uk

Ігнобелівська премія 2023: чому науковці люблять облизувати каміння та інші відкриття

Як методично виміряти нудьгу під час уроку; як анчоуси перемішують воду в океані; скільки перехожих зупиниться, щоб подивитися вгору, коли вони бачать людей, які дивляться вгору, – автори цих та інших досліджень днями отримали Ігнобелівську премію (Ig Nobel Prize). Цю премію дають вченим, дослідження яких дивують, а потім змушують задуматися.

Лауреатами стали десять команд, що отримали як нагороду купюри номіналом 10 трильйонів доларів Банку Зімбабве, які не мають жодної цінності, крім колекційної.

Хімія і геологія

Відрізнити камінь від кістки

Нагороду у цій номінації отримав польський геолог Ян Заласевич з Лестерського університету. Він прийшов до висновку, що облизування каміння допомагало вченим у минулому і нині вивчати різні породи, і наприклад, відрізнити камінь від скам’янілості кістки (остання прилипає до язика). На думку вченого, на мокрій поверхні мінеральні частинки видно краще, ніж на сухій. https://www.palass.org/publicat…/newsletter/eating-fossils

Література

Що відчувають люди, які повторюють одне слово багато, багато, багато, багато, багато, багато, багато разів

Премію отримали Кріс Мулен, Ніколь Белл, Меріта Турунен, Аріна Бахарін і Акіра О’Коннор (Франція, Велика Британія, Малайзія, Фінляндія) за вивчення відчуттів, що виникають у людей, які повторюють те саме слово дуже багато разів. Науковці прагнули підтвердити, чи можливо викликати відчуття жамевю (з французької jamais vu означає «ніколи не бачене») штучно, а тому просили студентів-добровольців повторювати одні і ті самі слова. З’ясувалося, що дивні відчуття щодо сказаного виникають приблизно через тридцять повторень. (Про явище жамевю: https://www.tandfonline.com/…/10…/09658211.2020.1727519).

Механічна інженерія

Використання мертвих павуків для захоплення предметів

Премію отримали вчені з Індії, Китаю, Малайзії та США за використання мертвих павуків в якості механічних захватних інструментів. За словами вчених, лапи мертвого павука природним чином сидять у «закритому» стані, як стиснутий кулак, але їх можна витягнути, а захват розкрити. Труп павука-вовка Lycosidae наповнювали повітрям за допомогою шприца. В результаті лапки павука стискалися і розтискалися. Такий некроробот зміг підіймати вантаж, майже у 1,3 раза більший за вагу павука.

Нагороду отримали Те Фей Яп, Чжень Лю, Ануп Раджаппан, Тревор Шімокусу і Деніел Престон (Індія, Китай, Малайзія, США).

https://www.tandfonline.com/…/09658211.2020.1727519…

Громадське здоров’я

За винайдення «розумного унітазу», який аналізує сечу, фекалії та сканує задній прохід

Нагороду здобув південнокорейський та американський дослідник Пак Сон Мін, який вирішив спростити задачу стеження за станом здоров’я і спроектував туалет, який збирав би зразки сам. Спеціальна тест-смужка аналізує сечу, а система комп’ютерного зору — швидкість, колір та консистенцію випорожнень. Результати аналізу, проведеного туалетом, користувач може отримати персонально, адже унітаз впізнає користувача за відбитком пальця чи сканом анального отвору.

Комунікації

Вивчення розумової діяльності людей, які вміють говорити задом наперед

Вчені довели, що у людей, які вміють говорити задом наперед, більший об’єм сірої речовини, а також посилені функціональні зв’язки у частинах мозку, які пов’язані з мовленням.

У дослідженні взяли участь два чоловіки, які говорять задом наперед іспанською. Їхній мозок порівняли з контрольною групою з 18 чоловіків.

Нагороду отримали Марія Хосе Торрес-Пріоріс, Діана Лопес-Барросо, Естела Камара, Сол Фіттіпальді, Лукас Седеньо, Агустін Ібаньєс, Марсело Бертьє і Адольфо Гарсіа (Аргентина, Іспанія, Колумбія, Чилі, Китай, США).

https://www.nature.com/articles/s41598-020-67551-z

Медицина

Чи однакова кількість волосся у кожній із ніздрів людини

Дослідники підрахували кількість і довжину волосся у носах 20 трупів жінок і чоловіків. Вони з’ясували, що в обох ніздрях кількість волосся приблизно однакова: середня кількість що їхня робота допоможе зрозуміти, чи підвищує втрата волосся у носу, наприклад, ризик підхопити інфекцію.

Нагороду отримали Крістін Фам, Бобак Хедаяті, Кіана Хашемі, Елла Цука, Тіана Мамагані, Маргіт Югас, Джеймі Вікенгайзер і Наташа Месінковська (США, Канада, Македонія, Іран, В’єтнам).

https://www.jaad.org/article/S0190-9622(20)32002-8/fulltext

Освіта

За методичне вивчення нудьги у вчителів та учнів

Вчені дослідили, як нудьга вчителя на уроці може вплинути на працездатність учнів. Вчені попросили 437 учнів та 17 вчителів у гонконзькій школі вести щоденник, і записувати ступінь нудьги, яку відчували під час занять. Також учні мали оцінити, наскільки вони вмотивовані та наскільки знудженими виглядали вчителі. Виявилося, що нудьга вчителя посилює знудженість учнів та знижує їхню мотивацію.

Нагороду отримали Кеті Тем, Ціанея Пун, Вікторія Хуей, Вейнанд ван Тілбург, Крісті Вонг, Вівіан Квонг, Джіджі Юень і Крістіан Чан (Китай, Канада, Велика Британія, Нідерланди, Ірландія, США, Японія)

https://bpspsychub.onlinelibrary.wiley.com/…/bjep.12549

Фізика

Як анчоуси впливають на змішування води в океані

Група вчених з’ясувала, чому вночі біля північного узбережжя Іспанії турбулентність води в океані посилюється у 10–100 разів. Дослідники виявили, що зграї анчоусів підіймаються ближче до поверхні для нересту та провокують перемішування води. Також учені спостерігали збільшення концентрації риб’ячих яєць, що підтвердило гіпотезу.

Нагороду отримали Б’єїто Фернандес Кастро, Маріан Пенья, Енріке Ногейра, Мігель Гількото, Есперанса Бруллон, Антоніо Комесанья, Деміен Буффар, Альберто К. Навейра Гарабато та Беатріс Моуріньо-Карбаллідо (Іспанія, Швейцарія, Франція, Великобританія)

Психологія

Скільки людей зупиняться, щоб подивитися вгору

Стенлі Мілгрем, Леонард Бікман і Лоуренс Берковіц (США) з’ясували, що кількість людей, яка зупиниться подивитися вгору, якщо хтось інший вже розглядає щось, залежить від розміру натовпу. Якщо в небо дивиться одна людина, то зупиняться лише 4 відсотки перехожих. Якщо в небо дивляться 15 людей, то зупиняться 40 відсотків перехожих.

https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2Fh0028070

Харчування

Чи змінюють смак їжі електричні соломинки і палички

Приз у цій категорії отримали Хомеї Міяшита і Хіромі Накамура (Японія), які перевірили, чи може покращити смакові якості їжі подразнення язика електричним струмом. З’ясувалося, що струм може посилити, наприклад, солоний чи кислий смак. https://dl.acm.org/doi/10.1145/1959826.1959860

Детальніше про переможців: https://improbable.com/ig/2023-ceremony/

Подивитися онлайн повну церемонію можна за лінком: https://www.youtube.com/watch?v=P9UQi0ORXv4

Читайте також: