Із професора Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя «Заслужений діяч науки і техніки України», доктор історичних наук Сергій Лепявко перетворився на воїна українського війська. З позивним товариші не забарилися: ним логічно став «Професор».
Про себе та своє рішення йти в армію розповідає скромно та сором’язливо, чому й сам дивується.
«Із перших днів війни Чернігів став одним із основних вузлів оборони України у цілому і Києва зокрема», – починає так по-науковому Сергій. – «Мені як чернігівцю було важливо стояти на вулицях свого міста і захищати його. Особисто я боявся, що доведеться воювати в руїнах Катерининської церкви чи Спаського собору. Але знав точно, що звідти я вже не піду. Це був би останній пункт мого життя».
Сергій – автор понад 200 наукових праць, у тому числі 12 монографій. А сфера наукових інтересів включала серед іншого історію українського козацтва, військову історію, історію Чернігова. Тому й на події на Чернігівщині дивився з історичної точки зору.
«Що буде війна зараз і за цих обставин, мав сумніви. Я говорив так: сумніваюся, що є підстави економічні, політичні чи якісь інші, але якщо робити поправку на хвору голову путіна, то може бути що завгодно. …Ми живемо у великий час. І я впевнений, що ми закінчимо цю війну перемогою».
На початок повномасштабного вторгнення росії в Україну чоловік був у Львові. Тож зразу поїхав на батьківщину. Крім Сергія, в українському війську воюють і обидва його сини. Каже, для них це природньо. Так само, як і для всіх його побратимів-добровольців в окремому підрозділі оперативного командування «Північ». Переконаний, що «це рішення було дуже свідомим, мови нема, що й сміливим».
«У мене ще є декілька недописаних книжок. Тож маємо бути певні: повернемося до мирного життя, всі свої особисті та творчі плани здійснимо. А темна буря, яка зараз нависла над нами, розсіється, і все буде добре», – оптимістично налаштований «Професор».
Читайте також:
- МІСІЯ ЖИТТЯ ЛЕОНІДА КРАВЧУКА
- СВІТЛАНА ОМЕЛЬЧЕНКО: НАШІ СТУДЕНТИ ПРОЙШЛИ ШЛЯХ ВІД «ЄВШАНА» ДО «БАЙРАКТАРА»
- УНІВЕРСИТЕТИ ПІД ПРИЦІЛОМ
- Костянтин КИРИЧЕНКО: «Врятувати Галактику» легше, ніж написати грант
- Щоб розвиватися далі, наука повинна змінюватися. Відбулися ХІХ Академічні читання пам’яті В.І. Стріхи
- «ПОПРИ ОБСТРІЛ І РУЙНУВАННЯ, МИ ЗБЕРЕГЛИ МОЖЛИВІСТЬ ПРОВОДИТИ ФУНДАМЕНТАЛЬНІ І ПРИКЛАДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
- ДЯКУЄМО ВАМ, СТАНІСЛАВЕ СТАНІСЛАВОВИЧУ!
- АСТРІД ЛІНДГРЕН – НАЦИСТКА В РОСІЙСЬКІЙ ПЛАКАТНІЙ КАМПАНІЇ
- ШВЕДСЬКИЙ «КИЇВ» ЗАПРОШУЄ…
- Євген ГОЛОВАХА: ПРО ЦЮ ВІЙНУ ВЖЕ МОЖНА СКЛАДАТИ ЛЕГЕНДИ І БАЛАДИ
- ЯК ОКУПАНТИ У ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ НАСЛІДИЛИ
- ВІЙНА НЕ ЗУПИНЯЄ БІОЗАГРОЗИ
- СЬОГОДНІ – НА ПАПЕРІ, ЗАВТРА – В КОСМОСІ І НА ПОЛІ БОЮ
- ОЛЕНА ХАДЖИНОВА: МИ ГОТУЄМО КАДРИ, ЯКІ ВІДБУДОВУВАТИМУТЬ МАРІУПОЛЬ І ВСЮ КРАЇНУ
- ГОРДИМОСЯ УКРАЇНСЬКИМ ВКЛАДОМ У СВІТОВУ НАУКУ – ЛЮБОМИР РОМАНКІВ!
- Історії тих, хто вибрався із пекла «ДОБРОГО РАНКУ, МИ З МАРІУПОЛЯ». КИРИЛО ДОЛІМБАЄВ ТА ХАБ ВОЛОНТЕРІВ
- «МИ ПОВЕРНЕМОСЬ У МАРІУПОЛЬ». Історії тих, хто вибрався із пекла