uk

За 30 років в Україні буде дефіцит питної води через порушення природоохоронних норм

ПрАТ “Київводоканал” виявився одним із основних забрудників водних ресурсів у Київській області.

Про це повідомили в Держекоінспекції на брифінгу в держекоінспекції, передає Хмарочос. Основна причина — у порушеннях природоохоронного законодавства. Щодня вони завдають водоймам збитків на суму 115 тисяч гривень.

За результатами проведеного у 2021 році моніторингу, найгіршими забруднювачами вод заступник начальника Держекоінспекції Столичного округу Андрій Вагін назвав:

  • ПрАТ “Київводоканал”. Щороку підприємство скидає в басейн Дніпра майже 300 мільйонів кубометрів використаної води, великий обсяг яких містить високі концентрації забруднюючих речовин.
  • Асенізаторів, що обслуговують забудовників та керуючі компанії житлових комплексів на Київщині і також порушують норми природоохоронного законодавства. Вагін зазначив, що у створених на території септиках, якщо не порушена технологія їхнього встановлення і використання, немає нічого поганого, але у Держекоінспекції є свідчення того, що деякі з них “викидають шланг у лісі і просто зливають все туди замість того, щоб довезти продукти життєдіяльності до очисної станції і заплатити за це кошти”.
  • Підприємства, які використовують водні ресурси без дозволу, а залишки нафтопродуктів зливають у дощові каналізації незаконними врізками. Наприклад, незаконні мийки автомобілів зливають у стоки мило з фосфатами, що у нас не контролюють, на відміну від європейських країн.

Окрім цього, є ще дві проблеми, які впливають на загальну ситуацію: це неналежний стан очисних споруд та “нічийні” каналізації.

“У Києві налічується понад 4 000 км інженерних мереж дощової каналізації, з яких лише 600 км перебуває на балансі Київавтодору. Решта взагалі поза балансом, — нарікає Павло Іванов, начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу. — Ми домагаємося, щоб ці каналізації були передані на баланс, щоб їх принаймні можна було контролювати”.

Та навіть якщо все робити законно, очисні споруди часто перебувають у неналежному стані — їх будували за часів СРСР і громади не мають коштів на їх модернізацію, додає Андрій Вагін. Всі очисні споруди зношені орієнтовно на 80%. Цьому може зарадити прийняття програми “Питна вода України 2022-2026”.

Читайте також: