Інформаційна система Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти «NAQA.SVR», яка допомагає створювати докторів філософії, а також забезпечує прозорість відповідних процедур, функціонує вже рік. Під час вебінару, який організувало Нацагентство, експерти розповіли про особливості роботи з системою, відповіли на типові запитання та розібрали типові помилки закладів та установ.
НАЗЯВО розробило інформаційну систему на вимогу Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, який було затверджено постановою Кабміну 12 січня 2022 року. (Докладніше про перший рік застосування цього порядку можна прочитати у газеті «Світ», № 7–8 за лютий 2023 року).
Наприкінці січня 2022 року порядок набув чинності, а менше ніж за місяць почалось повномасштабне вторгнення…
«На початку роботи системи в ній було 3–5 повідомлень про створення разових рад, — розповів заступник голови Національного агентства Іван Назаров. — Протягом двох наступних місяців з’явилось ще приблизно 10. НАЗЯВО ухвалило рішення не зупиняти свою роботу, ми вирішили, що будемо допомагати ЗВО у створенні разових спецрад і взагалі сприяти роботі команд ЗВО і наукових установ щодо програм третього циклу. Щомісяця кількість повідомлень збільшувалася, і на початок березня 2023 року маємо в 1162 записи про створення разових рад. 935 захистів уже відбулося. На мою думку, це чудовий результат, особливо під час воєнного стану».
Серед переваг інформаційної системи NAQA.svr завідувачка відділу аспірантури й докторантури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Анна Долинна назвала скорочення переліку супровідних документів. «З одного боку, ця система забезпечує прозорість, а з іншого — захищає від втручання сторонніх осіб, — додала вона. — Також надано можливість відстежити здійснення тієї чи іншої операції, а ще — забезпечено можливість підтримання академічної доброчесності».
КЕП — посадової особи
Філософія інформаційної системи по суті передбачає відсутність «живої» комунікації, все відбувається в автоматизованому режимі: заклад чи наукова установа подає інформацію, МОН перевіряє її з погляду компетентності членів разової ради, і тільки на певному етапі може долучитись Національне агентство — коли надходять повідомлення про порушення. На цьому акцентував керівник відділу супроводу разових рад та аналітики Національного агентства Леонтій Шипілов.
За його словами, пік запитань до НАЗЯВО щодо запов
нення полів у повідомленнях щодо автентифікації в інформаційній системі припав на літо 2022 року. Але з часом процес стабілізувався, і сьогодні таких запитань фактично немає. Зате виникають нові. Леонтій Шипілов дав відповіді на типові запитання щодо роботи з системою, які виникали у ЗВО і наукових установ за рік роботи з нею.
Автентифікація користувачів в інформаційній системі здійснюється з використанням електронного підпису. Як ішлося під час вебінару, це має бути не «звичайний» КЕП, а КЕП посадової особи закладу чи установи (сертифікат цього електронного підпису повинен містити відомості про ідентифікаційний код юридичної особи). «За звичайним КЕПом можна зайти до системи, але жодного повідомлення від закладу подати не вдасться, — зауважив Леонтій Шипілов. — Адже, подаючи повідомлення від імені закладу, ви підтверджуєте, що ви є посадовою особою і берете на себе всю відповідальність щодо правдивості поданої інформації».
Завчасно подати до ЄДЕБО
Перше повідомлення, яке подає заклад чи установа — про утворення разової ради. І перше питання, що виникає при цьому — щодо розміщення інформації про освітньо-наукову програму. В цьому контексті Леонтій Шипілов наголосив, що згідно з законом «Про вищу освіту» здобувач має завершити акредитовану освітньо-наукову програму. Крім того, разова рада може бути утворена лише в тому закладі, який має акредитовану ОНП. «Тут питання часового проміжку — здобувач закінчує акредитовану програму, і на момент ухвалення рішення вченою радою про утворення разової ради програма теж має бути акредитована, — зауважив доповідач. — Відповідна інформація підтягується з ЄДЕБО у разі подання повідомлення про утворення разової ради».
Одне з найпоширеніших запитань від користувачів — чому в системі не можна знайти певний заклад або певного наукового чи науково-педагогічного працівника. Як зауважив Леонтій Шипілов, в інструкції для користувача чітко вказано, що викладачі, науково-педагогічні працівники повинні бути внесені до ЄДЕБО. Заклад відповідно також повинен бути туди внесений. Тільки в такому разі у системі можна вибрати певний заклад і лише після цього — побачити, які викладачі цього закладу внесені до ЄДЕБО.
Ще одне поширене запитання, з яким звертаються користувачі — викладач до ЄДЕБО внесений, а в інформаційній системі НАЗЯВО його немає. Як пояснив Леонтій Шипілов, ЄДЕБО раз на тиждень оновлює базу даних щодо освітніх програм, науково-педагогічних і наукових працівників. «Тому треба чекати наступного оновлення — коли інформація про працівника з’явиться в системі. Тож раджу завчасно подавати інформацію до ЄДЕБО. Адже ми можемо внести до інформаційної системи лише ту інформацію, яку надала ЄДЕБО», — додав спікер.
Згідно з Порядком присудження ступеня доктора філософії, зазначення DOI (цифрового ідентифікатора об’єкта, що присвоюється науковим статтям і збірникам) є обов’язковим для публікацій здобувачів ступеня доктора філософії з моменту набуття чинності цим порядком (до — не є обов’язковим). Натомість зазначення DOI не є обов’язковим для публікацій членів разової ради.
Як визнав Леонтій Шипілов, у системі не все ідеально, тож іноді виникають проблеми під час внесення даних, коли система вимагає «підтягнути» DOI, хоча формально це не потрібно. «В таких випадках ми технічними засобами в індивідуальному порядку намагаємось розв’язати цю проблему», — додав він.
Змінити не можна відкликати
Щодо змін до повідомлень про утворення разової ради, то, як було наголошено під час вебінару, їх можна внести лише у двох випадках: по-перше, це зміна членів разової ради у разі відкликання й заміни, по-друге, зміна посилань, за якими розміщується текст дисертації або здійснюватиметься відеотрансляція захисту.
Якщо трапилась ситуація, коли після подання повідомлення про утворення разової ради, у ньому виявлено технічні помилки (наприклад, у прізвищі, імені чи по батькові здобувача або назві дисертації), то, як наголосив Леонтій Шипілов, їх можна виправити лише шляхом відкликання повідомлення про утворення разової ради й подання нового, що відповідно «обнуляє» всі строки. Щодо виявлення технічної помилки у даних чи назві публікації члена разової ради, то в цьому разі можна виправити помилку без відкликання повідомлення. Для цього, як пояснив доповідач, треба відкликати члена разової ради й подати його на заміну — вже з правильними даними.
Щодо ситуації, коли на момент внесення до інформаційної системи повідомлення про склад ради опонент працював в одному закладі, а на момент подання відгуку про дисертацію змінив місце роботи, то, як зауважив Леонтій Шипілов, інформація фіксується на момент подання повідомлення про утворення разової ради. «Якщо надалі через зміну місця роботи не виник конфлікт інтересів, який унеможливлює бути опонентом, то нового повідомлення не треба, — додав спікер. — Якщо ж такий конфлікт виникає, наприклад, у нього виникли родинні стосунки зі здобувачем, то, звичайно, в цьому разі потрібно змінювати склад разової ради».
Чому система не дозволяє закладу відкликати повідомлення про створення разової ради, дію якої було зупинено МОН? «В цьому разі треба або внести зміни до складу разової ради, тобто виконати припис МОН, або спочатку змінити членів разової ради, а потім відкликати повідомлення», — пояснив Леонтій Шипілов.
Щодо можливості подання інформації про дату, час і місце захисту, то, як нагадали під час вебінару, вона з’являється після того, як сплинуть 30 календарних днів із дня оприлюднення останньої інформації щодо складу ради (про утворення ради або про внесення останніх змін до її складу).
Щодо повідомлення про результати захисту, то тут, за словами експерта, особливих запитань не виникає — вноситься дата засідання разової ради і результат (присуджено ступінь або ні). З повідомленням щодо зняття дисертації з розгляду з ініціативи здобувача — дещо складніше.
— Користувачі запитують, яку опцію застосувати — відкликання повідомлення про утворення разової ради чи зняття дисертації з розгляду, — розповів Леонтій Шипілов. — Ці опції схожі за формою, але тягнуть за собою зовсім різні юридичні наслідки.
