uk

Прорив в ефективному надрокористуванні зелених технологій – через прорив у екологічному праві

За даними Світового банку, до 2050 року знадобиться три мільярди тонн корисних копалин і металів, а до 2030 року потрібно буде побудувати ще 50 літієвих шахт, ще 60 нікелевих шахт і ще 17 кобальтових шахт для досягнення глобальних цілей щодо чистих викидів вуглецю. Це означає, що структурна трансформація світових економік або їх важливих секторів неминуча. Своєю чергою, прискорення економічної структурної трансформації може бути можливим шляхом використання інноваційних технічних можливостей та розробки політики, яка сприяє залученню інвестицій у ці можливості. Ресурсна дипломатія та стратегічні інвестиції в багаті ресурсами країни стануть одним із ключових інструментів диверсифікації імпорту, а отже, і зміцнення безпеки постачання.

Україна входить до числа найбагатших європейських країн за запасами рідкоземельних елементів, титану та літію. І може стати надійним партнером із забезпечення ЄС не лише і навіть не стільки критичною сировиною для забезпечення сучасних тенденцій розвитку, а – країною-виробником, країною-постачальником ключових виробів, ключових складових сучасної цивілізації. Тобто мова іде про створення в Україні свого роду Хаба зелених технологій. Адже крім геологічних ресурсів Україна має значну кількість промислових майданчиків, забезпечених необхідною інфраструктурою, кваліфіковані робочі ресурси, значну кількість визнаних світом наукових центрів.

Але слабкою ланкою у реалізації цієї ідеї є, зокрема, недосконалість екологічного законодавства на недостатню прозорість екологічної сфери. Понад те, аналіз, проведений експертами Екологія-Право-Людина показав, що ми стоїмо перед небезпекою ще більшого звуження прав громадян у сфері доступу до публічної інформації та участі у прийнятті рішень. Зокрема, 1 лютого 2023 року за номером 8410 у Верховній раді було зареєстровано урядовий законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Це по суті перший системний перегляд закону про ОВД з часів його прийнятті в 2017 році. Як зазначено у пояснювальній таблиці, законопроєкт розроблений з метою вдосконалення норм чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у зв’язку із необхідністю впровадження принципів цифровізації дозвільної процедури, а також з метою скорочення строків здійснення процедури ОВД та зменшенням дискреційних повноважень органу при прийнятті рішень у рамках процедури. Запропоновані зміни є значно ширшими і глибшими, ніж заявлено, і хоча більшість з них варті впровадження, окремі викликають серйозне занепокоєння серед представників громадянського суспільства.

Серед змін, які можуть зрушити ситуацію у гірший бік, – скорочення строків процедури, зменшення дискреційних повноважень уповноваженого органу, зміна способів інформування громадськості у процедурі ОВД тощо.

Сучасна практика застосування екологічного законодавства в геологічній галузі свідчить, що інтереси довкілля та громадян, які проживають в місцях видобутку або поруч з ними, недостатньо захищені і враховуються у останню чергу, нерідко захистити ці інтереси вдається лише через тривалі і дорогі судові процеси. Прикладом може слугувати справа про оскарження позитивного висновку ОВД щодо розробки Пержанського родовища берилію у Житомирській області на території Поліського заповідника.

Також стратегічна лінія на створення в України бази забезпечення нових технологій за рахунок розробки критичних корисних копалин і створення виробництв на їх основі не повинна перекреслити вже працюючі ролі України, зокрема, як одного за гарантів продовольчої безпеки та стабільності клімату.

При вирішенні питання про доцільність розгортання видобутку або виробництва пріоритетом має бути екологічна роль регіону. Тому до розробки стратегії створення в Україні свого роду хабу зелених технологій мають бути залучені не лише геологи, технологи, географи. А й екологи, зоологи, ботаніки, гідрологи та інші фахівці.

Від влади України це вимагає рішучого удосконалення системи Стратегічної екологічної оцінки, Оцінки впливу на довкілля та системи екологічного контролю в цілому (ухвалення законопроєкту 3091 тощо), змін до базового закону «Про охорону навколишнього природного середовища», інших законів та підзаконних актів відповідно до європейського законодавства.

Читайте також: