Активісти-екологи з Української Природоохоронної Групи – UNCG зауважують, що наразі процедура оформлення документів для видобутку корисних копалин в Україні така.
Підприємство, яке хоче видобувати, наприклад, торф відправляє заявку до Держгеонадра з проханням виставити на аукціон ту чи інші ділянку. Там її перевіряють. Якщо не бачать проблем – відправляють на погодження в Міндовкілля.
Міністерство може або погодити (тоді ділянка автоматично виставляється на торги), або надати зауваження (приміром, якщо ділянка потрапляє в межі заповідних територій, то видобуток там недопустимий). І поки є зауваження, ділянку не можу виставити на торги.
Аукціонні торги проходять на системі «Прозорро.Продажі». Переможець отримує «спецдозвіл» і має пройти процедуру оцінки впливу на довкілля. І тут виникає проблема: гроші переможець аукціону сплачує в державний бюджет протягом 30 днів після завершення торгів.
Тому чиновник, ухвалюючи рішення в процедурі ОВД щодо видобутку копалин, стикається з тиском керівництва – гроші вже в бюджеті, як тепер відмовити інвестору?
Активісти говорять, що виходить, що більшість проектів видобутку корисних копалин, які шкодять дикій природі, врешті отримують позитивний висновок ОВД, хай і не з першого разу.
Найкращим вирішенням цієї ситуації, на переконання природоохоронців, було б застосування європейських практик – проходження процедури ОВД до моменту видачі «спецдозволу». Це потребує змін до законодавства.
Утім, як кажуть активісти, уже зараз Міндовкілля може почати оприлюднювати на своєму сайті межі ділянок, які їм подає на погодження Держгеонадра. Це дозволить громадськості бачити, що й де планують видобувати на ранньому етапі та надавати свої пропозиції та зауваження. Наприклад, не погоджувати видобуток торфу на збережених у природному стані болотах чи видобуток піску в лісі і тим самим зберігати дику природу.
Відповідне звернення природоохоронці вже відправили.
Читайте також:
- Українці завжди обирають свободу
- Війна і клімат
- Відбулася щорічна конференція Академії наук вищої школи
- Голова Наукового комітету Олександра АНТОНЮК: «Швидкі й прості рішення не завжди є правильними — це я можу засвідчити як математик»
- Йон Фоссе і його «невимовне»
- Науковому товариству імені Шевченка — 150 років
- Культурна спадщина і новий світопорядок