Зняття дисертації з розгляду — це ініціатива здобувача на підставі його письмової заяви до разової ради. Після цього вона може бути знову подана лише через рік і має пройти всі процедури, передбачені Порядком присудження ступеня доктора філософії. Вже маємо такий приклад. Здобувач під час повномасштабного вторгнення опинився за межами країни й подав повідомлення про зняття дисертації. А тепер він хоче захищатись, але не може.
Повідомлення від Нацагентства
Одне з повідомлень, які може вносити до системи Нацагентство, — коли після присудження ступеня доктора філософії надходить «сигнал» про порушення процедури захисту або наявність у дисертації фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
— Це повідомлення є відкритим і кожен може ознайомитись з його текстом, — зауважив Леонтій Шипілов. — У ньому описано бачення скаржника — в чому полягає порушення закладу або здобувача.
Пысля розміщення цього повідомлення в інформаційній системі згодом там з’явиться ще одне — про дату, час та місце засідання відповідного комітету НАЗЯВО: апеляційного (якщо йдеться про процедурне порушення) або комітету з питань етики (якщо йдеться про порушення академічної доброчесності).
— Це одна з форм інформування усіх — і закладу, і заявника — про цей розгляд, — додав спікер. — Про це буде повідомлено також окремими листами. Після цього в системі з’явиться нова інформація про рішення відповідного комітету за результатами розгляду відповідного повідомлення. У разі, якщо будуть встановлені факти порушення процедури або академічної доброчесності, відповідний комітет вносить подання на НАЗЯВО. Відтак в системі з’явиться повідомлення про дату засідання Нацагентства щодо скасування рішення разової ради. І нарешті останнє повідомлення — про рішення НАЗЯВО: скасувати або залишити в силі рішення разової ради про присудження ступеня PhD.
Функціонал міністерства
Щодо функціонала Міністерства освіти і науки, то він обмежується тим, що в системі НАЗЯВО МОН проводить перевірку відповідності складу разової ради вимогам пунктів 14–16 Порядку присудження PhD (щодо компетентності членів разової ради, конфлікту інтересів тощо), а також розглядає повідомлення щодо невідповідності складу разової ради, які надходять від наукової спільноти. Про це у своєму виступі нагадав заступник директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН України Михайло Голубєв.
За його словами, виникають деякі питання щодо дотримання членами ради пункту 16 Порядку, а саме — майже неможливо перевірити інформацію, коли член ради є співавтором наукових публікацій здобувача, наприклад, при виконанні інших спільних наукових проєктів і відсутності спільних публікацій, що розкривають зміст дисертації. «Тому про це можуть повідомити лише представники академічної спільноти, які працюють в тому науковому напрямі чи безпосередньо в закладі», — додав він.
Також, як зауважив Михайло Голубєв, інколи МОН нереально перевірити потенційний конфлікт інтересів. Наприклад, ступінь родинної близькості члена разової ради й здобувача та/або його наукового керівника. В таких осіб зазвичай різні прізвища, тож, за словами посадовця, таку інформацію може надати академічна спільнота.
Пропозиції для вдосконалення
У НАЗЯВО визнають, що інформаційна система не стоїть на місці, вона потребує якісних змін і відповідного оновлення — щоб стати ще більш «юзабельною» для користувачів — ЗВО і наукових установ. Леонтій Шипілов закликав учасників вебінару надавати до Нацагентства пропозиції щодо удосконалення, зокрема щодо нових функцій і опцій системи.
Деякі побажання вже надійшли. Наприклад, користувачі пропонували передбачити можливість пошукової функції за прізвищем члена разової ради, або, приміром, розробити такий механізм, щоб виправляти технічні помилки можна було після розміщення першого повідомлення — замість відкликання тощо.
Дмитро ШУЛІКІН
Газета “Світ”, березень, № 11-12 2023 р.
Читайте також:
- Академічна недоброчесність: потрібне хірургічне втручання
- План відновлення країни: довкілля
- Сильні, як земля
- Розширюємо горизонти для новачків
- Стратегічна галузь. Атомна енергетика: про що треба було думати ще вчора?
- Настав час «другої квантової революції»
- Реформа Національних академій: що зроблено?