Наприкінці жовтня в Києві пройде XII Міжнародний Фестиваль інноваційних проєктів Sikorsky Challenge 2023. Серед інших учасників свої проєкти представлятимуть випускники стартап-школи Sikorsky Challenge КПІ ім. Ігоря Сікорського, яка є однією зі складових інноваційної екосистеми SCU і вже через кілька місяців — у лютому 2024-го — відзначатиме свій 10-річний ювілей. За цей час вона допомогла побудувати цілу мережу собі подібних та «розжилася» солідними партнерами, серед яких — міжнародні компанії, а також венчурні, інвестиційні та грантові фонди, які фінансово підтримують стартаперів.
Чого навчають у стартап-школі, як туди потрапити, що потрібно для успіху і до чого тут капелюх Сікорського — газеті «Світ» розповіла керівниця і співзасновниця Всеукраїнської інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Україна, директорка Інституту післядипломної освіти Інна Малюкова.
Ідея створити стартап-школу в КПІ ім. Ігоря Сікорського виникла 10 років тому. Після успішного проєкту «Система дистанційного навчання з трансферу технологій», який виконав Інститут післядипломної освіти КПІ, а підтримав проєкт Український науково-технологічний центр, стало зрозуміло, що інноваційне підприємництво — це те, чого треба навчати якомога більшу кількість людей. Принаймні для того, щоб поняття «комерціалізація», а тим паче — «комерціалізація науки» — не викликали «генетичного» відторгнення, характерного для пострадянських країн. І починати варто зі студентства.
— Перед випускниками вишів є два шляхи побудови професійної кар’єри, — зазначає Інна Малюкова. — Або ходити на роботу з дев’ятої до шостої та виконувати чиїсь завдання, або працювати 24 години на добу, але на себе, реалізовуючи свої ідеї. Це зовсім інший спосіб життя. І підходить він, безумовно, не всім. Але якщо цього не навчати, то багато хто взагалі втратить такі можливості. І якщо людина може дізнатися про це у школі, то таку школу треба створити.
Маючи цей задум, Інна Малюкова вирушила до США та Ізраїлю, аби ознайомитися з тамтешнім стартап-рухом. В Ізраїлі зустріла майбутнього партнера — Ігоря Пеєра, родом з України.
Розпочати навчання підприємництва вирішили на прикладі ІТ, спільно розробили оригінальну методику. Почали набирати слухачів з-поміж студентів — записалося 23 особи. Перше заняття призначили на 19 лютого 2014 року…
Люди «хворіють» на підприємництво
— Я назавжди запам’ятала, як ми сиділи тут ще за годину до анонсованого початку навчання і розуміли, що ми не зможемо розпочати цю школу. Це було того дня, коли горів Хрещатик. Не працювало метро, стояв транспорт. І раптом один за одним почали заходити студенти. Від когось пахло горілим, бо він прийшов просто з Майдану, хтось ішов пішки з лівого берега. На перше заняття зібралося 18 людей. Я ніколи не забуду той день і своє величезне здивування тим, що ми все-таки розпочинаємо.
…Звісно, відтоді багато що змінилося. Якщо першими слухачами були лише студенти, то потім стартап-школа відчинила двері для всіх охочих — від 14 до 75 років. Якщо раніше прийти й навчатися інноваційного підприємництва міг будь-хто — то тепер сюди запрошують лише тих, у кого вже є власний проєкт або принаймні його задум. Стартап-школа з часом відійшла від первісної ідеї орієнтування на ІТ. Бо IT, які у всьому світі вважаються стартаперським рухом, пояснює Інна Геннадіївна, не потребують такої підтримки, як, наприклад, хардверні, інженерні розробки, енергетика, механіка, медицина. Тому в КПІ, окрім студентів, стали орієнтуватися і на доросліших розробників — науковців, підприємців, аспірантів.
— Сьогодні наше завдання — підтримати якомога більше проєктів, які зможуть вийти на ринок. Звісно, не кожен із них буде успішним. Зі 100 проєктів можуть дійти до комерціалізації в кращому разі — десять. Але знання, які ми даємо цим людям, причому безкоштовно, обов’язково знадобляться їм у житті. Бо сьогодні в них один проєкт, а завтра буде інший, адже люди «хворіють» на підприємництво. І якщо щось не вдалося нині, вони вигадуватимуть будь-що для того, щоб займатись цим далі.
Sikorsky Challenge об’єднує Україну
Протягом двох років стартап-школа працювала лише в КПІ, а з 2016-го почала рости мережа — з’явилися школи у Вінниці, Маріуполі, інших містах. Усього на сьогодні до Всеукраїнської інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Україна входять 26 стартап-шкіл в Україні й одна — в Азербайджані. Працюють вони по-різному і можуть бути як окремим підрозділом з відповідними інфраструктурою та іншим ресурсним забезпеченням, так і «філією» стартап-школи КПІ.
