Російська агресія і шкода довкіллю: вчені розробляють методики, які допоможуть оцінити збитки від війни і отримати компенсацію

Збитки, завдані Україні внаслідок російської агресії, величезні. Безпрецедентними за масштабами є, зокрема, і втрати природних систем. Для того, щоб у майбутньому отримати компенсацію за збитки довкіллю та відновити території, потрібна обґрунтована оцінка втрат. Критично важливо, щоб методики оцінювання були визнані в Україні й за кордоном, враховували особливості впливів, спричинених війною, а результати цих оцінювань можна було швидко застосувати на практиці. А також – були максимально зручні, автоматизовані й готові до використання на рівні держави і громад. Над створенням методик оцінки збитків довкіллю працюють вчені Інституту географії НАН України, Інституту ботаніки ім. Холодного НАН України, Українського гідрометеорологічного інституту НАН України та ДСНС України. За кошти Національного фонду досліджень України вони виконують проєкт «Геоінформаційна система з просторового оцінювання деградації довкілля України внаслідок російської агресії».

Детальніше про суть і завдання проєкту Національний фонд досліджень України поцікавився у керівниці проєкту, директорки Інституту географії НАН України Євгенії Маруняк,

Євгенія Олександрівна нагадала, що Україна ще до війни ратифікувала низку міжнародних Конвенцій та угод в сфері довкілля, а нині, перед вступом до ЄС, вдосконалює національне законодавство й потребує інструментів для втілення намірів і виконання зобов’язань. «На основі міжнародного досвіду та власних напрацювань ми розробляємо методологію оцінки наслідків російської агресії для довкілля. На основі цих методик будуть розроблені геоінформаційні системи з моделювання і відображення результатів оцінювання просторових наслідків російської агресії (ГІС НРА)», – пояснила співрозмовниця.

Дослідження стосується усіх рівнів сфери довкілля, від національного до локальних. Але найбільшу увагу вчені приділяють саме проблемним регіонам, наприклад, районам, де найбільш відчутні наслідки підриву греблі Каховської ГЕС. «Зниження рівня води змінило екосистеми регіону, потрібні дієві стратегії та програми щодо їх відновлення», – зазначила науковиця.

Проєкт має два етапи досліджень, перший практично завершено. Вчені проаналізували зарубіжний та національний досвід оцінки впливів на довкілля та оцінювання екосистемних послуг; напрацювали підходи щодо типізації наслідків військових дій; розробили прототип геоінформаційної системи наслідків російської агресії (ГІС НРА). Виконати все швидко, за словами пані Євгенії, допоміг досвід Інституту географії НАН України з розробки різних ГІС та атласного картографування.

Другий етап заплановано на 2024 рік, він, як зазначила співрозмовниця, складніший і, водночас, цікавіший. Зокрема, вчені планують розробити і апробувати геоінформаційну систему наслідків російської агресії. «Потрібно розробити структуру бази даних ГІС, наповнити її, протестувати й скоригувати», – пояснила Євгенія Маруняк.

Звісно, все це команда проєкту робить не для того, щоб відзвітувати про результати і «покласти їх на поличку». «Результати проєкту, насамперед, будуть впроваджені у практику державного управління (Міндовкілля, Мінрозвитку громад, територій та інфраструктури, ОДА), – розповіла Євгенія Маруняк. – Геоінформаційна система наслідків російської агресії ГІС стане в пригоді під час розробки планувальної документації, оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Сподіваюся також, що в майбутньому наша система допоможе здійснити реабілітацію територій».

Звісно, академічна частина дослідження також важлива. Результати роботи вчені опишуть у статтях та монографії, підготують посібники, зокрема, посібник користувача ГІС для держслужбовців та активістів органів місцевого самоврядування.

Проєкт виконує мультидисциплінарна команда, яка має досвід оцінки впливів на довкілля та оцінювання екосистемних послуг за допомогою дистанційного зондування Землі, ГІС-технологій, бази даних рослинності України UkrVeg тощо.

У складі команди п’ять докторів та дев’ять кандидатів наук, є молоді науковці. «Образно кажучи, «бойове злагодження» ми пройшли під час виконання міжнародних проєктів, – розповіла пані Євгенія. – Наприклад, кілька років тому вчені Інституту ботаніки та Інституту географії разом з колегами з інших наукових установ опублікували монографію «Методологія і практика оцінювання території України для заповідання». Науковці Інституту географії та Українського гідрометеорологічного інституту співпрацювали в українсько-німецьких проєктах щодо оцінок змін клімату та стану водних ресурсів. Ми готові виконати комплексну оцінку впливу військових дій на довкілля, від пожеж до замінувань та обстрілів і, в перспективі, допомогти мінімізувати ризики для людей».

Читайте також: