uk

В Україні знизився рівень демократизації управління у вишах

Окремі рішення органів влади у період воєнного стану уможливлюють «обхід» законодавчих обмежень щодо обіймання посади керівника відповідного закладу вищої освіти не більш як два строки.

Про це йдеться у звіті Аналітичного центру Університету Грінченка, що підготовлений за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Зокрема, у Центрі зазначають, що з метою сприяння демократизації управління в українських університетах з 2014 року законодавчо закріплено норми про те, що одна й та сама особа «не може бути керівником відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки».

Водночас окремі рішення органів влади у період воєнного стану уможливлюють «обхід» цих норм.

«Так, способом обійти обмеження щодо обіймання посади керівника відповідного ЗВО не більш як два строки є реорганізація закладу вищої освіти, наслідком якої є утворення «нового» університету з дещо зміненою назвою, який за формальними ознаками є іншою юридичною особою. Керівник «попереднього» університету отримує можливість очолювати «новий» університет упродовж ще двох строків по п’ять років», – йдеться у звіті Аналітичниого центру Університету Грінченка.

У 2021–2022 роках цей алгоритм було реалізовано щодо трьох університетів.

Окрім того, зазначають у Центрі, дискреційні рішення МОН фактично дозволяють «подовжити» поточний строк перебування керівників університетів на посаді.

«Так, у період з 24 лютого по 1 грудня 2022 року МОН було прийнято рішення щодо виборів керівників 23 ЗВО. Серед них у 16 ЗВО вибори, згідно з рішенням МОН, мають відбутися упродовж трьох місяців після завершення воєнного стану, хоча закон імовірно не наділяє МОН повноваженням відтерміновувати дату виборів в описаний спосіб», – повідомили в Аналітичному центрі Університету Грінченка.

Читайте також: