За підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і гранту Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P), який надають Україні в галузі енергоефективності в межах спеціальної угоди, у Львівській політехніці реалізовують проєкт «Вища освіта в Україні».
Проєкт передбачає підвищення енергоефективності університетських будівель, зменшення їхніх експлуатаційних витрат, поліпшення якості навчальних, академічних, науково-дослідних та житлових приміщень. Загалом таку можливість надано шістьом університетам України, серед яких і Львівській політехніці. Передбачений обсяг фінансування: від ЄІБ ― 49 млн євро та E5P ― 10 млн євро.
― Це багаторічний проєкт. Тішить, що ми вже перейшли до одного з найважливіших і коштовніших його етапів ― проєктування й авторського нагляду. Його виконуватиме німецька компанія GOPA Infra, яка перемогла в міжнародному тендері, що організовувало Міністерство освіти та науки, і з якою Львівська політехніка підписала угоду. Це фактично фінішна пряма, далі ― експертиза і виконання самих робіт. Наприкінці літа 2022 року плануємо розпочати масштабні ремонтно-будівельні роботи на 22 об’єктах Політехніки. Передбачено утеплення фасадів, горищ, заміну вікон, дверей, а також оновлення вентиляцій, системи опалення та електромереж, ― розповів проректор із навчально-виробничої роботи Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Крайовський.
Обсяги роботи дуже великі, тож, як наголосила керівниця проєктної групи від німецької компанії GOPA Infra Світлана Ярош, найважливіше ― правильно організувати роботу.
― Передусім хочу висловити захоплення конструктивною роботою і вдячність Львівській політехніці за оперативну комунікацію у зборі вихідних даних. Дуже важливо, що в університеті є вся необхідна проєктна документація, проаналізувавши яку зможемо перейти до капітального ремонту. Ми працюємо над вивченням стану будівель, їх візуальним обстеженням. У нашій команді є проєктанти, які спеціалізуються в галузі архітектурно-будівельних робіт ― це важливо з огляду на те, що окремі будівлі ― архітектурні пам’ятки. Після цього заходитимуть інженери, щоб вивчати систему опалення, вентиляції, водопостачання, і визначать обсяги роботи. Проєкт передбачає привести будівлі університету до енергоефективного класу С, ― каже Світлана Ярош.
Загалом 22 об’єкти, які передбачені у проєкті, розбили на три групи. Щоб пришвидшити виконання робіт, тендер на перший етап будівельних робіт планують оголосити після проведення експертизи першої групи об’єктів. Тобто, доки для одних будівель ще опрацьовуватимуть документи, інші ― вже ремонтуватимуть.
До кінця грудня планують розробити чорновий варіант робочого проєкту. В ньому навчальний корпус № 3, який був запланований у першій черзі, перенесуть у другу, оскільки він як пам’ятка архітектури передбачає іншу процедуру капітального ремонту та реставрації.
― На сьогодні ми вже завершили архітектурно-будівельні рішення і формуємо детальні завдання для проєктування. Окремо технічні рішення запропонують наші інженери. Також сформуємо цінову пропозицію та закладемо специфікацію, що ввійде в кошторисну документацію. Всі напрацювання погоджуватиме замовник та аналізуватиме банк. Крім того, забезпечимо експертизу і належний супровід, ― додала керівниця проєктної групи від німецької компанії GOPA Infra.
Як зазначили експерти, складність роботи над такими об’єктами, як Львівська політехніка, в тому, що частина об’єктів є історичними пам’ятками. Вплив мало й те, що десятки років бракувало коштів на належну реставрацію, і заклади вищої освіти старалися власними силами зберегти ці об’єкти. Тож сьогодні треба відновити ці будівлі відповідно до архівної документації.
― Ми вже прораховували енергомодернізацію зовнішніх конструкцій, яка забезпечить фактично 50% економії енергії. Пропрацьовуємо також індивідуальний тепловий пункт і систему опалення, вентиляцію, електроенергію. Оцінюватимемо і необхідні фрагментарні роботи, адже в багатьох приміщеннях університет власними силами вже провів певну роботу, зокрема змінивши систему опалення. Ми напрацюємо план роботи, щоб це все зберегти. Варто наголосити, що цей тендер передбачає, що все, закладене у проєкт і затверджене експертизою, має бути виконане на 100%, ― наголосила Світлана Ярош.
Читайте також:
- БОРИС ПАТОН: ПРОВІСНИК ЕРИ КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Матеріал Михайла ЗГУРОВСЬКОГО, академіка НАН України, ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- Президент НАН України академік Анатолій ЗАГОРОДНІЙ: «У СКАРБНИЦІ ЗДОБУТКІВ АКАДЕМІЇ ЧИМАЛО РЕЗУЛЬТАТІВ СВІТОВОГО РІВНЯ». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- НЕ ЗУРОЧТЕ ГЛАЗГО! Про результати 26-тої кліматичної конференції – СОР26. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- «НЕ ЗАГУБИТИ» ІДЕЇ Й АМБІЦІЇ.Які вони, майбутні зміни у науці й освіті та про що говорили молоді науковці у Верховній Раді. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- УКРАЇНСЬКА МОВА (МІЖ)НАЦІОНАЛЬНОГО ЄДНАННЯ та люди, які допомагають їй ширитись світом.Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ДЖОРЖ – ГЕОРГІЙ ГАМОВ: ГЕНЕТИЧНИЙ КОД. Історія знає випадки, коли науковець здійснив мінімум три відкриття, які заслуговують Нобеля, але премії так і не отримав. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- СТАН ДОВКІЛЛЯ ЗАГРОЖУЄ БЕЗПЕЦІ КРАЇНИ. 64% українців кажуть, що за останні декілька років екологічна ситуація в їхній місцевості стала гіршою. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ОПТИМІСТИЧНА «НІЧ НАУКИ». Науковці готові демонструвати свої здобутки, налагоджувати співпрацю з колегами і просто популяризувати галузь, у якій працюють. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.