічної конференції було проведення спеціальної сесії, яку було присвячено присвяченої Програмам ЄС та інструментам EEN для підтримки науки та інновацій в Україні. Завдяки підтримці EEN-Ukraine в рамках конференції було проведено захід, на якому обговорили стратегію підтримки науки бізнесом та перспективи міжнародної співпраці.
На офіційній церемонії закриття НАНО-2023 було підбито підсумки заходу та окреслено плани щодо проведення наступної конференції.
Цьогорічну конференцію, незважаючи на труднощі, спричинені війною, особисто відвідало понад 200 науковців, загалом зареєструвалося близько 600 учасників, онлайн конференцію переглянули більше тисячі науковців. А загалом за всі попередні роки проведення конференції NANO в ній взяли участь біля 7000 учасників з понад 40 країн світу, було зроблено більше 1000 усних доповідей та більш, ніж 6000 постерних презентацій, опубліковано більш, ніж 12 спеціальних книг «Springer Book» з науковими статтями учасників, а також було підготовлено більше 25 спеціальних випусків міжнародних журналів з високим рейтингом та відкритим доступом, зокрема «Nanoscience», «Nanoscale Research Letters» тощо. Більше 2000 наукових статей за результатами роботи учасників конференції було опубліковано у фахових виданнях, наприклад, «Applied Nanoscience», «Molecular crystals and liquid crystals», «The European Physical Journal Plus» та інших.
– Важливо те, що конференція є міжнародним майданчиком для зустрічі провідних спеціалістів і молодих науковців різних спеціальностей, які працюють в області дослідження нанооб’єктів, наносистем і розвитку нанотехнологій, місцем генерування нових ідей, обговорення нових проєктів і створення команд для їх реалізації, – поділилася своїми міркуваннями старший науковий співробітник Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України Юлія Бондар. – Тут я знайшла нові контакти, подискутувала з колегами на різні теми, збагатила обізнаність». Цю думку також розширив аспірант Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Максим Соболевський: «Наша установа займається діяльністю на стику наук; досягнення будь-якої амбітної мети в нашій галузі неможливе без взаємодії між фахівцями з біології, фізики, хімії, а інколи ще й інформатики. Саме тому ми з колегами однаково раді взяти участь як у мозкових штурмах платформи “БуДні Науки”, так і в міжнародних конференціях, таких як NANO-2023 у Буковелі. Міждисциплінарна співпраця між вітчизняними та іноземними вченими є запорукою розвитку науки в Україні».
Отже, міжнародна конференція НАНО–2023 стала важливою подією та допомогла фаховій спільноті дізнатися про сучасні тренди нанонауки і розвитку наотехнологій, а також сприяла налагодженню контактів між вченими з різних країн світу.
Запис події можна переглянути на сайті (https://nano-conference.iop.kiev.ua/) та YouTube-каналі конференції (ttps://www.youtube.com/@Nanotwinning/).
Оксана Будник,
молодший науковий співробітник
Інституту фізики Національної академії наук України
Читайте також:
- Як КПІ ювілей святкував
- Не можна, щоб бюрократія диктувала умови функціонування системи
- Відновлення «Каховки»: спочатку – дослідження
- З перших уст. Почути молодих учених
- Реформа наукової сфери: продовжуємо обговорення. Академік НАН України Сергій ФІРСТОВ: Що там під «парасолькою»?
- Що можуть космічні технології та чи володіє ними Україна?