Щорічна конференція Академії наук вищої школи відбулася у приміщенні УСПП — саме там, де торік відзначали 30-річчя Академії. Президент О.Г. Наконечний розповів, що дійсними членами Академії нині є 451 академік. Вони представляють усі галузі знань та всі університетські центри держави. Членів АН ВШ привітали голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій О.В. Антонюк та член Президії НАН України, почесний академік АН ВШ Я.С. Яцків.
Конференція затвердила повноваження нових академіків, обраних відділеннями у 2023 році. Серед них — такі відомі вчені, як медики О.В. Богомолець та В.В. Стеблюк, фізики Б.В. Гриньов та В.В. Павліков, історик С.А. Леп’явко, педагог А.Г. Шевцов, військовики М.В. Коваль та В.М. Телелим. Чималий загін новообраних представив Національний університет «Запорізька політехніка». В інформації про роботу Президії за звітний період президент АН ВШ О.Г. Наконечний наголосив: «Академія послідовно виступає на підтримку розвитку університетської науки, вважаючи цю ланку критично важливою як для вищої освіти, так і для всієї наукової системи держави. Ми здійснюємо експертизу проєктів нормативних документів. Не так давно вказали у зверненні на адресу Верховної Ради на проблеми, які може створити для системи вищої освіти ухвалений за основу законопроєкт № 9600.
А також спільно з НАН України надіслали на адресу МОН аналіз недоречностей, що містилися в проєкті переліку галузей знань і спеціальностей, який міністерство винесло на громадське обговорення. МОН пообіцяло оприлюднити у жовтні нову версію документа з урахуванням критичних зауважень — але досі цього не зроблено. Ще однією місією Академії є популяризація науки та її творців. Наша співпраця з українською Вікіпедією має вже 13-річну історію. В ході Тематичного тижня «Науковці вищої школи України», у Вікіпедії створено 97 нових статей про науковців, поліпшено 7 наявних статей.
Меморандуми про співпрацю об’єднують сьогодні Академію з Міністерством освіти і науки України, Національною академією наук України, Українським союзом промисловців і підприємців, рядом провідних вишів. 24 травня цього року підписано Меморандум про співробітництво з КНУ імені Тараса Шевченка, що замінив давню угоду від початку 1990-х. Академія однією з перших наукових організацій у перші дні війни закликала міжнародну наукову спільноту до бойкоту науки й науковців путінської росії. Заклик було почуто, і багато хто демонстративно вийшов з-поміж співорганізаторів Міжнародної конференції «Математичне моделювання», яка проводиться в Болгарії і співорганізаторами якої є росіяни.
Протягом звітного періоду Академія стала виконавицею двох проєктів Українського науково-технологічного центру, співзасновниками якої є Україна, ЄС і США. У ході виконання проєктів, які очолював М.В. Стріха, було здійснено аналіз та деконструкцію російських фейків у ядерній сфері, підготовлено численні публікації з розвінчанням російської брехні. Матеріали завершальних звітів цих проєктів розміщено на нашому сайті.
Академія постійно відгукувалася на виклики, які війна ставила перед українською наукою та вищою освітою. Торік ми вирішили створити наукове відділення національної безпеки, яке очолює доктор юридичних наук, професор, генерал-лейтенант, перший заступник голови СБУ у 2005–2007 роках В.А. Тимошенко.
Свій внесок у створення системи реабілітацій від посттравматичного синдрому вносить і підсилене та реформоване відділення педагогіки, психології та міждисциплінарних проблем розвитку людини на чолі з доктором юридичних наук, професором, генерал-лейтенантом, першим командувачем АТО Василем Васильовичем Крутовим.
Наша Академія як громадська структура не отримує жодної копійки державної підтримки. Усе залежить від ініціативи самих членів Академії, насамперед — від академіків-секретарів наукових відділень. Велике значення має і активність регіональних структур, які в нас традиційно сильні у Дніпрі, Одесі, у Львові й Сумах.
Сподіваюся, що рішення створити Південний науковий центр, який очолив наш колега, відомий учений-фізик і експерт у царині вищої освіти В. Є. Бахрушин, значно посилить нашу активність у Запоріжжі та інших прифронтових регіонах.
Великі надії ми покладаємо і на те, що прихід в Академію відомого ученого-матеріалознавця, громадського діяча і мецената Б.В. Гриньова знову зробить помітною роль нашого регіонального осередку в Харкові.
На жаль, ми з тривогою відзначаємо, що у визначенні шляхів трансформації науково-освітньої царини часто беруть гору голоси не фахівців, а різних самопроголошених «експертів», які не мають достатнього досвіду роботи ані в освіті, ані в науці. Ідеї таких «експертів» створюють, після їхнього ухвалення, серйозні проблеми для сумлінних освітян та науковців.
Ми вважаємо будь-яку нефаховість та прожектерство неприпустимими, особливо в часи війни, коли ціна помилки може бути аж надто високою. Тому вважаємо сьогодні одним із головних завдань підтримання атмосфери фаховості і науковості під час розроблення проєктів державних рішень».
У «Різному» академік Н.М. Торкут поінформувала про роботу над створенням Інтернет-музею української «Гамлетіани», яку вона здійснює разом із почесним академіком АН ВШ, директором дослідницького Шекспірівського центру в Стретфорді-на-Ейвоні Майклом Добсоном.
Марія ВОЛИНСЬКА
Читайте також: