Сьогодні, у Всесвітній день боротьби з раком молочної залози, хочемо повідомити про останні досягнення вчених Інституту молекулярної біології і генетики. Науковці з відділу функціональної геноміки досліджують групу протеїнів, що беруть участь в утворенні інвадоподій – спеціалізованих мембранних виростів тих злоякісних клітин, які залучені до формування метастазів.
Ці дослідження відкривають шлях до розробки нових підходів до терапії та ранньої діагностики злоякісних пухлин, ще до того, як ті почнуть метастазувати.
Роботу вчених підтримав Національний фонд досліджень України. Керівник проєкту – член-кореспондент НАНУ, професор, доктор біологічних наук Алла Володимирівна Риндич.
Спробуємо доступно пояснити, як виникають метастази та в чому полягає новація наших вчених.Метастази виникають внаслідок перенесення клітин з осередку, де виникла пухлина, до інших тканин та органів. Цей аспект у перебігу онкозахворювання є чи не найнебезпечнішим для пацієнта і за відсутності своєчасної та високоточної діагностики може бути фатальним.
Відомо, що при ранньому виявленні пухлин молочної залози пацієнти мають сприятливий прогноз, проте часто вони звертаються за допомогою вже після виникнення симптомів, і під час обстеження лікарі вже можуть виявити метастази. Саме тому надзвичайно важливою є розробка нових засобів діагностики, які дозволять виявити ранні, непомітні прояви метастазування в організмі. Інвазивні злоякісні клітини здатні утворювати інвадоподії, завдяки яким, «проїдаючи» міжклітинну речовину, від’єднуються від первинної пухлини та мігрують до віддалених тканин, формуючи таким чином метастази.
Саме тому інвадоподії та протеїни, важливі для їх формування, є вдалою мішенню для виявлення потенційних вторинних пухлин в організмі пацієнта. Вчені з відділу функціональної геноміки фокусуються на дослідженні протеїнів родини TKS та верпролінів, які беруть участь на різних етапах утворення інвадоподій та є обов’язковими їх компонентами. Відомо, що кількість цих протеїнів збільшується в інвазивних злоякісних клітинних лініях (тобто таких, що здатні до метастазування) порівняно з неінвазивними (нездатними до утворення метастазів).
Дослідження експресії генів TKS та верпролінів у клінічних зразках злоякісних пухлин грудної залози різних підтипів дозволять використовувати компоненти інвадоподій як специфічні онкомаркери, за допомогою яких можна точніше прогнозувати виникнення метастазів на ранніх стадіях. На сьогодні молекулярні компоненти інвадоподій, а також характер їхніх взаємодій є недостатньо вивченими.
Вчені ІМБГ виявили нових протеїнових партнерів для TKS та верпролінів і охарактеризували нову ізоформу TKS4 – TKS4b, що також є компонентом інвадоподій. Встановлено, що протеїни TKS4b та малодосліджений верпролін CR16 підвищують такі показники інвазивності, як проліферативний потенціал та міграція клітин.
Детальне вивчення функцій цих протеїнів важливе як для розуміння молекулярних механізмів формування інвадоподій, так і для розширення уявлень щодо процесу метастазування в цілому.Це дослідження – з царини фундаментальної науки, проте вже сьогодні розглядаються можливості використання ключових протеїнів інвадоподій в якості неінвазивних біомаркерів та мішеней для створення високоспецифічних ліків.
Читайте також:
- ЗАСТРИБНУТИ ДО “НАУКОВОГО ПОТЯГА”:про підписання угоди про участь України в рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» в програмі з досліджень та навчання «Євратом». Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.
- НАУКОВИЙ ТРАФІК І ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ. Про нові «спектральні» канали з великою пропускною здатністю. Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.
- ЧИ ЗАГРОЖУЮТЬ НАМ «ТРОЯНЦІ» І «КЕНТАВРИ»? Яку шкоду «інопланетні гості» – великі і малі космічні тіла – можуть нанести нашій цивілізації? Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.
- ПРОГРАМА “ГОРИЗОНТ ЄВРОПА” – ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ. Спрямування програми на практичне застосування інноваційних рішень створює нові можливості для українських організацій. Газета “Світ”, № 35 – 36, вересень, 2021 р.
- НА ВІСТРІ СУЧАСНОЇ БІОЛОГІЇ. Завідувач кафедри біотехнології та біоінформатики ІВТ Олексій Нипорко про сучасні дослідження. Газета “Світ”, №33 – 34, вересень, 2021 р.
- З КРАЇНОЮ ЗРОСТАЛИ РАЗОМ. Про здобутки нашої академічної науки йшлося під час ювілейної сесії загальних зборів НАНУ. Газета “Світ”, №33 – 34, вересень, 2021 р.
- «АКАДЕМ.СІТІ» – ВЕЛИКИЙ СТАРТАП НАН УКРАЇНИ. Про створення Асоціації академічного співробітництва «Академ.Сіті». Газета “Світ”, №33 – 34, вересень, 2021 р.
- НАУКОВІ ПАРКИ: ЧИ НЕ ВИЙНЯТИ ПАЛИЦІ З КОЛІС?Про нову форму інноваційної діяльності. Газета “Світ”, №33 – 34, вересень, 2021 р.
- ЧОМУ МИ НЕ ЗНАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ОЛІМПІАД ТАК, ЯК ЗНАЄМО ВИДАТНИХ СПОРТСМЕНІВ ЧИ СПІВАКІВ? Академік НАН України Вадим ЛОКТЄВ звернувся з листом до Президента України. Газета “Світ”, №33-34, вересень 2021 р.
- ЗАБІГ НА ДОВГУ ДИСТАНЦІЮ, АБО МИСТЕЦТВО НАВЧАТИСЯ НА ВЛАСНИХ ПОМИЛКАХ. Про діяльність Національного фонду досліджень України. Газета “Світ”, № 33 – 34, 2021 р.