З ювілейної сесії Загальних зборів НАН України
Енергетика і медицина, «оборонка» і агропромисловий комплекс, освіта і законодавство… До розв’язання найгостріших проблем та викликів, що поставали перед державою та суспільством за 30 років Незалежності активно долучились Національна академія наук України і національні галузеві академії. Про здобутки нашої академічної науки йшлося під час ювілейної сесії загальних зборів НАНУ.
ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ
З набуттям Україною незалежності, в умовах розриву економічних зв’язків і фактично цілковитої руйнації галузевої науки, Національна академія наук взяла на себе науково-технічний супровід базових галузей національної економіки й важливих високотехнологічних виробництв. На цьому у своєму виступі акцентував увагу президент НАН академік Анатолій Загородній. Зокрема, відповіддю на потреби розвитку атомної енергетики в Україні стало створення нового відділення – ядерної фізики і енергетики, головним завданням якого є наукове супроводження надійного й безпечного функціонування ядерно – енергетичного комплексу України.
За результатами оцінювання вченими академії стану корпусів реакторів атомних електростанцій на 10-20 років відтерміновано виведення з експлуатації 11 з 15 діючих енергоблоків. Економічний ефект від продовження терміну роботи лише одного блоку становить близько 1,5 мільярдів гривень на рік.
Щодо інших здобутків у галузі енергетики, то фахівцям академії належать також інноваційні технології заміщення антрациту на вітчизняних ТЕС і ТЕЦ. А фахівці-машинобудівники із Харкова спільно з АТ «Турбоатом» розробили новітній циліндр низького тиску парової турбіни потужністю 220 МВт для атомних електростанцій. Крім того, президент НАН нагадав, що вчені академії розробили технології і налагодили виробництво машин для контактного стикового зварювання рейок із високоміцної сталі. Сумарний ефект від цієї розробки – мільярди гривень.
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ РОЗРОБКИ
За словами президента НАН, світове визнання отримали фундаментальні здобутки за низкою напрямів математики, механіки, кібернетики, теоретичної фізики, фізики твердого тіла, фізики плазми, фізики високих енергій, фізичної хімії, космічних досліджень і наук про Землю. Були започатковані нові напрями матеріалознавства, створювалися нові покоління матеріалів, методи їх з’єднання і оброблення, наноматеріали і нанотехнології, інформаційні технології і системи. Вагомі результати отримано у вивченні хімічної будови, кінетики й реакційної здатності молекул, синтезі потенційно біоактивних сполук, створенні функціональних полімерів і композитів, нових речовин для медицини й сільського господарства, способів конверсії відходів, вирішенні інших екологічних питань тощо. Чимало зусиль було спрямовано на дослідження структури генів та систем регуляції їхньої експресії, установлення функціональних взаємозв’язків між протеїнами організму, що дає змогу діагностувати захворювання і розробляти лікарські засоби нового покоління.
НАУКА – «ОБОРОНЦІ»
В останні роки вагомим пріоритетом діяльності НАН були дослідження для потреб оборони й безпеки держави. Як нагадав Анатолій Загородній, 2015 року академія започаткувала та виконувала відповідну цільову науково- технічну програму, в межах якої отримано більш як 100 дуже важливих результатів, зокрема, створено перші вітчизняні зразки прозорої броні, які відповідають стандарту НАТО, радіолокаційну станцію Х-діапазону та систему виявлення безпілотних літальних апаратів, маскувальні композиційні покриття. Чимало розробок спрямовано на покращення тактико-технічних характеристик зброї, боєприпасів, ракетних систем, збільшення рівня балістичного захисту, підвищення живучості елементів конструкції техніки. Для військової медицини створено, зокрема, біоматеріали для відновлення кісткової тканини, сучасну технологію кріоконсервування клітин крові, різноманітні гемостатичні засоби та спеціальні пов’язки для лікування складних опіків і ран.
МЕДИЧНІ РОЗРОБКИ
Низка високоефективних медичних розробок рятують і підвищують якість життя десятків тисяч українців. Серед них Анатолій Загородній назвав нові лікарські препарати та засоби, тест-системи і діагностикуми, методи й технології лікування, медичні прилади. Наприклад, магнетокардіографічний сканер на основі SQID-сенсорів, контактний цифровий термограф, прилади для відновлення функцій руху та мовлення, порушених унаслідок тяжких захворювань нервово-м’язової системи (інсульту, інфаркту, дитячого церебрального паралічу) та травм, революційні технології лікування косоокості й нормалізації зору у дітей, технології для діагностики та лікування пухлин різного гістогенезу, понад 50 діючих прототипів біосенсорів, тест-системи для молекулярної діагностики тяжких спадкових захворювань тощо.
– Наші вчені не залишилися осторонь боротьби з пандемією коронавірусної інфекції, – додав Анатолій Загродній. – Вони розробили надійні ПЛР-тест-системи для діагностики особливо небезпечних вірусних інфекцій, включно зкомбінованими тест-системами, задіяними у моніторингу появи нових штамів коронавірусу в Україні, йде пошук нових лікарських препаратів проти COVID-19. Створюються вітчизняні вакцини проти коронавірусної інфекції, досліджуються причини виникнення постковідних когнітивних порушень і триває пошук шляхів їх лікування.
