На честь видатного вченого у галузі морської біології, директора Інституту морської біології НАН України у 2014–2019 роках члена-кореспондента НАН України Бориса Георгійовича Александрова названо науково-дослідне судно, передане Україні Королівством Бельгія.
У середині жовтня 2021 року судно прибуло до Одеси, де Президент України Володимир Зеленський офіційно представив його громадськості. Трансфер судна забезпечувався проєктом ЄС-ПРООН «Європейський Союз заради екологічного моніторингу Чорного моря» (EU4EMBLAS).
На своєму шляху до Одеси українські науковці, які перебували на облавку корабля, відбирали проби для подальших досліджень. Учені оцінили наявність плавучого сміття, відібрали проби морської води та донних відкладень для скринінгу на наявність десятків тисяч речовин – забрудників і мікропластику, виділили ДНК з довкілля, щоб оцінити біорізноманіття і проаналізувати поширення генів антибіотикорезистентності у морських мікроорганізмів.
Далі судно планується зареєструвати та підготувати для експедицій з моніторингу стану українського сектору Чорного моря та для найактуальніших досліджень у регіоні.
Довідково:
Борис Георгійович Александров народився 17 квітня 1958 року в Одесі. У 1980 році закінчив біологічний факультет Одеського державного (нині – національного) університету імені І.І. Мечникова. У 1998 році захистив кандидатську дисертацію з теми: «Екологічні аспекти розподілу і розвитку личинок організмів обростання в північно-західній частині Чорного моря», а у 2003-му – докторську дисертацію «Гідробіологічні основи управління станом прибережних екосистем Чорного моря».
Від 1980 року й до останнього свого дня Борис Георгійович працював в Інституті морської біології НАН України, пройшовши шлях від інженера-гідробіолога Одеського відділення Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України до директора Інституту морської біології НАН України.
Член-кореспондент НАН України Борис Александров розробив теоретичні основи управління якістю водного середовища. Багато уваги приділяв методам розрахунку функціональної ролі морських і прісноводних гідробіонтів басейну Чорного моря у процесах самоочищення вод на основі визначення їхнього біологічного різноманіття. А крім того, сприяв розвиткові нового напряму гідробіологічних досліджень – вивченню функціональної ролі водних угруповань у формуванні якості прибережних вод на основі біогеохімічного підходу.
Борис Александров – всесвітньо відомий науковець, який мав дуже широкі контакти з фахівцями з різних країн. Як учасник Міжнародної чорноморської екологічної програми ООН і Глобального екологічного фонду у 1993–1998 роках став організатором та співавтором першого монографічного узагальнення «Біорізноманітність Чорного моря у межах України» (1998) і «Червоної книги Чорного моря» (1998). Учений неодноразово був керівником і співкерівником наукових проєктів (загалом – чотирнадцятьох) регіонального, національного та міжнародного значення. Зокрема, завдяки дослідженням за одним із проєктів вдалось істотно розширити уявлення про біологічне різноманіття водоймищ і водотоків дельти Дунаю, що, своєю чергою, дало змогу обґрунтувати створення Дунайського біосферного заповідника, а за рішенням ЮНЕСКО – створити 1999 року Транскордонний білатеральний заповідник «Дельта Дунаю» (Румунія–Україна), до складу Міжнародної координаційної ради якого ввійшов і Борис Александров. У межах міжнародних проєктів ПРООН, ГЕФ і Міжнародної морської організації «ГлоБаласт» (2002–2004 рр.) під його керівництвом і за його безпосередньої участі було розроблено комп’ютеризовану систему оцінки ризику біологічного забруднення Чорного моря баластними водами суден. За внесок у захист морського середовища та результати проєкту «ГлоБаласт» Бориса Александрова нагородили Золотою ювілейною медаллю Королеви Великої Британії (Queen’s Golden Jubilee Medal). В Україні вчений очолював також роботи, пов’язані з вивченням видів-вселенців Чорного моря та прісних водойм. У 2007 році – був ініціатором і співавтором першого реєстру видів-вселенців у водних екосистемах України. З 2004 року – очолював Консультативну групу з питань збереження біологічного різноманіття при Комісії з питань захисту Чорного моря від забруднення. З 2013 року – очолював роботи за проєктом ЄС і ПРООН EMBLAS (у частині розроблення методологічного інструменту здійснення морського національного моніторингу за стандартами водних Директив ЄС).
Особливу увагу член-кореспондент НАН України Борис Александров приділяв вихованню наукових кадрів: підготував п’ятьох кандидатів наук, керував чотирма аспірантами, професорував на кафедрі гідробіології та загальної екології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, де його любили, поважали і цінували викладачі та студенти.
До доробку вченого належать 277 наукових публікацій (як індивідуальних, так і у співавторстві) та 2 авторські свідоцтва на винахід. Він був членом дев’яти наукових товариств, спеціалізованих рад і редколегій наукових журналів.
Яскравий шлях члена-кореспондента НАН України Бориса Александрова обірвався раптово і трагічно – 4 грудня 2019 року він разом зі старшою науковою співробітницею Інституту морської біології НАН України кандидатом біологічних наук Галиною Іванович загинув у пожежі в тодішньому приміщенні Інституту на вулиці Троїцькій, 37, в Одесі.
Борис Георгійович завжди мав активну життєву позицію, вирізнявся справжньою інтелігентністю, тонким почуттям гумору, високим професіоналізмом, визнаним не тільки на Батьківщині, а й за межами України, життєлюбністю, оптимізмом і великою любов’ю до своєї родини та країни. Таким він і запам’ятається всім, хто мав щастя знайти його.
За інформацією Інституту морської біології НАН України та прес-служби НАН України
Читайте також:
- БОРИС ПАТОН: ПРОВІСНИК ЕРИ КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Матеріал Михайла ЗГУРОВСЬКОГО, академіка НАН України, ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- Президент НАН України академік Анатолій ЗАГОРОДНІЙ: «У СКАРБНИЦІ ЗДОБУТКІВ АКАДЕМІЇ ЧИМАЛО РЕЗУЛЬТАТІВ СВІТОВОГО РІВНЯ». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- НЕ ЗУРОЧТЕ ГЛАЗГО! Про результати 26-тої кліматичної конференції – СОР26. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- «НЕ ЗАГУБИТИ» ІДЕЇ Й АМБІЦІЇ.Які вони, майбутні зміни у науці й освіті та про що говорили молоді науковці у Верховній Раді. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- УКРАЇНСЬКА МОВА (МІЖ)НАЦІОНАЛЬНОГО ЄДНАННЯ та люди, які допомагають їй ширитись світом.Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ДЖОРЖ – ГЕОРГІЙ ГАМОВ: ГЕНЕТИЧНИЙ КОД. Історія знає випадки, коли науковець здійснив мінімум три відкриття, які заслуговують Нобеля, але премії так і не отримав. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- СТАН ДОВКІЛЛЯ ЗАГРОЖУЄ БЕЗПЕЦІ КРАЇНИ. 64% українців кажуть, що за останні декілька років екологічна ситуація в їхній місцевості стала гіршою. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ОПТИМІСТИЧНА «НІЧ НАУКИ». Науковці готові демонструвати свої здобутки, налагоджувати співпрацю з колегами і просто популяризувати галузь, у якій працюють. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.