Інтерв’ю старшого наукового співробітника Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України Григорія Попова на сайті медійної платформи «Нromadske».
У листопаді цього року Європейська комісія дозволила використовувати перелітну сарану як їжу на ринку ЄС — замороженою, сухою чи в порошку. Після борошняного хрущака це вже другий вид комах, офіційно дозволений для споживання в ЄС.
Огида — чи не перше відчуття, що виникає в багатьох, коли йдеться про споживання комах як їжі. Водночас більшість із цих самих людей, що гидують комахами, зовсім не без задоволення регулярно їдять свиней, корів, курей, різні види риб і далеко не тільки їх. «Наш біологічний вид ніколи не обмежував своє харчування якимись окремими систематичними групами тварин, — стверджує Григорій Попов. — Їли все, що було».
А втім, щодо комах не варто узагальнювати: ними гидували не всюди й не завжди.
У сучасному світі комах також їдять, до того ж ідеться не про якусь атракцію для туристів, а про рутинну практику. За даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), комахи є частиною традиційного раціону принаймні двох мільярдів людей — це понад чверть населення планети. Є понад 1 900 видів комах, якими харчуються люди. Майже третина з них — жуки, а решта — різні види бджіл, ос, мурашок, коників, сарани, цвіркунів та гусінь метеликів.
Але якщо мільярди людей у світі їдять тисячі видів комах, чи означає це, що іншим варто до них приєднатися? Є принаймні одна група аргументів на користь того, що це хороша ідея.
Нинішні методи сільського господарства є одним із потужних факторів негативного впливу на довкілля. Можна вважати тваринництво великою проблемою для довкілля, а отже, для людства. Якщо додати сюди етичні аспекти тваринництва, то людству варто серйозно замислитися над тим, щоб замінити в нашій кухні м’ясо звичних нам ссавців та птахів на комах.
Хоча вони теж тварини й так само потребують їжі, але порівняно з ссавцями вони значно ефективніші щодо витрат енергії (адже ми харчуємося саме заради енергії). Наприклад, цвіркуни, за даними ФАО, потребують ушестеро менше корму, ніж велика рогата худоба, вчетверо менше, ніж вівці, й удвічі менше, ніж свині та кури. Крім того, в них зовсім інша фізіологія, тому метан, на відміну від корів, вони не виділяють або ж виділяють у помірній кількості (як, скажімо, терміти).
Але чи здатні цвіркуни, коники та інші комахи замінити м’ясо тварин і птахів за своїми харчовими якостями? Так, вони містять якісний білок — саме те, заради чого ми їмо м’ясо, мікроелементи (кальцій, залізо, цинк тощо) та інші потрібні для нашого організму речовини. Одним словом, з погляду харчової цінності звичне для нас м’ясо цілком можна замінити комахами. Невже це бездоганне рішення?
Звісно ні, навіть якщо відкинути культурні звички, психологію та гастрономічні вподобання (вони теж важливі). Тіло комах вкрито хітиновою оболонкою. А хітин — це речовина, яку людський організм перетравлювати не здатний. «Саме тому в традиційних культурах вживають або личинок комах, де ця оболонка відносно тонка, або ж комах смажать за високої температури, щоби зруйнувати хітин», — пояснює Григорій Попов.
А втім, хітиновий покрив — часто ще більш потужний — мають і ракоподібні, але це не заважає нам їсти їх із задоволенням. Ще одна проблема — паразити. В інтернеті не складно знайти відео на тему паразитів у комахах, які вразливим людям краще не переглядати. Але паразити можуть бути й у домашніх тварин, чиє м’ясо більшість із нас їсть ледве не щодня.
Ба більше, якщо вже Європейська комісія дозволила їсти хрущаків та сарану, то це означає, що життю та здоров’ю європейців ці продукти загрожують не більше, ніж свинина чи телятина.
Григорій Попов переконаний, що головна проблема, коли йдеться про харчування комахами, — наші забобони й відраза, яка не має раціонального обґрунтування.
«Ми живемо не лише на планеті комах, а й на планеті ентомофагів (тих, хто живиться комахами), — каже науковець. — Якщо хочемо принаймні відтермінувати екологічну катастрофу, то людству варто серйозніше ставитися до комах як до їжі. І немає нічого поганого в тому, щоб повернутися до харчування ними. Саме повернутися, адже ми, сучасні європейці, — радше виняток із правила на планеті комахоїдів. І з погляду історії нашого виду стали цим винятком буквально вчора».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю
За інформацією «Нromadske» та прес-служба НАН України
Читайте також:
- БОРИС ПАТОН: ПРОВІСНИК ЕРИ КОСМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Матеріал Михайла ЗГУРОВСЬКОГО, академіка НАН України, ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- Президент НАН України академік Анатолій ЗАГОРОДНІЙ: «У СКАРБНИЦІ ЗДОБУТКІВ АКАДЕМІЇ ЧИМАЛО РЕЗУЛЬТАТІВ СВІТОВОГО РІВНЯ». Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- НЕ ЗУРОЧТЕ ГЛАЗГО! Про результати 26-тої кліматичної конференції – СОР26. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- «НЕ ЗАГУБИТИ» ІДЕЇ Й АМБІЦІЇ.Які вони, майбутні зміни у науці й освіті та про що говорили молоді науковці у Верховній Раді. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- УКРАЇНСЬКА МОВА (МІЖ)НАЦІОНАЛЬНОГО ЄДНАННЯ та люди, які допомагають їй ширитись світом.Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ДЖОРЖ – ГЕОРГІЙ ГАМОВ: ГЕНЕТИЧНИЙ КОД. Історія знає випадки, коли науковець здійснив мінімум три відкриття, які заслуговують Нобеля, але премії так і не отримав. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- СТАН ДОВКІЛЛЯ ЗАГРОЖУЄ БЕЗПЕЦІ КРАЇНИ. 64% українців кажуть, що за останні декілька років екологічна ситуація в їхній місцевості стала гіршою. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.
- ОПТИМІСТИЧНА «НІЧ НАУКИ». Науковці готові демонструвати свої здобутки, налагоджувати співпрацю з колегами і просто популяризувати галузь, у якій працюють. Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад, 2021 р.