За 9 місяців 2021 року оборот торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та Азією збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 20 % і сягнув показника у 10,0 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
При цьому, зазначив він, додатне для нашої країни сальдо торгівлі вдалось збільшити до 8,0 млрд дол. США. Це відбулось внаслідок зростання вітчизняного експорту (+1,5 млрд дол. США), що перевищило ріст імпорту з країн азійського регіону (+0,1 млрд дол. США).
Головними торговельними партнерами для України в Азії в контексті експорту цьогоріч виступають Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль. Сумарно ці країни акумулюють понад 4/5 вартісних обсягів наших продажів в цей регіон.
У якості постачальників продовольства найбільші за вартістю закупівлі вітчизняні компанії-імпортери здійснюють в Туреччині, Індонезії, Китаї та Індії, звідки надходить 76 % від всього азійського імпорту.
Оскільки Азія є найбільшим ринком збуту для української агропродовольчої продукції, товарна структура нашого експорту в цьому регіоні цілком віддзеркалює загальну. Вона представлена переважно зерновими та олійними культурами, олією, залишками переробки харчової промисловості та м’ясопродуктами.
Натомість з азійських країн Україна імпортує в основному екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році Україна може оновити минулорічний рекорд аграрного експорту до країн Азії у 10,9 млрд дол. США. На користь такого очікуваного результату свідчить наростаюча динаміка поставок вітчизняної сільгосппродукції до країн цього регіону впродовж понад 10 років, яка зберігалась навіть у період 2014-2016 років, коли значний негативний вплив відчувався внаслідок подій у Криму та на Донбасі. Водночас комплексна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство у цьому регіоні зростає дуже динамічно, підсумував Микола Пугачов.
Читайте також:
- БОРИС ПАТОН: ПРОВІСНИК ЕРИ КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Матеріал Михайла ЗГУРОВСЬКОГО, академіка НАН України, ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- Президент НАН України академік Анатолій ЗАГОРОДНІЙ: «У СКАРБНИЦІ ЗДОБУТКІВ АКАДЕМІЇ ЧИМАЛО РЕЗУЛЬТАТІВ СВІТОВОГО РІВНЯ». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- НЕ ЗУРОЧТЕ ГЛАЗГО! Про результати 26-тої кліматичної конференції – СОР26. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- «НЕ ЗАГУБИТИ» ІДЕЇ Й АМБІЦІЇ.Які вони, майбутні зміни у науці й освіті та про що говорили молоді науковці у Верховній Раді. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- УКРАЇНСЬКА МОВА (МІЖ)НАЦІОНАЛЬНОГО ЄДНАННЯ та люди, які допомагають їй ширитись світом.Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ДЖОРЖ – ГЕОРГІЙ ГАМОВ: ГЕНЕТИЧНИЙ КОД. Історія знає випадки, коли науковець здійснив мінімум три відкриття, які заслуговують Нобеля, але премії так і не отримав. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- СТАН ДОВКІЛЛЯ ЗАГРОЖУЄ БЕЗПЕЦІ КРАЇНИ. 64% українців кажуть, що за останні декілька років екологічна ситуація в їхній місцевості стала гіршою. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ОПТИМІСТИЧНА «НІЧ НАУКИ». Науковці готові демонструвати свої здобутки, налагоджувати співпрацю з колегами і просто популяризувати галузь, у якій працюють. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.