Президент НАН України Анатолій Загородній, виступаючи на вебінарі «Фінансування досліджень на основі результатів: забезпечення сталого розвитку науки та економіки», який провів сьогодні Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій за підтримки Міністерства освіти і науки України, зосередив увагу на створенні Стратегії науково-технічного і наукового розвитку, проєкт якої було підготовлено в НАН України у серпні минулого року і спрямовано до Міністерства освіти і науки, Нацради з питань розвитку науки і технологій, профільного Комітету Верховної Ради та Мінекономіки.
Для подальшої роботи над документом, уряд рекомендував МОН та НАН України підготувати спільне бачення Стратегії для обговорення на засіданні Національної ради. Можна сказати, що на вебінарі відбулося перше публічне ознайомлення його учасників з головними положеннями документу.
«Очевидно, що основною метою Стратегії має стати підвищення конкурентоспроможності наукової сфери і забезпечення на основі науково-технічного поступу високих темпів розвитку суспільства», – зазначив у виступі Анатолій Загородній. У документі окреслено шляхи оптимізації наукової і науково-технічної сфери, зокрема наголошено на об’єктивному оцінюванні діяльності наукових установ на підставі відомчого оцінювання та державної атестації, що має враховувати досвід провідних зарубіжних наукових інституцій. Це кореспондується з тим, про що говорив у своєму виступі і заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов, наголосив президент НАНУ. Йдеться у проєкті Стратегії і про необхідність інвентаризації матеріально-технічної бази наукових установ, про впровадження програм модернізації парку наукових приладів, про інші сфери наукової діяльності.
Щодо фінансування наукової сфери, то в проєкті наголошується на важливості досягнення базового бюджетного складника на рівні 60% від потреби на фундаментальні наукові дослідження, уточнив президент НАНУ.
При цьому суттєве збільшення частки державної грантової підтримки через Національний фонд наукових досліджень або через інші конкурси має відбуватися за рахунок загального збільшення фінансування досліджень або збільшення частки досліджень, що відбуваються на конкурсних засадах. Неприпустимо збільшувати конкурсне фінансування за рахунок скорочення базового. Адже саме базове фінансування є головним для підтримки фундаментальних досліджень та важливих для держави прикладних досліджень, зокрема у сфері охорони і безпеки держави, розвитку інфраструктури науково-технічної діяльності, збереження наукових об’єктів, що становлять національне надбання, підготовки наукових кадрів тощо.
Водночас впродовж останніх років щорічний обсяг бюджетного фінансування НАН України становить лише 2/3 від її мінімальної потреби, зауважив Анатолій Загородній, таке фінансування відповідає обсягам забезпечення хіба що середнього європейського університету.
Збільшувати грантове фінансування потрібно не лише через НФДУ, а й інші джерела конкурсного фінансування. Наприклад через цільові науково-технічні програми. Успішним прикладом в НАНУ Анатолій Загородній назвав участь у бюджетній програмі «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», фінансування проєктів якої здійснюється виключно на конкурсній основі. А щодо обсягу грантового фінансування через Національний фонд досліджень України, промовець вважає, що він мав би становити півтора – два мільярди гривень на рік.
До речі, у Стратегії, зазначив Анатолій Загородній, йдеться про необхідність ухвалити підзаконні акти, які унормовують гнучке регулювання заробітних плат, зокрема виконавців міжнародних і вітчизняних грантів.
В умовах підвищення частки конкурсного фінансування великого значення набуває незалежна оцінка проєктів та результатів їхнього виконання. Нині відсутні чіткі механізми щодо залучення експертів, зокрема іноземних, тож у Стратегії НАНУ передбачені у паспортах бюджетних програм обов’язкові видатки на проведення експертизи наукових проєктів та оцінки виконання робіт.
Стратегія передбачає також заходи, спрямовані на посилення інтеграції науки і освіти, забезпечення престижності науки та професії науковця, підтримки наукової молоді.
У ній ідеться про активізацію міжнародної науково-технічної співпраці, розширення участі України у провідних наукових центрах тощо.
Щодо теми вебінару – зокрема, щодо заходів з підвищення ефективності державного управління науково-технічною сферою, у Стратегії міститься пропозиція про створення Державного комітету з науково-технічної політики та інновацій, діяльність якого має полягати у формуванні державної політики в сфері високих технологій та інновацій, прогнозуванні перспективних напрямів розвитку нових технологій, і що найважливіше – у формуванні державного замовлення на перспективні розробки нових видів техніки і технологій, зокрема в оборонній сфері. Державний комітет повинен мати статус центрального органу виконавчої влади і бути головним розпорядником бюджетних коштів. Відсутність такого органу особливо відчутна сьогодні, коли необхідно оперативно реагувати на участь наукових установ у виконанні оборонних розробок в умовах війни.
Нині участь академії та її установ у виконанні досліджень, спрямованих на зміцнення обороноздатності й безпеки держави здійснюється головним чином за ініціативи самої Академії та її інститутів. Важливу роль в реалізації цих ініціатив відіграє Науково-технічна рада, до складу якої входять не тільки науковці, а й керівники, головні інженери провідних українських високотехнологічних виробничих об’єднань. Створення Державного комітету суттєво підвищить рівень ефективності роботи, спрямованої на зміцнення обороноздатності держави.
Одним з головних завдань Державного комітету має стати й відновлення системи державних цільових науково-технічних програм, як основного засобу реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Ці програми повинні бути спрямовані на розв’язання проблем обороноздатності та національної безпеки, а також – повоєнного відновлення України, найважливіших загальносуспільних проблем.
НАН України докладає зусиль для становлення й розвитку нових форм національної інноваційної інфраструктури, наголосив Анатолій Загородній. Академія була ініціатором створення технопарків, які успішно виконували завдання поєднання зусиль науки та бізнесу для комерціалізації наукових результатів та трансферу технологій. На жаль, вони практично згорнули свою діяльність.
Значна увага приділяється й іншим елементам інноваційної інфраструктури, зокрема створенню за підтримки Федерального міністерства освіти і наукових досліджень Німеччини та Київської міської державної адміністрації наукового парку «Академ.Сіті» на базі 13 установ НАН України.
У пропозиціях до проєкту Стратегії ґрунтовно опрацьовано питання розвитку та стимулювання інноваційної діяльності, розвитку її інфраструктури, охоплено всі складові інноваційної системи – від наукових установ і виробничих підприємств до банківських та фінансово-кредитних установ й венчурних фондів. Значну увагу в пропозиціях приділено податковому стимулюванню науково-технічної та інноваційної діяльності.
«Сьогодні спільні зусилля всіх причетних до управління та ухвалення рішень у сфері наукових досліджень та інновацій мають бути спрямовані передусім на збереження кадрового потенціалу і, з урахуванням реальних потреб держави, на науковий супровід проблем, пов’язаних з відновленням зруйнованої інфраструктури, повоєнний розвиток економіки на основі високотехнологічних виробництв і новітніх технологій та забезпечення обороноздатності та безпеки країни», – підсумував президент НАН України.
Читайте також:
- Відзначили захисників тварин
- Стратегічна галузь для енергетики та суспільства
- Минуле може пояснити і сьогоднішнє
- “Кожен день я думаю: що я зробив, що маю зробити…І чи вистачить мені часу”
- The Hill: Америка допомогла врятувати життя таких українців, як я, у Другій світовій війні. Нам знову потрібна допомога, – Юрій Щербак
- Героями народжуються, запам’ятаймо їхні імена