В Україні успішно стартував новаторський проєкт із залучення молоді до наукових досліджень

Академічні інститути разом із університетами започаткували новий напрям – змагання через дослідження.

Ужгородський національний університет спільно з Інститутом кібернетики імені В.М. Глушкова НАНУ та Київським академічним університетом започаткували цикл змагань для більшого зацікавлення молоді наукою та для популяризації наукових напрямків. 8 травня завершилося перше таке змагання, за два дні відбулося нагородження його переможців, які змогли оптимально розв’язати відому задачу комівояжера.

Організатори фактично започаткували новий тип змагань, відмінний від олімпіад: учасники мають триваліший період для розв’язання наукової проблеми. Перша задача в умовах воєнного стану в Україні була символічною і стосувалася пошуку найкращого маршруту через міста всієї України. Така ідея надихнула багатьох: загалом у змаганні зареєструвалися 172 учасники з України, Грузії та Азербайджану; долучилися також представники Іспанії та Греції. Усього було надіслано 14489 розв’язків.

10 травня співорганізатори зібралися під час відеоконференції, щоби підбити підсумки змагань, нагородити переможців та окреслити дальші напрямки співпраці.

Академік НАН України Олександр Хіміч (Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАНУ) наголосив, що символічним і логічним є те, що перше конкурсне завдання в межах запланованого циклу стосувалося саме логістичної задачі, яка вкрай важлива в контексті агресії Російської Федерації та завдань оборони й безпеки України, які є в умовах воєнного часу. Академік зауважив, що такі заходи з популяризації наукових досліджень необхідно підтримувати й поширювати на інші цікаві й інноваційні напрямки, зокрема такі, як штучний інтелект, нейромережеві технології, квантові обчислення, кібербезпеку та ін.

«Це ті напрямки, синергія яких буде сприяти не тільки відновленню зруйнованого економічного простору України (а цим усім доведеться займатися в контексті відбудови України), а й дасть можливість перейти на рейки новітніх технологій завтрашнього дня у світовому вимірі, забезпечить стрімкий розвиток сектору безпеки й оборони держави», – підкреслив академік Олександр Хіміч.

Завідувач кафедри інформаційних управляючих систем і технологій факультету інформаційних технологій УжНУ доцент Олександр Міца зауважив, що співорганізатори заходу завжди були ініціаторами того, щоби залучати молодих науковців до розв’язання задач, і є можливість вийти за межі олімпіадного програмування – розв’язувати більш широкий клас задач і застосовувати більше методів. Такі змагання варто більше популяризувати й залучати якнайбільше учнів та студентів із різних країн світу. Олександр Міца подякував активним студентам УжНУ, які зібрали призовий фонд змагань, подякував інтернет-порталу «Eolymp», який бездоганно супроводжував змагання, а також висловив сподівання, що до організації змагань надалі будуть долучатися й інші установи.

Професор Київського академічного університету Віталій Шадура зауважив, що тепер студенти більше цікавляться інженерним програмуванням і звертають менше уваги на математичні методи, але дуже важливо, щоби здобувачі освіти мали якісну математичну підготовку, добре знали теорію алгоритмів і теорію оптимізації, оскільки це ті інструменти, які використовуються в застосуванні цифрових технологій, особливо в прикладних науках. Професорка того ж університету Олександра Антонюк додала, що проведення такого заходу в теперішніх умовах дуже важливе. Змагання, з огляду на підібрану задачу, не є суто науковим, а має практичні результати, тому важливо, що студенти вчаться на практичних завданнях, а організатори співпрацюють у різних напрямках.

Читайте також: