uk

«Найбільше боюся, що буде дві науки – демократична й автократична» – інтерв’ю президента Польської академії наук

Як Польща підтримує українських біженців, а Польська академія наук (ПАН) – науковців серед них? Яких іще зусиль ПАН планує докласти до цього у майбутньому? Як російсько-українська війна впливає на науковий ландшафт Європи й світу? Яким польським досвідом зможе скористатись Україна після війни і на що слід передусім звертати уваги, відновлюючи наукову сферу? Як пов’язані наука й демократія? Про все це президент Польської академії наук академік Єжи Душинський, який, нагадаємо, днями відвідав Україну, розповів в інтерв’ю виданню «Issues in Science and Technology» (за літо 2022 року), що його видає Національна академія наук США.

За його словами, Польська академія наук розмістила у своїх інститутах по всій Польщі вже 220 українських науковців. Чимало міжнародних організацій дозволили ПАН не сплачувати цьогорічних внесків і спрямувати їх натомість на допомогу українцям. Щедру партнерську підтримку надали Національна академія наук США ($ 3,8 млн) та інші інституції – Міністерство вищої освіти та науки Польщі, Королівське товариство Великої Британії, Німецька національна академія наук Леопольдина, Данська королівська академія наук і літератури, тайванська Academia Sinica, Національний університет Чен Кун, видавництво «Elsevier».

Спершу, говорить академік Єжи Душинський, ПАН займалася переважно тими українськими вченими, що вже мали тісні зв’язки з польською науковою спільнотою, але, розуміючи, що цього недостатньо, звернулася до колег із Національної академії наук України й інших українських дослідницьких інституцій, аби ті допомогли ПАН сконтактуватися з більшою кількістю вчених, що потребують допомоги.

Надалі Польська академія наук планує змінити підхід до цієї справи і створити, по-перше, програму фінансування українських наукових груп (їх буде 20 або й більше, якщо дозволять кошти). Ними керуватимуть провідні українські вчені, які найматимуть кількох співробітників (наприклад, одного чи двох постдоків, тобто дослідників зі ступенем кандидата наук). Керівники груп працюватимуть у польських наукових установах, а виконавці досліджень – в Україні.

Другий крок – створення віртуального українського інституту, який шукав би фінансову підтримку для провідних українських науковців з можливістю їхньої роботи в міжнародних наукових установах на різних етапах. «Якщо це матиме успіх, то моя давня мрія – заснувати віртуальний український інститут із глобальною мережею, який по закінченні війни стане суттєвим рушієм позитивних змін для української науки, – зазначає академік Єжи Душинський. – Ми солідарні з українськими науковцями й українцями, що боряться. Хочемо, щоб вони досягли успіху. Усвідомлюємо, наскільки наука важлива для розвитку їхньої країни. І вважаємо, що так є і тут, у Польщі, і всюди. Підтримуючи українську науку, ми також хочемо продемонструвати важливість науки нашим політикам. Не випадково в Україні руйнується багато наукових установ. Це робиться навмисне, бо наука має вирішальне значення для процвітання країни. Ми хочемо допомогти, тому що сильна і демократична Україна – в інтересах Польщі». Єжи Душинський також наголосив, що більшість українських науковців залишаються на Батьківщині й потребують довгострокової підтримки з боку міжнародної спільноти.

«Для України вкрай важливо виграти цю війну, щоб показати світові, що демократія сильна, – говорить він. – Наука процвітає, коли вона вільна, коли політики не вирішують, яку галузь чи тему мають досліджувати вчені. Отже, у певному сенсі свобода є сутністю науки, а свобода – сутністю демократії. <…> Наука має вирішальне значення для добробуту країни. Вона формує людей, які розуміють світ, мислять на довшу перспективу, ніж до наступних виборів, розуміють дуже складні механізми на кшталт зміни клімату і її наслідків, а також усвідомлюють ціну, яку ми заплатимо, якщо не діятимемо разом».

Інтерв’ю президента Польської академії наук академіка Єжи Душинського. Джерело: видання «Issues in Science and Technology» (за літо 2022 року).

Читайте також: