Окремі рішення органів влади у період воєнного стану уможливлюють «обхід» законодавчих обмежень щодо обіймання посади керівника відповідного закладу вищої освіти не більш як два строки.
Про це йдеться у звіті Аналітичного центру Університету Грінченка, що підготовлений за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Зокрема, у Центрі зазначають, що з метою сприяння демократизації управління в українських університетах з 2014 року законодавчо закріплено норми про те, що одна й та сама особа «не може бути керівником відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки».
Водночас окремі рішення органів влади у період воєнного стану уможливлюють «обхід» цих норм.
«Так, способом обійти обмеження щодо обіймання посади керівника відповідного ЗВО не більш як два строки є реорганізація закладу вищої освіти, наслідком якої є утворення «нового» університету з дещо зміненою назвою, який за формальними ознаками є іншою юридичною особою. Керівник «попереднього» університету отримує можливість очолювати «новий» університет упродовж ще двох строків по п’ять років», – йдеться у звіті Аналітичниого центру Університету Грінченка.
У 2021–2022 роках цей алгоритм було реалізовано щодо трьох університетів.
Окрім того, зазначають у Центрі, дискреційні рішення МОН фактично дозволяють «подовжити» поточний строк перебування керівників університетів на посаді.
«Так, у період з 24 лютого по 1 грудня 2022 року МОН було прийнято рішення щодо виборів керівників 23 ЗВО. Серед них у 16 ЗВО вибори, згідно з рішенням МОН, мають відбутися упродовж трьох місяців після завершення воєнного стану, хоча закон імовірно не наділяє МОН повноваженням відтерміновувати дату виборів в описаний спосіб», – повідомили в Аналітичному центрі Університету Грінченка.
Читайте також:
- Реформа Національних академій: що зроблено?
- Потрібні нові ідеї! Нові рішення. Відкритий лист до наукової спільноти України
- Де садити білу акацію та червоний дуб?
- Кому керувати національним парком
- Відкритий лист науковців України та діаспори
- PhD-Порядок: досвід застосування та перспективи вдосконалення