В армії багато курять. Потрапивши до війська з початком повномасштабного вторгнення, знову часто почали курити ті, хто свого часу зумів кинути. Викурюють більше «серфери» — ті, хто «трохи бавився» і залежно від оточення й обставин викурював лише по кілька сигарет на добу, або й зовсім обходився без них довгий час. Геть пускаються берега затяті курці — з пачки на день переходять на дві й навіть більше.
Але водночас більшість споживачів тютюнового лайна свідомі того, що нищать своє здоров’я. І дружно обіцяють і собі, й побратимам кинути курити відразу по закінченні війни. Ці мої спостереження, зроблені протягом десяти місяців служби в одному з окремих батальйонів ТрО, хоча і не можуть правити за наукові дані, але дуже подібні до результатів, отриманих у ході вивіреного за усіма соціологічними канонами дослідження. Воно відбулося наприкінці минулого — на початку поточного року. Опитування «Ставлення населення до антитютюнових заходів у 2022 році» провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення громадської організації «Життя» у співпраці з Центром громадського здоров’я МОЗ України.
«Садить легені, шо капєц»
«Та да, треба кидать. От війна закінчиться, і…», — постійно відповідав мені на пропозицію допомогти кинути курити один з товаришів по службі, кашляючи після чергової затяжки.
Опитування КМІС показало, що абсолютна більшість (85%) респондентів більшою мірою або повністю згодні з тим, що сигарети дуже шкідливі для здоров’я. З них 66% цілковито згодні зі шкідливим впливом, а ще 19% «скоріше згодні». А от виробникам новомодних винаходів для пришвидшення транспортування нікотину в мозок (пристрої для нагрівання/електронні сигарети тощо) вдається успішніше запудрювати мізки людям. Лише 57% опитаних вважають (скоріше і повністю згодні), що IQOS дуже шкідливі. Щодо glo майже такі самі цифри — 58%. Найгірша ситуація з кальяном: тільки 45% опитаних вважають, що він може викликати серйозні проблеми, з них лише 30% твердо впевнені в цьому. А більш ніж половина населення взагалі не обізнана про руйнівні наслідки для здоровʼя через куріння кальяну.
Цікавий розподіл відповідей між споживачами отрути й тими, хто має сили не піддаватися цій залежності. З тим, що сигарети можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, згодні 72% курців та, відповідно, 92% вільних від залежності людей. Щодо інших тютюнових виробів — також більше некурців, аніж курців, згодні з тим, що вони мають шкідливий вплив на здоров’я.
Закон працює
Опитування виявило, що майже половина респондентів (48%) знає про норми «наймолодшого» антитютюнового Закону № 1978-X. Поміж цих знавців 89% у курсі того, що курити сигарети для нагрівання заборонено в тих самих місцях, що і звичайні сигарети, але тільки 62% знають про повну заборону куріння на всіх робочих місцях.
Якщо ви належите до тієї половини населення, яка ще не знає про цей закон, то я залюбки про нього розповім. Він називається «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Це дуже сильний і потрібний закон. А те, що, на жаль, недостатньо про нього знають, то пряма причина цього — початок повномасштабної війни росії проти України. Багатьом українцям було просто не до того — закон опублікували в газеті «Голос України» 11 січня 2022, коли вже основною темою було «нападе — не нападе», ну а з 24 лютого взагалі…
Тож нагадаю, що саме змінює Закон № 1978-ІХ.
— Забороняє куріння сигарет для нагрівання (IQOS/glo) у визначених громадських місцях, прирівнюючи їх тим самим до звичайних сигарет. Куріння будь-чого забороняється в усіх приміщеннях установ та організацій. Організація курилок у приміщеннях не допускається. Тобто, хочеш курити — іди надвір.
— Запроваджує медичні попередження на бездимних тютюнових виробах (сигарети для «IQOS», «glo») та на електронних сигаретах, рідинах і контейнерах.
А ось положення закону, які набудуть чинності з середини цього, 2023 року:
— заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їхнього згоряння (зокрема «IQOS», «glo»);
— заборона сигарет і тютюну для самокруток, електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів з характерним смаком і ароматом (ментол, фрукти, солодощі тощо);
— запровадження вимог та технічних характеристик для електронних сигарет та рідин, заправних контейнерів.
Ну і ще один приємний сюрприз: з початку наступного, 2024 року закон запроваджує комбіновані (картинка + текст) медичні попередження завбільшки у 65% від розміру пачки на тютюнових виробах для куріння.
Респонденти повідомили, що попри впровадження як цього, так і раніше ухвалених антитютюнових законів, вони все ще спостерігають використання тютюну в заборонених місцях. Наприклад, 79% учасників опитування спостерігали куріння на зупинках громадського транспорту, 61% — у під’їздах багатоповерхівок, а 37% — у закладах громадського харчування. Однак українці готові захищати своє право на бездимне середовище, оскільки близько 80% респондентів вжили б певних заходів у разі виявлення куріння у забороненому місці. Зокрема, більш як половина опитаних діяли б проактивно: попросили б курця припинити курити або поскаржилися б адміністрації закладу чи правоохоронним органам.
Отже, закони діють, і цей — законодавчий — шлях оздоровлення нації, треба розвивати й надалі.
Що, хто, скільки, чому?
Цікаві дані отримані щодо профілю курців. Є можливість порівняти це зі своїми власними спостереженнями.
Зазвичай чоловіки курять набагато більше, ніж жінки (будь-які тютюнові вироби). Хоча загальна частка курців серед респондентів молодших (до 30 років) і старших (31–55 років) не сильно відрізняється, водночас молоді респонденти частіше використовують електронні сигарети/вейпи та IQOS/glo (але через більшу частку випадкового, не щоденного використання).
Отже, 38% респондентів нині вживають якісь тютюнові вироби. Водночас 28% з них є щоденними споживачами (вони вживають принаймні один тютюновий виріб щодня). Решта 10% вживають тютюн не щодня. Найбільш поширеною практикою є куріння тютюну — 27% з усіх респондентів кожен день курять, ще 9% курять не щодня (разом — 36%). Утричі менше респондентів щодня користуються електронними сигаретами/вейпами (8%) та IQOS/GLO (8%). Однак 12% та 11% відповідно використовують електронні сигарети/вейпи та IQOS/GLO не щодня. Загалом, серед споживачів тютюну 42% вживають лише один продукт (наприклад, курять лише тютюн), 19% — два різні продукти, а решта 38% вживають (принаймні не щодня) усі три варіанти тютюнових виробів.
Тобто, чимало таких, кому все одно, в який спосіб нікотин потрапить у їхній мозок. Хто ж ці люди?
На це питання «Світу» відповіла в ексклюзивному коментарі кандидатка медичних наук, експертка з охорони громадського здоров’я та головна редакторка журналу Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe Тетяна Андрєєва:
— Хоча виробники та продавці новітніх тютюнових виробів зазвичай стверджують, що ці вироби здатні або допомогти у припиненні куріння, або принаймні зменшити шкоду тих хімічних речовин, що потрапляють до організму курців, часто курці починають курити додаткові вироби, і це закінчується вживанням двох або трьох виробів паралельно.
Люди, які курять два або три вироби, з більшою ймовірністю виявилися чоловіками молодшого віку з середньою освітою, які сьогодні є студентами або не зазначили свою зайнятість. Вони також не знають або не готові стверджувати, що дим від сигарет, електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання та кальяну може зашкодити споживачам і тим, хто перебуває поруч з ними.
Хоча вони відповідають, що знають про антитютюнове законодавство, вони не вважають, що це має позитивний вплив. Також характерно, що вони зазвичай не дістають пов’язану з цим інформацію зі ЗМІ та соціальних мереж.
Принципово те, що вони перебувають у середовищі, в якому вважають за норму курити щось на робочому місці, у навчальних закладах, на території закладів охорони здоров’я, у транспорті, у бізнес-центрах та в інших місцях. Вони бачили, як курив хтось інший, вони курили самі, зазвичай електронні сигарети або вироби для нагрівання, не вважають це порушенням, на яке треба скаржитися. Цікаво те, що за можливості, вони обирають менш впевнені відповіді, як-от «скоріше так» або «скоріше ні».
Відповідаючи на запитання щодо їхніх планів, ці люди повідомляють, що будуть думати, як припинити курити. Також стосовно спілкування з іншими людьми про пов’язані з тютюном проблеми, вони з більшою імовірністю згадують, що з ними це обговорювали лікарі або викладачі.
Очевидно, що це група, яка не має достатніх інформаційних та інших ресурсів щодо того, як піклуватися про здоров’я та застосовувати позитивні зразки поведінки. Тому фахівцям з охорони здоров’я важливо знайти й запропонувати дієві інтервенції щодо поліпшення доступу до корисної інформації такої групи населення. Але це є надскладним завданням у будь-яких країнах світу.
Олег Листопад