uk

Інтерв’ю Віктора Котигоренка «Ідентичність: як зрозуміти, що я – українець?»

Майже 40% українців у 2020 році ще шукали свою ідентичність, свідчить опитування Інституту соціології НАН України 2020 року. Більшість ідентифікували себе, в першу чергу, як громадян Україні (61,7%), але чимало – як жителів якогось села, міста, області (27,4%), а ще невелика частина бачила себе громадянами колишнього СРСР (3,4%). Словосполученням «національна ідентичність» часто оперують, але що це таке? Чи сформувалась вона в українців? Та чи варто так боятися за ту ідентичність для побудови щасливого суспільства й успішної держави?

Що таке національна ідентичність пояснює завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України доктор політичних наук Віктор Котигоренко: «Це тотожність, подібність чомусь, комусь, але далі одразу постає питання до кожної людини, з ким вона себе ототожнює, до якої спільноти відносить? Я – чоловік, батько, підприємець, науковець, житель Києва. До того ж, самоідентифікація та те, як вас сприймають інші люди, часто може не збігатись – тут постає проблема. Не всі українці люблять сало й борщ. Коли йдеться про українську національну ідентичність, слід брати до уваги, що уявляння носіїв такої ідентичності про те, яким ознакам відповідає спільнота, називана українською нацією, різняться. Ще більше різняться уявляння цих ознак тими, хто ототожнює себе з іншими націями. (…) Це (ідентичність – ред.) безперевний процес трансформації ідей. Чи була українська нація в часи Богдана Хмельницького? В сучасному розумінні – ні, в тогочасному так, до неї належала переважно козацька старшина. Власне, в ті часи об’єднавчими самоназвами предків сучасних українців були слова «русини» або «русь». Етнонім «українці» набув масовості тільки в першій чверті 20-го століття. Ми знаємо українську націю часів Української революції 1917-1921 років і за часів СРСР. Вона перебувала в стані постійних змін. Змін вона зазнає тепер і зазнаватиме далі, аж поки існуватиме. (…) Я вважаю, що українська нація – це багатоскладова спільнота, безумовно, з етноукранським осердям. Людина належить до цієї спільноти саме як до нації не за ознакою етнічного походження чи місця народження, і навіть не за ознакою українського громадянства чи переважної мови спілкування. До української нації належать ті, для кого життєво важливими цінностями є державна незалежність України, патріотизм і почуття гордості за належність до спільноти українських громадян, повага до самобутньої української культури й української державної мови. Не будемо забувати, що етнічний росіянин, єврей, мадяр чи поляк також може бути громадянським українцем. Зараз українці різного етнічного походження захищають нас на фронті, борються з ворогом у тилу. На жаль, є чимало етнічних «українців», які стали колаборантами, навідниками ворожої артилерії… Переконаний, що до української нації як громадянської спільноти, об’єднаної спільними цінностями, вони не мають жодного відношення».

Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням.

Читайте також: