Найсвіжіша новина надійшла учора. «13 лютого, – йдеться в урядовій інформації, – Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження «Про реорганізацію Української інженерно-педагогічної академії» (УІПА). Це означає, що академію невдовзі приєднають до одного з визнаних лідерів української вищої освіти — Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (ХНУ)».
Однак, давайте все-таки за чергою.
Ще раз про Таврійський
Про те, що Таврійський залишився Таврійським, ми вже розповідали. (В одному з виступів на недавньому засіданні Спілки ректорів, було уточнено, що «на певний період часу»). Позитивне для ТНУ рішення було ухвалено на нараді, що відбулася під головуванням віцепрем’єр-міністра, міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук.
Втім, учасники зустрічі зазначають, що неабиякий вплив на позитивне для таврійців рішення мало звернення лідера кримських татар Мустафи Джемілєва до Президента України та прем’єр-міністра з проханням «терміново вжити всіх необхідних заходів реагування щодо збереження Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського».
Тепер ТНУ має напрацювати та подати на розгляд МОН стратегію свого розвитку з чітким планом реалізації і метою — стати інтелектуальним осередком для повернення й відновлення українського Криму.
Сковородинівці відзначили подвійне свято
У Харківському педагогічному університеті також свято: в останній день січня, коли викладачі та студенти зібралися на урочисте вручення дипломів магістрів, ректор вишу Юрій Бойчук оголосив радісну для сковородинівців новину:
харківський педуніверситет ніхто нікуди не приєднуватиме.
— Я пишаюся тим, що на захист нашого університету піднялася вся держава, — зазначив ректор. І повідомив, що цьогоріч до календаря знаменних дат, який формується в Офісі Президента, внесено 3 грудня — день, коли університет відзначатиме свій ювілей: 220 років від створення його у 1804 році.
УІПА продовжувала боротися
5 лютого ректор, викладачі та голова студентського сенату Української інженерно-педагогічної академії провели пресконференцію в Києві, в Укрінформі, висловивши обурення «завідома викривленими публічними висловлюваннями стосовно УІПА».
Заступник міністра освіти Михайло Винницький заявив на медіаплатформі «Накипіло», що «рішення про приєднання УІПА до ХНУ ім. Каразіна погоджено зі всіма органами центральної виконавчої влади» (хоча на запросини УІПА він так і не відповів) і його дивує реакція УІПА, адже «академія — один із найслабших закладів вищої освіти Харкова і ми не можемо дозволити деградації».
(Шкода, що пан Михайло замість того, щоб підтримати те прогресивне, що є в університеті, який приєднується, і показати, що у новому статусі заклад не тільки не втратить, а ще й здобуде (адже такою є одна із цілей оптимізації?), намагається вразити опонента якомога дошкульніше). Але не завжди прицільно.
«Ми не в занепаді, а в розвитку», — заперечив ректор Денис Коваленко. І він, і колеги розповіли, що за останній рік значно піднялися у рейтингах, успішно співпрацюють з багатьма країнами, є членами європейських Міжнародних товариств — інженерної освіти та міжнародної педагогіки, є координаторами проєктів. Спеціальність, яку здобувають студенти — 015 — є унікальною. А саме — майстри виробничого навчання для профтехосвіти, роль якої з кожним роком в Україні тільки зростатиме. До того ж спеціальність подвійна, оскільки ці майстри потрібні й просто на виробництві. І хоч уже кілька років ані закон, ані «начальство» не вимагають відстежувати, де працевлаштовані випускники, в УІПА це робили, і можуть заперечити пану заступнику: моніторинг показує, що рівень працевлаштування випускників УІПА не 25 % (за Винницьким), а 55,2 %. МОН тричі нагороджував виш (за який час, не сказано — авт.), саме за турботу про працевлаштування.
Тут важко сказати щось інше, крім як: коли критерії нечіткі, а за два місяці хочеться зробити 5–6 приєднань, залишається шкодувати, що у вишу не знайшлося свого високодостойного Мустафи Джемілєва.
Акценти розставить Спілка ректорів?
…Вироблення спільних підходів до реорганізації мережі закладів вищої освіти стало однією з тем засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти України 12 лютого.
Щодо вдосконалення мережі ЗВО (скорочення, об’єднання тощо), то воно буде, і як кажуть у Львові — нема на те ради. Як уточнив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, загалом можливі три варіанти. Перший — нічого не робити й дивитися, що з того вийде: хто виживе, хто ні. Другий — вивчати, домовлятися про приєднання-злиття- скорочення на горизонтальному рівні. І третій (якщо не вдасться другий) — процес піде по вертикалі.
Втім, детальніше про питання, розглянуті на засіданні Спілки ректорів, наступним разом.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА