Перше місце в Європі за площею орних земель, третя позиція в світі за кількістю чорнозему (25% світового обсягу) та вигідне географічне розташування – Україна здатна забезпечити потреби в продовольстві для 600 млн. осіб. Однак лише через неефективну експортну модель щороку втрачає понад 200 млрд дол. та 26,5 тисяч потенційних робочих місць.
Про це розповів доктор технічних наук, професор, завідувач відділу цукру, цукровмісних продуктів та інгредієнтів Інституту продовольчих ресурсів НААН Любомир Хомічак.
Україна здатна виробляти велику кількість перспективної до експорту продукції, зауважує завідувач відділу цукру, цукровмісних продуктів та інгредієнтів Інституту продовольчих ресурсів НААН Любомир Хомічак. Дослідження показують: існує широкий спектр товарів, на які є високий стійкий зовнішній попит та конкурентні переваги виробництва в Україні.
“Щорічний врожай України – у середньому 70 млн. тон зернових, з яких більше 50 млн. тон йде на експорт у вигляді сировини”, – наголосив Хомічак.
Однак, за оцінкою фахівців, у зв’язку з практичною відсутністю агробізнесу із замкнутим циклом виробництва, не завантаженістю і скороченням існуючих виробничих потужностей підприємств харчової і переробної промисловості, ненадходженням податків Україна втрачає можливість додатково працевлаштувати 26,5 тис. людей на рік та отримати понад 214,3 млрд. дол. США ВВП
“Створивши монополізоване інституціональне середовище сільгоспвиробники не переходять самі і не сприяють харчовикам переходити на виробництво борошна та інших харчових продуктів замкнутого циклу виробництва. Це пояснюється тим, що вони сильно зав’язані на моделях експорту сировини. Їм, наразі простіше зібрати урожай і відправити його на експорт, ніж розбудовувати потужності та інфраструктуру. Крім того, їм буде непросто прийти з конкурентним товаром на зовнішні ринки, де вони раніше продавали переробникам наші зернові”, – коментує завідувач відділу цукру, цукровмісних продуктів та інгредієнтів Інституту продовольчих ресурсів НААН.
Він також додав, що скориставшись цим, Туреччина націлила свої потужності на переробку сировини, у першу чергу – з України. На відміну від нашої держави, за останні роки, ця країна стала світовим лідером з експорту борошна. Водночас, українське борошно вже сьогодні можуть купувати Китай, Південно-Східна Азія, Близький Схід і Латинська Америка.
У рамках розбробки перспективної стратегії розвитку національної продовольчої системи наукові установи НААН приділяють значну увагу дослідженням з переробки рослинницької сировини – їхня частка становить 69% фундаментальних та 25% прикладних досліджень Академії.
“За умови глибинної переробки з 1 тони кукурудзи за розробленою науковцями НААН схемою на вітчизняних підприємствах можна отримати орієнтовний дохід до 9 тис грн., тобто залежно від співвідношення виробленої продукції українські виробники можуть одержати орієнтовно дохід більший ніж у двічі, у порівнянні з експортом зерна”, – зазначив Хомічак.
В свою чергу віцепрезидентка НААН, академік Ануш Балян наголосила, що реалізація таких досліджень може забезпечити перехід вітчизняного виробництва на новітні п’ятий та шостий технологічні цикли. Однак для цього необхідна переорієнтація державної фінансової політики з донорської підтримки окремих установ і проектів НААН на розробку комплексних проектів замкнутого циклу.
За словами Ануш Балян, це дозволить Україні збільшити доходи від нарощення обсягів виробництва агропродукції з доданою вартістю та провести імпортозаміщення у харчовій галузі.
Читайте також:
- ЗМІНИ КЛІМАТУ – УДАР ПО ФЛОРІ УКРАЇНИ. Академік Яків Дідух про механізми стабілізації клімату, майбутнє лісів, степів, гір та захист екосистем. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- ЗАПОВІДНА НАУКА.Що і як досліджують в українських заповідниках та національних парках.
- МАСКА ДЛЯ СУПЕРГЕРОЯ, ЯКИЙ НЕ ХОЧЕ, ЩОБ ЙОГО ПІДСЛУХАЛИ. Як випускник КПІ став співвласником успішних проєктів ARTKB і Hushm. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- ПPО ЦИКЛІЧНІСТЬ ПОШИРЕННЯ COVID-19 ТА ВПЛИВ ВАКЦИНАЦІЇ НА ЇЇ ЗГАСАННЯ. Прогнозування динаміки розвитку нової, четвертої хвилі COVID-19 в Україні. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- Голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій КОЛЕЖУК: УКРАЇНІ ПОТРІБНА ПРОГРАМА «ВЕЛИКОГО НАУКОВОГО ПЕРЕОЗБРОЄННЯ». Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- COVID-19. ПОКАЗНИКІВ ВЕСНЯНОЇ ХВИЛІ МОЖНА ОЧІКУВАТИ ВЖЕ ЗА ТИЖДЕНЬ. Інтерв’ю із заступником диpектоpа з наукової pоботи ІПММС членом-кореспондентом НАН України Ігорем БРОВЧЕНКОМ. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- НАЗЯВО: ЩО ДАЛІ? Чи будуть визнані недійсними і скасовані ухвалені цим складом НАЗЯВО рішення, а також, як далі відбуватимуться акредитаційні процедури. Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.
- ПРЕСТИЖНА АМЕРИКАНСЬКА ПРЕМІЯ З ФІЗИКИ – КОЛИШНЬОМУ КИЯНИНУ. Українські фізики тепло привітали свого колегу – відомого вченого фізика-теоретика Емануїла Рашбу (Гарвардський університет). Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень, 2021 р.