uk
uk
09
Гру

Як повернути економічну теорію у навчальний процес

By
0

2 грудня 2021 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана у змішаному форматі безпосередньої та дистанційної участі відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з економічної теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, присвячене місцю й ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки. У заході взяли участь близько 40 відомих вітчизняних науковців і освітян.

Зі вступною промовою до учасників засідання звернулися співголови Міжвідомчої координаційної ради – директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць і ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Дмитро Лук’яненко. Вони окреслили стан справ у сфері економічної науки і освіти, наголосили на наявних проблемах і завданнях.

Основну доповідь – «Про місце і роль економічної теорії в структурі економічних знань і підготовці фахівців з економіки» – виголосив заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач відділу економічної теорії цього Інституту академік Андрій Гриценко.

До обговорення положень основної доповіді активно долучилися присутні науковці. З промовами виступили проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Анатолій Колот, завідувач кафедри загальної економічної теорії та економічної політики Одеського національного економічного університету член-кореспондент НАН України Михайло Звєряков, завідувач кафедри історії та теорії господарства Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана кандидат економічних наук, професор Сергій Степаненко, завідувач кафедри міжнародної економіки, політичної економії та управління Національної металургійної академії України доктор економічних наук, професор Віктор Тарасевич, головний науковий співробітник відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Тетяна Артьомова, завідувач кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор економічних наук, професор Юрій Бажал, завідувач кафедри економічної теорії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Володимир Кириленко, професор кафедри загальної економічної теорії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і кафедри міжнародного бізнесу та економічної теорії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна доктор економічних наук Сергій Архієреєв, професор кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, почесний професор Гарвардської школи бізнесу (США) доктор економічних наук Євген Панченко, завідувач кафедри глобальної економіки Університету імені Альфреда Нобеля доктор економічних наук, професор Анатолій Задоя.

Рішення
Міжвідомчої координаційної ради з економічної теорії
Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України

Міжвідомча координаційна рада з економічної теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України констатує, що в сфері економічної освіти зроблено ряд позитивних кроків, спрямованих на осучаснення підготовки фахівців з економіки. Водночас були допущені певні невідповідності в організації навчального процесу і побудові освітніх програм. В останні три десятиліття економічна теорія необґрунтовано була потіснена в навчальному процесі та освітніх програмах. З неї майже повністю витравлена логіко-історична методологія, і були залишені тільки функціональні підходи, представлені мікро- та макроекономікою. Це призвело до того, що у випускників вищих закладів освіти за економічними спеціальностями формувались лише функціональні здібності працювати з певними фрагментами економічної реальності за установленими правилами та алгоритмами, але не формувалась здатність бачити предмет навчання і дослідження в цілому, уміння самостійно мислити і приймати нетривіальні рішення, адекватні конкретній ситуації. Цьому сприяло непродумане реформування Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, внаслідок чого порушені логічні зв’язки між економічними дисциплінами, економіка і фінанси виявилися різними, навіть несуміжними, галузями знань, що в умовах ринкової економіки є нонсенсом. Все це згодом знизило загальну якість економічної освіти і кваліфікацію випускників, що відобразилося на якості управління та економічної політики.

Зважаючи на викладене, Міжвідомча координаційна рада з економічної теорії вирішила:

  1. Звернутися до Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України з пропозицією створити спільну комісію для комплексного вирішення проблем підвищення якості підготовки фахівців в сфері економіки.
  2. Визнати доцільним внесення змін у Перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, об’єднавши економіку, фінанси і управління в одну галузь знань.
  3. Вважати за необхідне підвищити роль і значення навчальних дисциплін (економічної історії, історії економічної думки, політичної економії) у освітніх програмах бакалаврів та фундаментальних логіко-історичних знань у освітніх програмах магістрів з відповідними змінами у стандартах економічних спеціальностей.
  4. Рекомендувати такий розподіл навчальних дисциплін в освітніх програмах, згідно з яким загальна економічна підготовка для фахівців з економіки, фінансів та управління складатиме 120 кредитів (перші два роки навчання), підготовка за спеціальністю 60 кредитів (третій рік навчання) і підготовка за спеціалізацією 60 кредитів (четвертий рік навчання).
  5. Вважати доцільним у загальноекономічну підготовку фахівців у сфері економіки включити дисципліни логіко-історичного циклу (економічна історія, історія економічної думки, політична економія), функціонально-рівневого циклу, що утворюється із дисциплін на перетині трьох рівнів (мікро-, макро-, міжнародний) і трьох функціональних систем (економіка, фінанси, управління), циклу математичних методів в економіці (математика для економістів, економіко-математичне моделювання, економетрика) і соціально-економічної статистики.
  6. Звернути увагу на необхідність підвищення ролі економічної складової у підготовці фахівців з неекономічних спеціальностей.
  7. Провести в журналі «Економічна теорія» дискусію з проблем місця та ролі економічної теорії в структурі економічних знань і підготовці фахівців з економіки.
  8. Започаткувати проведення щорічної наукової конференції з актуальних проблем економічної теорії.
  9. Рекомендувати освітнім установам і закладам підтримувати відповідальне відношення до економіко-теоретичних дисциплін, маючи на увазі відому істину, що немає нічого практичнішого за хорошу теорію.

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України та прес-служби НАН України

Читайте також: