Для лікування будь-якої хвороби першим кроком є діагностика. Так само і для вирішення екологічних проблем, спершу слід визначити забруднювачі та виявити їхні джерела. Для цього країни розробляють та впроваджують системи екологічного моніторингу річок та морів. Моніторинг має бути регулярним, щоб вчасно виявляти нові загрози, і навпаки – відстежувати зменшення вмісту забруднювачів внаслідок вжитих заходів, ідеться у повідомленні Міндовкілля.
Однак хімічний аналіз на вміст тисяч потенційних забруднюючих речовин – складний та дороговартісний процес. Тому у Євросоюзі запровадили практику «двофазного» моніторингу – час від часу, раз на декілька років, робиться широкий пошук всіх можливих забрудників і встановлюються їхні концентрації. На основі отриманих даних визначаються специфічні забруднювачі для кожної акваторії – ті речовини, які не лише потенційно шкідливі, але безпосередньо у цих водах вже зараз можуть становити проблему, і далі наступні кілька років моніторинг здійснюється саме щодо цих речовин.
Протягом 2016, 2017 та 2019 років у рамках різних фаз проєкту ЄС-ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS) відібрані тисячі проб води, донних відкладів і біоти в різних частинах моря. Ці проби аналізувалися на присутність тисяч органічних речовин і продуктів їх розпаду в ході цільового скринінгу на понад 2,300 речовин та скринінгу підозрілих 65 тис. речовин.
Що ж знайшли у морському середовищі?
Морська вода: визначені 17 речовин, на вміст яких тепер постійно перевірятимуть море. Це:
- 1 пластифікатор дибутил фталат, який отримав найвище значення за його ризиком для довкілля. Наразі він заборонений до використання в усіх іграшках та продуктах для дітей, а також у косметиці, включаючи лак для нігтів, оскільки він вважається канцерогенним, мутагенним та токсичним для репродуктивної системи;
- 3 речовини, які вже заборонені по всьому світу, включаючи гексахлорбіфеніл – ізоляційний матеріал та пентахлоробіфеніли – пестициди;
- 6 канцерогенних поліароматичних вуглеводнів;
- 1 антипірен – протипожежна речовина;
- 1 антидепресант – карбамезепін;
- 4 пестициди;
- 1 стимулятор – кофеїн.
Молюски, риба і дельфіни: у тканинах виявлені75 речовин:
- гідрофобні речовини – антипірени та поліхлоровані біфеніли, останні з яких є високо токсичними промисловими хімікатами, які давно заборонені;
- метали, включаючи ртуть. Її концентрації перевищують екологічні стандарти у 60% проаналізованих проб;
- хлорорганічні пестициди – залишки ДДТ, гексахлоробензен;
- діоксини та пов’язані з ним елементи;
- перфторовані сполуки, які використовуються для килимків, що відштовхують бруд, одягу, що відштовхує воду, в картонній упаковці, яка стримує жир, для натирання лих, вогнегасної піни тощо і є дуже токсичними для людини;
- і меншою мірою залишки пестицидів, фармацевтичних препаратів, косметики та продуктів їх розпаду.
Донні відклади: виявлені 22 шкідливі речовини
Серед яких 8 металів, а також пластифікатори, поліароматичні вуглеводні, пестициди хлорпіріфос та ендотал, який використовується як гербіцид для наземних та водних рослин.
Міндовкілля вже працює над впровадженням постійного моніторингу морських вод України, до якого тепер включать і ці речовини, а наукові установи країни отримають логістичні і лабораторні можливості для їх визначення.
За підтримки проєкту EU4EMBLAS буде закуплена частина необхідного лабораторного обладнання. А наступним кроком стане розробка програми заходів із зменшення їх концентрацій у морському середовищі України.
Читайте також:
- ЗМІНИ КЛІМАТУ – УДАР ПО ФЛОРІ УКРАЇНИ. Академік Яків Дідух про механізми стабілізації клімату, майбутнє лісів, степів, гір та захист екосистем. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- ЗАПОВІДНА НАУКА.Що і як досліджують в українських заповідниках та національних парках.
- МАСКА ДЛЯ СУПЕРГЕРОЯ, ЯКИЙ НЕ ХОЧЕ, ЩОБ ЙОГО ПІДСЛУХАЛИ. Як випускник КПІ став співвласником успішних проєктів ARTKB і Hushm. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- ПPО ЦИКЛІЧНІСТЬ ПОШИРЕННЯ COVID-19 ТА ВПЛИВ ВАКЦИНАЦІЇ НА ЇЇ ЗГАСАННЯ. Прогнозування динаміки розвитку нової, четвертої хвилі COVID-19 в Україні. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- Голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій КОЛЕЖУК: УКРАЇНІ ПОТРІБНА ПРОГРАМА «ВЕЛИКОГО НАУКОВОГО ПЕРЕОЗБРОЄННЯ». Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- COVID-19. ПОКАЗНИКІВ ВЕСНЯНОЇ ХВИЛІ МОЖНА ОЧІКУВАТИ ВЖЕ ЗА ТИЖДЕНЬ. Інтерв’ю із заступником диpектоpа з наукової pоботи ІПММС членом-кореспондентом НАН України Ігорем БРОВЧЕНКОМ. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- НАЗЯВО: ЩО ДАЛІ? Чи будуть визнані недійсними і скасовані ухвалені цим складом НАЗЯВО рішення, а також, як далі відбуватимуться акредитаційні процедури. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- ПРЕСТИЖНА АМЕРИКАНСЬКА ПРЕМІЯ З ФІЗИКИ – КОЛИШНЬОМУ КИЯНИНУ. Українські фізики тепло привітали свого колегу – відомого вченого фізика-теоретика Емануїла Рашбу (Гарвардський університет). Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.