Пізньоскіфська археологічна експедиція Інституту археології НАН України почала вивчати археологічний комплекс (могильник і городище) Червоний Маяк у Бериславському районі рівно десять років тому. Зробили це, щоб врятувати, бо могильник інтенсивно грабували «чорні» копачі, сплюндрувавши близько 200 могил. Цьогоріч від Інституту археології НАН України на Херсонщині працювали дві експедиції – Пізньоскіфська та Херсонська. Обидві проходили під керівництвом доктора історичних наук Олександра Симоненка.
Наукова співробітниця Інституту археології НАН України кандидатка історичних наук Олена Дзнеладзе зазначає: «Ми були в трьох експедиціях під час цього польового сезону. Спочатку розкопували кургани біля села Новознам’янка (нинішній Генічеський район). Кургани нечасто копають із суто науковою метою, оскільки це дуже дорого і після розкопок там нічого не лишається – виймаються всі речі, досліджується конструкція кургану, а після цього він зникає. Археологи вважають, що їх треба лишати, оскільки це частина ландшафту, але коли не можна протидіяти процесу (будівництво, розвиток зрошення, ерозія) тоді вирішують, що курган потрібно дослідити. Потім ми працювали у Червоному маяку Бериславського району – це наша опорна пам’ятка, ми там працюємо щорічно поспіль уже 11 сезонів, нею займається Пізньоскіфська археологічна експедиція. І ще одна наша експедиція – у селі Золота Балка, її досліджували ще з середини 50-х років минулого століття, там займаємося поточненнями меж могильника. Наші експедиції рятівні. Працюємо під егідою інспекції з охорони пам’яток та Інституту археології». А ще археологи мріють, щоб на основі їхніх досліджень на Херсонщині створили перший в Україні «живий» музей, присвячений давній історії.
Археологиня також розповіла про віднайдення у Червоному Маяку цікавої ділянкимогильника, де розташовані поховання раннього етапу пізньоскіфської культури, про знахідки імпортного керамічного посуду, про літературний образ «амазонок» на території України та його співвіднесеність із реальною історією.
Наостанок вчена підсумувала: «На Херсонщині є пам’ятки всіх періодів археології. Не кожна область може похвалитися таким розмаїттям і такою кількістю археологічних пам’яток. Кам’яний, далі мідний вік і доба перших курганів (кочівників приваблювали степи з багатою рослинністю, що подобалася худобі). У добу бронзи тут мешкали представники різних культур, вони залишали після себе поселення та кургани. Тисячоліття проходять – доба раннього залізного віку, з’являються скіфи-кочівники. Потім тут жили сармати, пізніше – готське, гунське населення (є знахідки гунських поховань, вони дуже рідкісні), потім доба раннього середньовіччя і багато кочівників – авари, хазари, печеніги, половці. Поблизу узбережжя у нас є античні пам’ятки. Є пам’ятки осілості пізніх скіфів».
Не один рік археологи намагаються переконати владу створити на базі археологічного комплексу «Червоний Маяк» історико-культурний заповідник «Амадока». Тут розташовані дві пам’ятки національного значення — городище та могильник пізньоскіфської культури (ІІ ст. до н.е. – середина ІІІ ст. н.е.).
Ознайомитися з повним текстом статті
За інформацією мультимедійної платформи «УКІНФОРМ» та прес-служби НАН України
Читайте також:
- СЬОГОДНІ – СТУДЕНТ- ВИНАХІДНИК, ЗАВТРА – ВИНАХІДНИК-УЧЕНИЙ! Про переможницю конкурсу INDONESIA INVENTORS DAY «IID 2021». Газета “Світ”, № 45 – 46, грудень, 2021 р.
- ДОРОГУ ЗДОЛАЄ ТОЙ, ХТО ЙДЕ — Ярослав ЯЦКІВ,академік НАН України.Газета “Світ”, № 45 – 46, грудень, 2021 р.
- САМІТ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА В КОНТЕКСТІ ОЧІКУВАНЬ. Про роль України у Східному партнерстві, її ключові цілі. Газета “Світ”, № 45 – 46, грудень, 2021 р.
- МАГНІТ ДЛЯ ЗАКОХАНИХ У НАУКУ. Наука через освіту, міжнародне співробітництво і залучення студентів до інноваційної діяльності – про Київський академічний університет. Газета “Світ”, № 45 – 46, грудень, 2021 р.
- КОСМІЧНІ АМБІЦІЇ. РАКЕТА, ЩО “З’ЇДАЄ” САМА СЕБЕ.Українські конструктори розробляють найменшу в історії орбітальну ракету.Газета “Світ”, № 45 – 46, грудень, 2021 р.
- ОПЕРАТОРИ МАЙБУТНІХ «БАЙРАКТАРІВ». Як навчити завтрашніх воїнів новітнім комп’ютерним технологіям. Газета “Світ”, № 45 – 46, грудень, 2021 р.
- «І ЯКЩО МИ ЧОГОСЬ ВАРТІ, ТО ЦЕ ТОМУ, ЩО ПЕРЕД НАМИ БУВ ГРИГОРІЙ КОЧУР…» Максима Стріху нагородили однією з найпочесніших перекладацьких премій. Газета “Світ”, № 45 – 46, грудень, 2021 р.