Про здобутки у галузі медицини розповідав і президент Національної академії медичних наук Віталій Цимбалюк.
– Фахівці НАМН виконують найсучасніші операції, зокрема йдеться про пластику передньої черевної стінки і акушерську кардіохірургію. – З початку війни академія воює, – розповів пан Віталій. – Ми створили спеціалізовані бригади, які виїжджали на фронт, проводимо й медико-психологічну реабілітацію військовослужбовців. Наші фахівці надали допомогу майже 23 тисячам учасникам АТО/ООС. З них 17 тисяч проконсультовано і 5667 осіб госпіталізовано. Виконано найскладніші оперативні втручання. Зокрема, вдавалось рятувати бійців із осколковими пораненнями серця. Разом з військовими медиками видано Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС). Воює НАМН і з пандемією. Зокрема, організовано спеціалізовані відділення, де рятують найважчих хворих.
ДЛЯ АПК
Як зауважив президент НАН, значний потенціал реалізовано для розв’язання проблем розвитку агропромислового комплексу, насамперед у частині створення інноваційних ресурсів агровиробництва, екологічно безпечних технологій вирощування сільгоспкультур і систем біозахисту.
– Загалом доробок наших учених налічує понад 170 сортів озимої пшениці, жита, тритікале і гібридів кукурудзи, – зауважив Анатолій Загородній. – Вони широко впроваджені в агровиробництво України та інших країн. Упродовж останніх років сортами озимої пшениці селекції вчених НАН України зайнято понад 2 млн. гектарів – понад 30% посівних площ, засіяних цією культурою в нашій державі, що дає змогу отримувати врожаї, які повністю задовольняють річні потреби України в продовольчому зерні пшениці.
Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало розповів, що вчені НААН розробили методичні основи оцінки ґрунтів, опрацювали раціональні підходи до ефективного використання та збереження родючості ґрунтів, що дало можливість протягом останніх 20 років подвоїти виробництво та експорт зерна, створити нові сорти і гібриди рослин, породи і типи сільськогосподарських тварин, засобів профілактики і боротьби з хворобами.
ЗДОБУТКИ ПРАВНИКІВ І ПЕДАГОГІВ
Йшлося на зборах і про здобутки правознавців. За словами Анатолія Загороднього, правники НАН комплексно та науково виважено забезпечують законодавчий процес в Україні. Учені висловили ґрунтовні пропозиції щодо конституційної, судової, адміністративно-територіальної реформ, реформ силових структур, удосконалення всієї законопроєктної та законотворчої роботи.
Президент Національної академії правових наук Олександр Петришин назвав декілька завдань, над якими працюють науковці НАПрН. Перша – зміни до Конституції. «Мені здається, в нашому суспільстві є консенсус, зокрема, в плані посилення державницьких засад і механізму захисту прав людини», – зауважив пан Олександр. Крім того, науковці академії активно працюють над новим Кримінальним кодексом, який нарешті повинен відповідати європейським стандартам, а також над вдосконаленням Цивільного кодексу, і правовим супроводом адміністративно-територіальної реформи.
Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень нагадав, що за роки незалежності України за активної участі вчених НАПН, її підвідомчих установ створено два покоління освітянських законів, реалізована концепція стандартів освіти всіх рівнів: дошкільної, початкової, базової і старшої (тепер профільної) середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти. А також – відповідно до стандартів сформовано новий зміст та інноваційні методики навчання, підготовлено навчальні програми, підручники, навчальні посібники. «Близько 70 % підручників для загальної середньої освіти створено вченими академії, – наголосив Василь Кремень. – А для освіти дітей з особливими потребами майже 100 % підручників – авторства академічних вчених.
НАЙБЛИЖЧА ПЕРСПЕКТИВА
Очевидною є необхідність подальшого реформування внутрішнього життя та вдосконалення структури НАН України відповідно до вимог часу, зазначив Анатолій Загородній. Перші зміни вже почалися. Посилено демократичні засади академічного устрою, запроваджено сучасну методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ і нові принципи фінансування пріоритетних наукових досліджень, вдосконалено структуру управління Академією, розпочато повну інвентаризацію матеріально-технічної бази та земельних ділянок, новий етап оптимізації мережі наукових установ.
Особлива увага приділяється залученню молодих науковців до Академії. З цією метою започатковано гранти дослідницьким лабораторіям і групам молодих вчених Академії на проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки, запроваджено програму постдокторальних досліджень, створено можливості для додаткових фінансових стимулів. Президент НАН України звернув увагу на те, що основні напрями удосконалення діяльності та розвитку Академії зосереджені у Концепції розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки, яку нещодавно було ухвалено. Вони стосуються забезпечення високого рівня наукових досліджень, їх спрямованості на розв’язання сучасних проблем науки і техніки; проведення якісної інноваційної діяльності, забезпечення інтегрованості у світовий, насамперед європейський дослідницький простір; розвитку дослідницької інфраструктури. А також – поліпшення кадрового забезпечення; ефективного використання бюджетних коштів; упорядкування майнового комплексу та його ефективного використання; високого рівня комунікації із суспільством і популяризації наукової діяльності.
Дмитро ШУЛІКІН, Газета “Світ”, №33 – 34, вересень, 2021 р.