Старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН Україникандидат біологічних наук Зеновій Ткачук розповів, які існують типи вакцин, наскільки вони досліджені і безпечні, а також про те, які перспективи у вітчизняного препарату.
Учений пояснив за яким принципом створюють вакцину, до якої доклали зусиль і українські вчені з Інституту біології клітини НАН України: «Існують декілька основних типів вакцин. Перші — це вакцини на основі ослабленого вірусу, як китайська CoronaVac. Другі вакцини — на основі вірусних білків. Наприклад, у вірусу грипу є основний білок, який мутує, — гемаглютинін. Вакцина проти грипу — це вакцина на основі білка гемаглютиніну, який роблять за допомогою генно-інженерних технологій. Є вакцини на основі мРНК — це вакцини, які виробляються компаніями Pfizer, Moderna. Вакцина, яку пропонує нам група під керівництвом академіка Андрія Сибірного, вона такого типу, як вакцина від грипу. За допомогою генетичних технологій створюють генний продукт, у якому є шиповидний білок — S-білок. Цей генетичний матеріал вводять у дріжджі, вирощують, а потім виділяють. Білок у майбутньому планують використовувати як основний компонент цієї вакцини. (…) Вакцина схожа на вакцину проти грипу. Коли S-білок вводиться в організм, це викликає імунну відповідь, яка може запам’ятовуватися в організмі на довгий термін. Таким чином створюється стійкість до захворювання, яке викликає SARS-CoV-2».
Зеновій Ткачук розповів чи достатньо в Україні фінансової підтримки, наукової потужності для розробки вакцини, скільки має тривати дослідження українського препарату, аби він перетворився на вакцину, а також пояснив чому ми є свідками найгеніальнішого винаходу в імунології за останні 250 років.
Наостанок вчений відзначив: «Наразі є наукові дані, що не в усіх тих, хто перехворів, є відповідний рівень захисту. Рік тому перше китайське дослідження показало, що антитіла до уханського вірусу виникають тільки у п’яти-семи відсотків тих, які перехворіли важкою формою цього захворювання. У пацієнтів з середньою і низькою вираженістю захворювання взагалі таких антитіл не було. Серед наукового співтовариства є повний консенсус про те, що всі ці чотири вакцини, які зареєстровані [Pfizer, Moderna, AstraZeneca, CoronaVac], є безпечними і їх потрібно застосовувати».
Прослухати повний аудіозапис інтерв’ю
За інформацією платформи «Радіо НВ» та прес-служби НАН України
Читайте також:
- КАШТАН ПЕТРА МОГИЛИ, ДУБ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ…Про дерева поважного віку, їх заповідання, визначення кількості років та лікування. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОБЕРЕЖНО! ПИТНА ВОДА! Про якість води та пошук виходу з водної кризи. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- І МІЦНІСТЬ ДОРІГ, І ЖИТТЄВА СТІЙКІСТЬ або Хто і як розробляє матеріали для майбутніх супершляхів. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ ЯК ГАСЛО СУЧАСНОЇ НАУКИ. Про діяльність Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯКИМИ БУДУТЬ УНІВЕРСИТЕТИ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ? Матеріал Максима СТРІХИ, доктора фізико-математичних наук, професора. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- НАУКОВИЙ ФЛОТ: ДОВГОСТРОКОВА ПРОГРАМА І НОВІ НАЗВИ.Про відродження науково-дослідного флоту України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- Президент Європейської дослідницької ради Марія ЛЕПТІН: «ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОПОМОЖУТЬ ВИРІШИТИ НАЙВАЖЛИВІШІ ПРОБЛЕМИ НАШОГО ЧАСУ». Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОСТАННЄ СЛОВО МАЄ БУТИ ЗА ВЧЕНИМИ. Матеріал Вадима ЛОКТЄВА, академіка НАН України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯДЕРНІ ВИКЛИКИ. Як ядерна енергетика впливає на розвиток країни і що наука може запропонувати атомній галузі. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.