Науковці готові створювати сорти кукурудзи, стійкі проти цього шкідника
Блокпост ютуб-каналу НАН України та газети «Світ» продовжує висвітлювати проблеми й виклики, які стоять перед нашим суспільством і наукою.
Про вплив біотехнологічних (трансгенних) рослин на організм людини, світовий досвід їх вирощування і використання, перспективні сфери застосування ГМО, досягнення українських науковців у галузі генетичної інженерії в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» розповів директор Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України академік НАН України Микола Кучук.
Антибактеріальний салат і антимікробна морква, томати з антивірусними властивостями, кукурудза і пшениця, стійкі до шкідників — завдяки науковцям можуть стати частиною буденного життя.
Чим корисні біотехнологічні рослини? Чи не несуть вони шкоди для людей? Ці питання поставив своєму гостеві автор програми Володимир Семиноженко.
Микола Кучук відповів, що питання «чи не шкодять?» давно знято, адже лише у Сполучених Штатах Америки такі рослини вирощують уже чверть століття. Трансгенна соя, наприклад, займає мільйони гектарів. Цю сою вживає вже ціле покоління й негативних наслідків для людей не зафіксовано.
Трансгенна бавовна становить майже 90 відсотків усієї бавовни світу. Генномодифікована кукурудза — майже 40 відсотків.
«Негативне ставлення сформували люди, далекі від науки! Боротьба з ГМО — приклад того, як надуманий і безпричинний переляк може заволодіти масами», — наголосив Микола Вікторович.
Упереджене ставлення до генномодифікованих рослин призвело до ухвалення у 2007 році Закону «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». (Пізніше до тексту було внесено чимало змін, але дієвим закон так і не став). «Закон ніби й не забороняє реєструвати й використовувати генномодифіковані сорти, але шлях реєстрації такий заплутаний, що навіть західні компанії (які мають найдосвідченіших юристів) не захотіли братися за те, щоб зареєструвати в Україні хоча б одну генетичну подію (так називають результат генетичної модифікації)», — додав гість програми.
У Європі таке законодавство віддано «на розсуд» національним урядам. Чимало країн (наприклад, Іспанія та Португалія) ухвалили рішення вирощувати трансгенні рослини. І всі європейські країни імпортують генномодифіковані сільськогосподарські культури (сою, кукурудзу, пшеницю).
В Україні «законодавча крига» щодо біотехнологічних рослин скресла у 2022 році. Кабінет Міністрів подав на розгляд Верховної Ради новий законопроєкт. Нині він пройшов перше читання, триває обговорення.
«Сподіваюся, що у новому законі будуть преференції для українських науковців, які створюють генномодифіковані рослини. Ми готові поділитися з аграріями своїми напрацюваннями. Така співпраця буде корисною і для науки, і для економіки», — наголосив Микола Кучук.
Науковці Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України мають вагомі напрацювання у молекулярному фермерстві, створенні нових сортів ріпака для водневої енергетики тощо.
«Сьогодні потрібно якнайшвидше створити сорти кукурудзи, стійкі до нового шкідника, який агресивно захоплює нові території — діабротики (кукурудзяного жука). Він живе у ґрунті й пошкоджує корені рослин. Якщо цей шкідник і далі поширюватиметься, наша країна може залишитись без кукурудзи. І що тоді? Розповідати, як ми боялися генномодифікованих рослин?», — застеріг Микола Вікторович.
Докладніше за посиланням .
Інформаційно-науковий блокпост «Про науку. Компетентно» — «Світ»
Читайте також: