Відсутність звички до вдумливого читання – одна з причин провалу в математиці.
Експертне середовище продовжує обговорювати підсумки міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Національний звіт за його результатами оприлюднили під час VII Міжнародної науково-практичної конференції «EA-2026: освітні оцінювання вчора, сьогодні, завтра». Коментарі лунають різні, іноді – полярні, від констатації катастрофи до захоплення адаптивністю нашої освітньої системи, змушеної пристосовуватися до воєнних реалій.
Що ж продемонструвало чергове порівняльне дослідження?
Все пізнається в порівнянні
П’ятнадцятирічні українські школярі показали результати, нижчі за середні в країнах ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку): на 34 бали з природничо-наукових дисциплін, на 32 бали з математики та на 43 з читання. Фактично вони відстають від середніх показників своїх закордонних однолітків на два роки навчання читанню, а з решти предметів – на півтора.
Середні бали українських школярів за результатами PISA-2025 — 448 з природничо-наукових дисциплін, 431 з математики та 418 з читання. На тлі деяких інших країн ці результати
виглядають непогано, а надто з огляду на обставини. Наші діти випереджають однолітків з Болгарії, Молдови та Грузії, проте поступаються підліткам зі Словаччини, Польщі та Естонії в усіх трьох згаданих галузях.
Нагадаємо, що 2025 року відбувся дев’ятий цикл дослідження, до якого залучена 91 країна. Україна вже втретє бере в ньому участь – після 2018 і 2022 років, хоча через загострення небезпеки цього разу в нас вивчали досягнення школярів лише в 17 регіонах з 27-ми. Дослідження не проводили в тимчасово окупованій росією Автономній Республіці Крим, а також в прифронтових Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях.
З огляду на територіальне охоплення результати 2025 року можна порівнювати з даними 2022 року. Порівняння з 2018 роком має певні обмеження, адже тоді оцінювання пройшли діти з 25 регіонів.
Війна погіршує доступ до навчання
На долю школярів, які пройшли тестування, випало чимало випробувань: у п’ятому класі – пандемія COVID-19, а в сьомому – повномасштабна фаза російсько-української війни.
«За кожною цифрою PISA — діти, які значну частину свого шкільного життя навчалися спочатку під час пандемії, а потім в умовах повномасштабної війни. Те, що порівняно з 2022 роком результати стабілізувалися, говорить про стійкість наших учнів, учителів і всієї системи освіти», — наголошує міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, якого цитує пресслужба МОН.
За його словами, дослідження «чітко показує, де сьогодні найбільші виклики: базові компетентності, читання, нерівність освітніх можливостей, дослідницькі та цифрові навички». Ці висновки мають стати основою для ухвалення рішень в освітній політиці. «Ці дані підтверджують необхідність продовження реформи загальної середньої освіти та допоможуть нам рухатися від стійкості системи до відновлення та поліпшення результатів», — зазначив міністр. Для тих, хто цікавиться результатами впровадження Нової української школи, у звіті прямо заявлено: PISA-2025 не дає змогу оцінити ефективність реформи НУШ.
Третина учнів не досягає базового рівня
Як відомо, PISA вивчає, наскільки 15-річні учні здатні застосовувати набуті знання та вміння в життєвих ситуаціях у трьох ключових галузях: природничо-наукові дисципліни, математика та читання, а також в інших напрямах.
За підсумками дослідження, частка наших школярів, які досягли базового (рівня 2) або вищого рівня з природничо-наукових дисциплін сягає 65 відсотків, з математики – 54 відсотків, а з читання – 55 відсотків. Відповідно майже кожен другий 15-річний підліток в Україні не продемонстрував мінімально необхідної математичної та читацької грамотності, а з природничо-наукових дисциплін – приблизно кожен третій.
Саме це є головним викликом для української освіти. Труднощі багатьох школярів мають комплексний характер, охоплюють кілька освітніх галузей. Відносно кращі результати з природничо-наукових дисциплін не змінюють загальної картини: частка учнівства, здатного виконувати складні завдання й застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, залишається невеликою в усіх трьох галузях.
Все стабільно чи стабільно погано?
За результатами PISA-2022 зафіксовано істотне зниження успішності українських учнів порівняно з 2018 роком. Така динаміка пояснюється тривалим дистанційним навчанням під час пандемії COVID-19, початком повномасштабної фази війни з переміщенням населення, блекаутами та порушенням освітнього процесу. Проте погіршення результатів у 2022 році спостерігалося і в більшості країн ОЕСР, які не мали таких проблем.
Якщо аналізувати внутрішню ситуацію часів повномасштабної війни, то Україні, можна сказати, вдалося уникнути катастрофічного падіння. Порівняно з 2022-м роком у 2025-му середні результати наших школярів дещо знизилися в усіх трьох галузях, однак ці відмінності не є статистично значущими.
Водночас на тлі 2018 року результати українського учнівства у 2025 році залишаються істотно нижчими в усіх трьох галузях.
Найбільше зниження за цей період спостерігається в читанні, де середній результат зменшився на 48 балів. З математики наші підлітки втратили в середньому 22 бали, а з природничо-наукових дисциплін — 21 бал. Загалом результати PISA-2025 свідчать радше про стабілізацію ситуації після значного погіршення (2018-2022 років), ніж про подальше падіння, зазначається у звіті. Це така собі стабілізація на низькому рівні: навіть досягти показників 2018 року нашим учням не вдається.
Читання без розуміння та бажання
В Україні на освітянських форумах частіше обговорюють поблеми із засвоєнням природничо-математичних дисциплін, хоча бити на сполох треба передусім через нездатність дітей сприймати тексти, їх інтерпретувати, аналізувати й критично оцінювати. На думку авторів доповіді, значною мірою це пов’язано з відмінністю підходів до розуміння читацької компетентності серед засновників PISA та авторів наших шкільних програм і підручників, створених відповідно до Держстандарту 2011 року. За документами PISA-2018, читацьку грамотність визначено як «здатність учня розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст для досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також готовність брати активну участь у житті суспільства».
Під час тестування у межах PISA нашим підліткам було непросто відійти від банального переказування змісту. Найскладнішими для них виявилися завдання, покликані перевірити здатність інтегрувати інформацію і формулювати висновки, виявляти й пояснювати суперечності, шукати й обирати відповідні тексти, а також оцінювати якість і надійність інформації. Та передусім 15-річні українські школярі не люблять і не хочуть читати довгі розповіді. І їх лякають зовсім не багатотомні історичні романи! Завдання різної складності до текстів обсягом понад 350 слів більшість підлітків під час дослідження залишали без належної відповіді.
Найгірше вміють працювати з текстами саме хлопці: під час дослідженя PISA у 2025-му році порівняно з 2022-м середній результат українських школярів з читання знизився із 415 до 402 балів, а школярок – лише з 438 до 434.
Втім, зниження рівня читацької грамотності спостерігається не тільки в Україні. За даними ОЕСР, між 2018 і 2025 рр. середній результат із читання знизився в переважній більшості країн, до того ж падіння в цій галузі виявилося стрімкішим, ніж у математиці й природничонаукових дисциплінах, і це вже стійка тенденція. Тим часом читання «потрібне не лише для роботи з художніми текстами, а й для розуміння математичних і природничо-наукових завдань, аргументації, критичного мислення та участі в суспільному житті», — нагадуть автори звіту. Саме тому погіршення результатів в цій галузі варто розглядати як один із ключових викликів для освітньої політики, а не як проблему викладання окремого предмета.
Складнощі з обгрунтуванням відповіді
Під час вивчення результатів природничо-наукової освіти брали до уваги не тільки знання предмета та природничо-наукову грамотність. Зважали й на вміння учнів пояснювати явища науково, оцінювати дизайни досліджень та наукову інформацію для ухвалення рішень, застосовувати природничо-наукові знання й уміння в контекстах довкілля, клімату, ресурсів і сталого розвитку.
У цьому базового або вищого рівня досягає 68 % учнів за вмінням «Пояснювати явища науково» і 62 % — за здатністю «Оцінювати дизайни для наукового дослідження». Складнішими для наших школярів виявилися завдання, що потребують аналізу досліджень, критичної інтерпретації даних і доказів, оцінювання інформації та обґрунтування рішень.
Найпоширеніший недолік під час виконання більшості завдань — відсутність належного обґрунтування навіть за правильного вибору відповіді. Учні мають труднощі в читанні графіків, діаграм і таблиць, повному врахуванні усіх параметрів для розв’язання завдань.
Аналізуючи рівень математичної компетентності, автори звіту наголошують: зниження здатності до вдумливого читання та аналізу тексту, невміння виділяти суттєві умови задачі безпосередньо позначається на здатності працювати з математичними текстами. Тобто зниження рівня читацьої компетентності школярів впливає на зниження компетентності математичної. Діти не можуть впоратися з багаторівневими умовами завдань, що містять певний контекст, таблиці, графіки, додаткові пояснення, не доходять до власне математичної частини задачі або роблять висновки на основі частково прочитаної інформації.
Виявлені 2018 року типові труднощі українських школярів під час розв’язування математичних завдань актуальні і сьогодні, до того ж за низкою напрямів простежується погіршення результатів. Одна з найпоширеніших проблем — неправильні міркування та обчислювальні помилки. Школярі часто виконують обчислення без достатнього осмислення умови, плутають математичні операції, некоректно працюють з відсотками, дробами, наближеними значеннями. Підлітки ігнорують вимоги пояснити хід міркувань; мають труднощі з наближеними значеннями й оцінюванням величин; лише частково враховують умови задачі; не обгрунтовують відповідь; схильні працювати з конкретними числами замість узагальнених даних і буквених виразів; мають труднощі під час роботи з графіками, діаграмами та таблицями.
В межах PISA 2025 вивчали також спроможність підлітків навчатися в цифровому світі, зокрема, рівень обчислювального мислення. Останнє дає змогу успішно розв’язувати проблеми за допомогою цифрових моделей, алгоритмів і програмування: формалізувати проблему, перевіряти припущення, аналізувати дані, знаходити помилки й удосконалювати рішення. Українські школярі отримали за цією шкалою в середньому 478 балів, що на 22 бали нижче за показник країн ОЕСР.
Освітні можливості залежать від статків родини
Результати дослідження мають стати вагомою підставою для коригування освітньої та соціальної політики, проте водночас вони є свідченням стійкості української освітньої системи і суспільства загалом. Навіть за таких безпрецедентних викликів наші діти продовжують навчатися!
Звісно, загальні негативні тенденції до погіршення знань школярів або до стабілізації на невисокому рівні обумовлені насамперед зовнішніми чинниками: війна викликає стрес у дітей та вчителів, не сприяють навчанню нестабільність освітнього процесу, обстріли, відключення світла та тепла.
Водночас автори доповіді зазначають, що соціально-економічний статус школярів за всіх часів залишається одним із найсильніших і найстійкіших чинників, пов’язаних із навчальною успішністю. Війна поглиблює нерівність, і на цей факт варто звернути особливу увагу. Держава має зробити все можливе, щоб місце проживання чи статки родини школяра не мали визначального впливу на його освітні можливості. Лише так можна протидіяти консервації «освітньої» бідності, посиленої війною.
Анна ЛУКАНСЬКА.
Інфографіка з Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025.