«Наприклад, у Вінницькому національному технічному університеті існує окрема стартап-школа, а Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу орієнтує студентів і науковців на те, щоб вони навчались в онлайн-школі, яку ми проводимо для всіх, — розповідає Інна Геннадіївна. — У травні завершили стартап-школу у Кривому Розі — там розвивається своя екосистема і ми їздили туди, щоб оцінити проєкти, які підуть до нас на фестиваль, та навчити криворізьких тренерів і менторів… Дуже потужна самостійна школа була в Маріуполі (Приазовський державний технічний університет, нині переміщений у Дніпро), у Краматорську (Донбаська державна машинобудівна академія — переміщена у Тернопіль). Звичайно, багато втрачено, шість університетів переміщено в інші міста. Але ми їх підтримуємо і залучаємо їхніх студентів до нашої онлайн стартап-школи».
Принагідно Інна Малюкова розповідає про два проєкти, реалізовані на Сході України й профінансовані USAID (Агентством США з міжнародного розвитку) — «Модель стартапів «Сікорські Челендж» об’єднує Донбас» (2017–2018 рр.) і «Стартап школа Sikorsky Challenge: сприяння інноваційному розвитку та підприємницькій діяльності стартапів у цільових університетах Донецької і Луганської областей» (2020–2022 рр.). Географія охоплення — Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ, Старобільськ, Покровськ, Сєвєродонецьк.
«Це були дуже сильні проєкти, — згадує Інна Геннадіївна, — спочатку ми відкрили там стартап-школи. Потім були створені інноваційні кластери міст. Ми всією командою виїжджали в ці регіони, навчали, проводили конкурси й відбори. Останній регіональний конкурс стартап-шкіл Донецької і Луганської областей ми провели напередодні повномасштабного вторгнення. Виїхали з Краматорська 18 лютого 2022-го. Крапку у цьому проєкті поставила війна».
Чотири етапи до втілення мрії
Щоб потрапити до стартап-школи КПІ (наступна, до речі, стартує 14 листопада), треба зареєструватися на сайті https://www.sikorskychallenge.com, тобто подати заявку — заповнити відповідну форму, де вказати свої дані й стисло описати проєкт (або ідею). І — велкам на навчання. Воно, як уже було сказано, безплатне.
Підготовка слухачів за методиками SCU відбувається в чотири етапи. Перший — це лекції з основ інноваційного підприємництва та практики запуску стартапу, які в очному або онлайн-режимі проводять тренери стартап-школи Sikorsky Challenge КПІ ім. Ігоря Сікорського (або університету, який приєднався до мережі). Цей етап триває в середньому до двох місяців та завершується презентаціями проєктів, відбором найперспективніших та створенням команд, які переходять на другий етап — інкубування. Тут слухачі стартап-школи удосконалюють бізнес-моделі й технології, проводять маркетингові дослідження, оформлюють права інтелектуальної власності, створюють (або удосконалюють) прототипи виробів чи сервісів. Для кожної команди проводяться індивідуальні консультації, зі стартаперами працюють ментори Інноваційного холдингу Sikorsky Challenge, фахівці та експерти університету й бізнесмени-практики. Цей етап триває в середньому три-чотири місяці (хоча, знов-таки, терміни жорстко не регламентовані — якщо ви раптом чогось не встигатимете – ніхто не «гнатиме в шию») і завершується відбором та підготовкою стартап-проєктів до презентацій на локальних конкурсах стартапів міста або регіону.
На третьому етапі відібрані команди беруть участь у конкурсах, а переможці реєструються на сайті SCU й подають заявки на участь у Міжнародному фестивалі інноваційних проєктів Sikorsky Challenge (на цьому майданчику інноваторам та інвесторам простіше знайти одне одного), а потім підписують протоколи про наміри з потенційними «донорами».
Нарешті четвертий етап — це акселерація стартап-проєктів під конкретних інвесторів, яка відбувається вже після фестивалю.
«Це також робота стартап-школи, але вже спільно з компанією «Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge», яка працює саме з інвесторами. І вже тут відбувається не так навчання, як доопрацювання цих проєктів для того, щоб виконати ті чи інші вимоги», — каже Інна Малюкова. Акселерація «під інвестора» передбачає подальше удосконалення бізнес-моделі та прототипу стартапу, патентування нової технології, підготовку до малосерійного виробництва і відкриття стартап-компанії.
