В Україні немає ефективної системи поводження з відходами. Але це не точно – бо немає і чіткої статистики Обсяг електронних відходів у нашій країні збільшився від 211 тис. тонн у 2010 році до 324,1 тис. тонн у 2010-му. У перерахунку на душу населення це 4,6 та 7,7кг відповідно.
Йдеться про непридатні для використання кондиціонери, комп’ютери, мобільні телефони та багато іншого. Ці дані наводять автори збірника “Регіональний моніторинг електронних відходів в країнах СНД та Грузії – 2021”. Підготував дослідження науково-дослідний інститут ООН ЮНІТАР.
ЕкоПолітика проаналізувала ті його моменти, що стосуються нашої країни. Загалом навряд чи про Україну можна сказати, що вона перебуває у складі СНД, проте дослідники розглядали її саме в контексті цієї організації. Насправді бо її основні економічні показники, як і спосіб поводження з відходами, є приблизно такими ж, як у більшості пострадянських середнячків. Україна: викидають більше, ніж купують.
В рамках означеного регіону за кількістю електронних відходів Україна поступається тільки Росії. При цьому обсяги електронних відходів у нас є більшими, ніж обсяги придбаної електронної техніки. У 2010 році українці викидали майже вдвічі більше електроприладів, ніж купували. Сьогодні зберігається десь 10-відсоткова різниця на користь відходів.
Тобто, українці відправляють на смітники чимало електронного непотребу. Яка його частка потрапляє на переробку, що відповідає екологічними стандартам, – невідомо. Україна виявилася єдиною у регіоні країною, за якою дослідники не змогли отримати необхідної інформації. Кажуть, що данні, які надає Держстат та Держмитслужба, є неповними.
Можемо припустити, що вони не надто відрізняються від середніх по СНД 3%. Що вже є і що ще потрібно? Як позитивний факт дослідники зауважили, що 2017 року в Україні спромоглися зібрати у екологічно безпечний спосіб 40 тис. тонн відпрацьованих батарейок та акумуляторів. У 2016-му цей показник був ще вищим – 45,9 тис. тонн. Втім, батарейки – це не про електронні відходи. Відсутність не лише пристойних показників переробки, але навіть чіткої статистики пояснити важко. Адже в Україні 115 організацій мають ліцензії на управління електронними відходами. 80% з них мають право їх переробляти. Тобто, інфраструктура країни доволі розвинута для запровадження ефективної системи управління електронними відходами.
Читайте також:
- БОРИС ПАТОН: ПРОВІСНИК ЕРИ КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Матеріал Михайла ЗГУРОВСЬКОГО, академіка НАН України, ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- Президент НАН України академік Анатолій ЗАГОРОДНІЙ: «У СКАРБНИЦІ ЗДОБУТКІВ АКАДЕМІЇ ЧИМАЛО РЕЗУЛЬТАТІВ СВІТОВОГО РІВНЯ». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- НЕ ЗУРОЧТЕ ГЛАЗГО! Про результати 26-тої кліматичної конференції – СОР26. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- «НЕ ЗАГУБИТИ» ІДЕЇ Й АМБІЦІЇ.Які вони, майбутні зміни у науці й освіті та про що говорили молоді науковці у Верховній Раді. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- УКРАЇНСЬКА МОВА (МІЖ)НАЦІОНАЛЬНОГО ЄДНАННЯ та люди, які допомагають їй ширитись світом.Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ДЖОРЖ – ГЕОРГІЙ ГАМОВ: ГЕНЕТИЧНИЙ КОД. Історія знає випадки, коли науковець здійснив мінімум три відкриття, які заслуговують Нобеля, але премії так і не отримав. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- СТАН ДОВКІЛЛЯ ЗАГРОЖУЄ БЕЗПЕЦІ КРАЇНИ. 64% українців кажуть, що за останні декілька років екологічна ситуація в їхній місцевості стала гіршою. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ОПТИМІСТИЧНА «НІЧ НАУКИ». Науковці готові демонструвати свої здобутки, налагоджувати співпрацю з колегами і просто популяризувати галузь, у якій працюють. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.