Вперше в історії українських антарктичних експедицій метеорологи на “Вернадському” почали постійні дослідження атмосфери за допомогою радіозондів. Це спеціальний датчик, який піднімається на гелієвій кульці, і весь шлях вимірює низку параметрів, одразу передаючи їх на землю.
Ця робота відбувається в межах міжнародного проєкту Year of Polar Prediction (Рік полярних прогнозів, YOPP) – добровільної ініціативи, в якій вчені з’ясовують роль додаткових даних у покращенні прогнозів погоди. Проєкт проводиться з 2017 року, й уже довів свою успішність, однак нині його унікальність в тому, що він триває саме в Антарктиці, саме в зимовий час і саме за участі України.
Основний напрям YOPP – якраз аерологічні вимірювання, тобто “сканування” атмосфери на висоті до 25 км за допомогою радіозондів. Ці дані вважаються найвагомішим джерелом інформації для прогнозування погоди, адже приповерхневий моніторинг (до 2 метрів) дозволяє побачити лише частину того, що відбувається в атмосфері.
Водночас визначальні процеси, зокрема активні циклонічні вихори та атмосферні фронти, розвиваються на висотах 3-10 км і спричиняють найбільші складнощі та похибки у прогнозуванні. Науковці припускають, що такі похибки зумовлені недостатністю даних спостережень. Щоб це перевірити, в YOPP передбачено збільшення кількості вимірювань, що має суттєво або не дуже, але покращити прогнозування.
Також планується ширше вивчити випадки “атмосферних річок” – потоків підвищеної вологості в атмосфері, які швидко переносяться з теплих регіонів в Антарктиду. Це дослідження дуже важливе для антарктичного регіону, адже “ріки” приносять левову частку опадів на континент і є найскладнішими для прогнозування.
Оскільки вивчення атмосфери – це глобальний процес, до YOPP долучилися майже всі антарктичні станції, які можуть проводити радіозондування. У визначені періоди деякі станції запускають зонди частіше, а на деяких (як-от на “Вернадському”) взагалі почали робити це вперше.
Після завершення антарктичної зими всі дані (додаткові і регулярні) будуть зібрані для спільного аналізу науковцями та організаціями, які підтримали ініціативу.
І хоч ще до цього проєкту наша станція “озброїлася” новітнім метеообладнанням, зокрема сучасним наземним радіолокатором, участь у YOPP – це можливість долучитися до досліджень світового рівня, відродити аерологічні вимірювання (зупинені понад 30 років тому) та отримати унікальні дані в найскладніших погодних умовах.
Звісно, це вимагає від наших полярників неабиякої спритності та витривалості. Щоб захопити стан ще незбуреної атмосфери, метеорологи починають скоординований запуск зондів за 1-2 доби до наближення циклону, коли ще нічого не віщує про погіршення погоди. Але найцікавіше починається в момент проходження атмосферних фронтів, коли біля станції неабияк хурделить, а швидкість вітру перевищує 15 м/с. У цей час робота метеорологів стає доволі героїчною: вони мають не втратити зонд і узгоджений з усіма момент. Певна річ, за таких умов ця місія не завжди здійсненна, але загалом українським полярникам вже вдалося провести достатньо успішних запусків зондів та зробити важливий внесок у спільну ініціативу.
Читайте також:
- «НОЇВ КОВЧЕГ» У ПРОБІРЦІ
- ЯК УКРАЇНА ЗДОБУВАЛА СТАТУС КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЧЛЕНА АНТАРКТИЧНОГО ДОГОВОРУ
- ПРОГНОЗ КОСМІЧНОЇ ПОГОДИ З АНТАРКТИДИ
- ПОВОЄННА ВІДБУДОВА, НОВІТНІ МАТЕРІАЛИ І ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНИ В ЄВРОПІ
- МІДСОММАР РОЗКРИВ ОБІЙМИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
- ГОТУЄМОСЬ ДО НЮРНБЕРГУ-2
- Ганна ТОЛСТАНОВА: «ЗАВЖДИ МОЖНА ЗНАЙТИ ПОРТАЛ МОЖЛИВОСТЕЙ»
- Ксенія ПІДДУБНА: «МОЯ ДУША В УКРАЇНІ. Я УКРАЇНКА – Я ТАК ВІДЧУВАЮ»
- ЩО НАМ РОБИТИ ІЗ ЧАЙКОВСЬКИМ?
- ІРПІНЬ – «РІЧКА-ГЕРОЙ» Відстоїмо права річок-рятівниць!
- МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ЗВОДИТИМЕТЬСЯ НА НАУКОВОМУ ФУНДАМЕНТІ
- ЧИ ДІЖДЕМОСЯ ПЛАНУ МАРШАЛЛА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ?
- ЛЮБОВ СМОЛЯР: ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ТА МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ Є НАШИМИ СИЛЬНИМИ СТОРОНАМИ
- Любов СМОЛЯР: МИ НАВЧАЄМО СТУДЕНТІВ КРИТИЧНО МИСЛИТИ І РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ ЗАВТРАШНЬОГО ДНЯ