Зацікавити інвестора
Загалом повний цикл навчання та вихід на створення компанії може тривати від трьох місяців до кількох років. Коли ж завдяки інвестиціям і допомозі стартап-школи відкривається нова компанія, Sikorsky Challenge не залишає напризволяще «пташенят свого гнізда», а допомагає їм надалі розвивати їхній бізнес.
«Стартап-школа — це маленька частина інноваційної екосистеми, — підкреслює Інна Геннадіївна. — Все інше — це розроблення, підтримка, залучення інвесторів, залучення грантів для допомоги й виведення на ринок хороших розробок. Ми працюємо не на фестиваль і не тільки на стартап-школу, а на просування проєктів — і не лише КПІшних, а будь-яких, котрі до нас «заходять». А в цьому і минулому році — це переважно оборонні проєкти. Тож ми одразу запрошуємо потенційних замовників, які можуть ними зацікавитися. І необов’язково проєкти мають бути переможцями чи призерами конкурсу.
Загалом каталог усіх проєктів, які потрапляють у фінал, є на нашому сайті. Якщо інвесторів цікавить якась тема — вони нам телефонують і ми запрошуємо обидві сторони, і самі присутні під час цієї розмови. Іноді це виявляється не той проєкт, який потрібен інвестору, тож люди розходяться, а іноді їхня співпраця триває. Далеко не завжди трапляється «любов з першого погляду». Буває таке, що ми два або три роки намагаємось просунути якийсь проєкт, пропонуємо одним, іншим. А потім він комусь сподобався — і починається робота».
Інна Малюкова наголошує: інвестори більше спрямовані не так на проєкт, як на команди — на людей, які готові його допрацьовувати. Саме тому важливо правильно себе презентувати. До речі, іноді буває так, що спочатку автори якогось проєкту беруть участь у Фестивалі, а вже потім ідуть навчатися до стартап-школи — зрозумівши, що їм бракує знань для того, щоб зацікавити інвестора.
Успіх — це не лише про гроші
Випускників стартап-школи різних років, які досягли успіху і стали відомими в інноваційному світі — чимало. Ми згадаємо лише кількох із них. Це, наприклад, Сергій Мільман, випускник першої — «майданівської» — групи тоді ще майбутніх стартаперів. Він став засновником і гендиректором сервісу YouControl — «аналітичної системи для ділової розвідки та перевірки контрагентів». Це відкрита платформа, яка дає користувачеві вичерпну інформацію про юридичних та фізичних осіб-підприємців, і тим самим допомагає компаніям — українським і міжнародним — мінімізувати ризики та уникати втрат.
Випускник стартап-школи 2016 року Вадим Синжерецький став співзасновником і генеральним директором онлайн-платформи BUKI, яка з’єднує репетиторів з різних предметів та учнів по всьому світу. У 2021 році він потрапив до рейтингу TechDrivers, до якого увійшли 100 кращих українських бізнесменів, що працюють з діджитал-інноваціями. А у 2023-му — до рейтингу Forbes 30 under 30 в Європі в номінації Social Impact.
Стартаперський шлях колишнього студента КПІ Андрія Коноваленка — предмет особливої гордості Інни Малюкової.
Хлопець прийшов до стартап-школи 16-річним школярем, вже маючи задум пристрою, який будь-яку поверхню перетворює на інтерактивну дошку. «Потім його підтримало Міністерство освіти, і цей пристрій — CamTouch — розійшовся по школах, — розповідає Інна Геннадіївна. — У результаті він заробив за рік мільйон гривень. Це, може, смішно для людей, які вкладають у стартапи мільйони доларів. Але для мене — це наш спільний успіх. Бо людина з нуля пройшла весь шлях». Успіх, на думку Інни Малюкової — це не лише про гроші. Хоча фінансові критерії, безумовно, важливі. Але важливіше — коли є внутрішня потреба реалізації своїх інтелектуальних амбіцій.
«Успіх у стартап-школі полягає саме в зростанні людей, у розвитку їхньої креативності з погляду застосування свого інтелекту для заробляння тих-таки грошей», — наголошує очільниця SCU. До речі, Андрій Коноваленко разом з іншим випускником стартап-школи Іваном Селезньовим розробив ще один унікальний проєкт — Open World, який уже назвали «революцією для сліпих». Цей стартап покликаний зробити міста «видимими» для незрячих людей — за допомогою спеціального мобільного додатку і BLE-маячків, управління якими здійснюватиметься через створений для цього сайт.
Ще одна висхідна зірка українського стартап-руху — хірург-винахідник Богдан Грищук. Його проєкт «Meniscal resector» став переможцем Sikorsky Challenge 2022 у секції «Біомедична інженерія і здоров’я людини». Це інноваційний резектор для хірургії коліна, який працює разом з медичним високочастотним генератором і дає змогу значно поліпшити результати хірургічного лікування ушкоджень меніска. У травні-липні цього року винахідник пройшов навчання за спільною акселераційною програмою «Відбудуємо краще», яку проводили тренери університету Шеффілда та стартап-школи КПІ. (За словами Інни Малюкової, українські та британські підходи до навчання, менторства і підтримки збігаються на 80%). А в серпні разом з 10 переможцями, обраними британським журі для подальшої акселерації, поїхав до Шеффілда презентувати свій проєкт тамтешнім інвесторам. І дуже схоже на те, що його винахід невдовзі продаватиметься по всьому світу.
Капелюх Сікорського та відновлення України
Капелюх, що зображений на логотипі Sikorsky Challenge Україна — більше, ніж просто предмет гардероба. Це невіддільна частина постаті Ігоря Сікорського, його талісман, який великий авіаконструктор не знімав навіть у небі, випробовуючи свої літальні апарати — жодних правил безпеки з обов’язковим у цих випадках шоломом для нього не існувало. За легендою, свою знамениту «федо́ру» він публічно зняв тільки раз.
На музейній площі КПІ, біля відділення історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею, у 2008-му році з’явився перший у світі пам’ятник Ігорю Сікорському. На постаменті вибито його слова: «Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба». Відтоді потерти цей знятий капелюх — вважається в КПІ хорошим знаком і передвісником успіху — причому не лише для майбутніх стартаперів, а й для пересічних студентів і взагалі всіх, хто потрапляє до кампусу Політеху. Щоправда, іноді дехто «передає куті меду». Наприклад, у 2015 році британський підприємець і великий друг України Річард Бренсон, відвідуючи КПІ та дізнавшись про цю традицію, торкнувся не тільки капелюха, а, не стримавши емоції, заскочив на пам’ятник і погладив його по бронзовій голові, тим самим грубо порушивши традицію, оскільки голова генія — недоторканна. (Але, сподіваємось, Ігор Іванович пробачив йому цю фамільярність).
Невдовзі після створення стартап-школи була започаткована ще одна традиція — дарувати випускникам «репліки» капелюха Сікорського, оригінал якого зберігається в його музеї у Стратфорді. Їх на замовлення КПІ виробляє одна з українських хутряних фабрик. Потім ці символи успіху стали отримувати лише фіналісти фестивалю Sikorsky Challenge, а останніми роками їх дарують лише переможцям. Але в будь-якому разі традиція живе.
Хто в цьому році стане щасливим власником капелюха Сікорського — ми дізнаємось уже за кілька тижнів — у завершальний день фестивалю Sikorsky Challenge 2023, який обіцяє стати найпотужнішим за всі попередні роки й буде присвячений відновленню України.
— Не просто відновленню, — уточнює Інна Малюкова. — Наша фішка — це інноваційна трансформація України. Не треба відтворювати й відбудовувати те, що вже було. Треба побудувати нову інноваційну країну. Звісно, залучивши якомога більше іноземних партнерів. Наша мрія — щоб Україна стала інноваційним центром Східної Європи. Ми можемо і маємо це зробити. І Sikorsky Challenge Україна як інтегратор інновацій відіграватиме в цьому значну роль.
————————-
Довідка
Інноваційна екосистема SCU розпочиналась як комплексний проєкт КПІ ім. Ігоря Сікорського. Початком розбудови інноваційного середовища університету було створення у 2006 році Законом України корпорації «Науковий парк «Київська політехніка»». Сьогодні Sikorsky Challenge КПІ об’єднує структурні підрозділи університету (департамент інновацій та трансферу технологій, науково-дослідну частину, центр інтелектуальної власності, ТехноХаб, стартап-школу, Інститут передових оборонних технологій) та юридичних осіб, співзасновником яких виступає КПІ ім. Ігоря Сікорського — корпорацію «Науковий парк «Київська політехніка» і компанію «Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge».
Позитивні результати розвитку Sikorsky Challenge КПІ надали імпульс до масштабування і розповсюдження цього досвіду по всій країні: у 2016 році Sikorsky Challenge КПІ ініціював і став організатором мережі стартап-шкіл Sikorsky Challenge в університетах країни, а з 2019 року — створення інноваційних кластерів міст\регіонів та іноземних представництв.
Наталя КУЛИК
Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2023 р.
Читайте також:
- Картографи міжзоряних шляхів
- Це наче людству подарували новий крутий конструктор
- Віктор ДЕМЧЕНКО: «Сподіваюся, мій досвід допоможе «зблизити» наукові світи вищої освіти й дослідницьких інститутів»
- Напівпровідникова галузь: потрібні державні рішення
- Освіта в окупації. Злочин проти української ідентичності
- Розучити пісню перемоги