Коли буде і що хочемо зробити?
Засідання Науково-технічної ради НАН України було присвячене найактуальнішому після перемоги завданню: відбудові (і перебудові) української економіки, результативній участі в цьому процесі академічних установ, і зокрема — кластеризації як формі реалізації наукових розробок.
… Нові слова входять у нашу мову з новими смислами й діями. Це відбулося і з кластером — як добровільним об’єднанням пов’язаних між собою структур, що працюють в різних галузях задля досягнення проривних результатів у бізнесі, науці та інноваційному розвитку.
Такі об’єднання, сказав президент НАН України Анатолій Загородній, вітаючи учасників засідання НТР, неможливі без зв’язку науки, промисловості та влади. У цьому контексті наука, що включає національні й галузеві інститути, заклади вищої освіти, відіграє роль генератора нових ідей і розробок. Роль промисловості полягає в їхній реалізації та виробництві конкурентоспроможної продукції. А влада, маючи вирішальне значення у створенні кластерів, забезпечує сприятливе середовище для їхнього розвитку через належну правову базу, фінансування, державну підтримку тощо.
«Це може стати драйвером для науки та виробництва і сприяти швидкому відновленню країни завдяки власним розробкам», — зазначив академік Загородній.
Він нагадав, що в березні було проведено консультаційну раду з інноваторами та представниками кластерів. І тоді було вирішено, що до цієї важливої справи долучиться Науково-технічна рада під головуванням першого віцепрезидента НАН України академіка Володимира Горбуліна.
На цьому засіданні НТР представники відділень НАНУ повинні були представити структуру кластерів, напрями їхньої діяльності, потенційних партнерів.
Висока планка «економічного дизайну»
Приступаючи до обговорення теми, голова Науково-технічної ради академік Володимир Горбулін нагадав присутнім, що НАНУ вже не раз робила реальні кроки в напрямі інноваційного розвитку. Зокрема було ініційовано створення технологічних парків з дослідним виробництвом на базі наукових установ, що об’єднували фундаментальну науку, конструкторське бюро та виробництво. І хоч початковий успіх роботи у технопарків був, але вони майже припинили свою роботу після скасування пільг, які забезпечували їхню діяльність. Академія має чимало прикладів успішної співпраці з промисловими підприємствами. І все-таки лише невелика частина розробок українських учених знаходить широке застосування на підприємствах України.
Однак нині, коли настає час працювати над відновленням країни, ситуація має змінитися. І створення інноваційних кластерів дасть змогу спрямувати потенціал академії на реалізацію потреб інноваційного розвитку української економіки.
Про кластеризацію як форму реалізації розробок академічних установ розповів учасникам обговорення директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік Валерій Геєць.
У країні, каже він, є розуміння, що відновлення економіки у попередній її структурі — нереальне і неможливе. Тому на найвищому державному рівні однією з суттєвих складових повоєнного відновлення економіки проголошено інноваційну діяльність. Серед складових майбутнього «економічного дизайну» зазначається, що майбутнє України — потужна переробна промисловість замкненого безвідходного циклу. Це країна інновацій з модернізованою сучасною моделлю освіти, з науковою системою, інтегрованою в європейський дослідницький простір. Країна з елементами електронної демократії, диджиталізацією державних послуг, новатор у впровадженні цифрових технологій. А також — це «зелена країна» і партнер у системі європейської інтегрованої енергетичної безпеки та енергетичної незалежності з урахуванням вимог низьковуглецевого розвитку.
Сьогодні наукові установи та ЗВО ініціюють створення технологічних кластерів у біотехнологіях, нових матеріалах, інфраструктурі розвитку технологій, цифрових технологіях, підкреслив Валерій Геєць. Він розповів, що ініціатором створення платформи для розміщення інформацій про наукові розробки, готові до інвестування, став Київський національний економічний університет. Команда науковців і студентів тут запустила цифровий акселератор «Інноваційне меню», що дає змогу розміщувати інформацію про проєкти, шукати їх за різними критеріями, встановлювати контакти та партнерські зв’язки, бачити аналітичну інформацію за кластерами технологій.
Водночас конкретного положення про кластер та його склад — у тому сенсі, як воно буде реалізовуватися, сьогодні немає, додав академік Геєць. Доведеться спільно відпрацьовувати пропозиції до законодавчого врегулювання.
Кластери, які створюються в межах науки й освіти, найчастіше належать до групи високих інноваційних технологій. Взаємодія між самими кластерами на інноваційному полі ще також перебуває на стадії ініціації. Тому необхідна тісна співпраця в трикутнику: Мінекономіки, Міністерства освіти і науки й НАН України.
Прогресивні матеріали й технології
Про створення кластера «Прогресивні матеріали й технології» та послідовність досягнення рівнів технологічної та інвестиційної готовності розповів заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича академік НАН України Андрій Рагуля.
«Уже давно логіка інноваційних технологій розвивається через так звані рівні готовності їх до впровадження (абревіатура латиною — TRL). На першому-четвертому рівнях відбувається генерація знань, наукові дослідження втілюються у розробки.
На рівнях TRL 4–7 у співпраці з індустрією відбувається створення технологій і розвиток бізнесу. Кожному рівню TRL відповідає певний рівень інвестування. На 9 рівні вже створюється масове виробництво. Поряд з технологією просуваються бізнесова частина і певні заходи з безпеки, що теж дуже непросте завдання. Ми маємо пройти всю оцю логіку», — каже академік. Ось такий шлях, перевірений часом і передовими країнами, від фундаментальної науки до системи випуску серійної продукції.
Суто наукова складова закладена в перших шести рівнях, каже Андрій Рагуля. НАН України має унікальну академічну систему, в якій існують і фундаментальні й прикладні дослідження, адже в наших інститутах є дослідно-промислові виробництва, пілотні лінії та оцінки придатності продукту до виробництва. Розвинути ідею до 4-го рівня нам точно не складно. Однак ключове питання в будь-якому інноваційному продукті — перехід через т. з. «долину смерті». Зазвичай це відбувається на рівнях 4–6. І саме тут ми маємо проблеми.
Що стосується європейських країн, то тут 2–3 % ВВП йде на підтримку фундаментальних досліджень і розробок на рівні TRL 1–4. Для подолання «долини смерті» — активно використовують програми типу «Горизонт 2020», «Горизонт Європа», Еurеkа, Cost тощо. А вже на TRL 7 починається підйом, що покриває витрати державних коштів на перших стадіях фінансування.
А чим відрізняється українська дійсність? Насамперед фінансуванням науки на 0,17–0,2% ВВП, що призводить до того, що наші розробки не долають жодної «долини смерті» — вона просто не утворюється. У кращому разі відбувається повільне зростання — до 7,5–10% (порівняно з 25–30 % за ефективною європейською системою). І то, за визначенням Богдана Данилишина, переважно за кошт підприємства.
Майбутнє кластерної економіки України (насправді її ще немає), має спиратися на збалансоване фінансове забезпечення науково-технологічної сфери. Втім, деякі приклади кластерів уже можна назвати. Академік Рагуля розповів про Український кластерний альянс, який об’єднує 37 кластерів, 9 з яких представляють промислові технології, автоматизацію, ІТ, металообробку тощо. Тобто спеціалізації, близькі й кластеру «Прогресивні матеріали й технології». Крім того, є деякі ресурсні центри, які теж можна віднести до матеріалознавчого кластера. Тобто, ймовірні й співпраця, й об’єднання.
«Науково-технологічний кластер «Прогресивні матеріали й технології» прагне об’єднати інститути кількох відділень НАН України, окремі технічні університети, конструкторські бюро, державні та приватні підприємства, — підсумовує Андрій Рагуля. — Вважаю, що необхідно проводити політику протекціонізму стосовно національних виробників та користувачів інтелектуальної власності. Ми ставимо перед собою завдання сформулювати програму дій, вивчити джерела фінансування. Підписати договір асоціації з чинними кластерами та Асоціацією українських кластерів. І почати працювати».
Не тільки синтезувати, а й випускати продукцію
Хіміко-фармацевтичний кластер, його організаційні принципи та завдання представив на НТР перший заступник генерального директора НТК «Інститут монокристалів» член-кореспондент НАН України Валентин Чебанов.
Він розповів, що фармацевтичний ринок України займає лише 0,3% світового ринку. Обсяг ринку лікарських засобів становить 3,4 млрд доларів. Україна не входить у перші десятки країн за обсягом фармацевтичної галузі. Ми дуже залежимо від імпорту. У занепаді галузева наука. Існує великий розрив між фундаментальною наукою і виробництвом.
Ми експортуємо у 23 рази менше фармпродукції, ніж це робить Польща. Відстаємо й від країн колишнього Союзу. А потенціал зростання цієї галузі дуже великий. І створення кластеризованої економіки може бути одним з варіантів позитивних змін.
«Кластер часто уявляють як потрійну спіраль: наука й освіта, підприємство і держава, — каже Валентин Чебанов. — І участь держави у кластерах є ключовою ознакою. В НТК «Інститут монокристалів» потрійна спіраль кластерної структури виглядає як наука й освіта, промисловість — це наш «Завод хімічних реактивів», а роль держави виконує НАНУ».
Промовець навів досягнення інституту у сфері органічного синтезу та дослідження біологічної активності сполук, які показали високу ефективність, і на їхній основі можуть бути розроблені лікарські препарати. Ще один важливий приклад — препарат фотодинамічної терапії астрідін, який використовується в експериментальній клінічній практиці під час лікування онкологічних захворювань. Він має високу ефективність, низьку токсичність і високу селективність щодо ракових клітин. Завдяки інноваційним підходам харків’ян було створено метод синтезу цих сполук і вже по суті масштабування його, що ніяк не вдавалося науковцям з Німеччини. Нині синтез цього препарату буде впроваджено на ДП «Завод хімічних реактивів».
Розробляти технології лікарських засобів харків’яни почали з 2013 року, і на сьогодні тут — єдиний центр в Україні, що розробляє препарати й технології лікарських засобів, каже Валентин Чебанов. А головне, що тут же є й фундаментальна наука, яка здатна запропонувати ринку нові підходи, нові основи й компоненти. НТК уже вивів на український ринок понад 150 готових лікарських засобів.
«Отже, модель уже містить усі необхідні елементи структури кластера, а для його реального створення необхідно мати наукову та виробничу базу для заміщення на ринку України та країн центральної та східної Європи фармацевтичних субстанцій готових лікарських форм, які наразі виробляються та імпортуються з країн Азії, зокрема, Індії й Китаю. Україна має серйозний потенціал. Але його реалізація потребує розвивати базу освітньої діяльності (особливо зважаючи на те, наскільки постраждав і продовжує страждати Харків під ударами російських загарбників). А також — створювати нові підприємства, тут одним заводом хімреактивів не обійдешся».
Кілька слів і про законодавчу нормативну базу для створення кластерів: доповідач вважає, що в країні недостатньо працює закон державно-приватного партнерства. Треба переглядати закон про трансфер технологій. А також закони, що регламентують оцінку і продаж, передачу об’єктів інтелектуальної власності. Тобто, без серйозної підтримки держави, без перегляду законодавчої бази існування й активна робота кластерів, кластерної економіки України видається не зовсім реалістичною.
Кластерів буде чимало
На Науково-технічній раді було заслухано ще кілька інформаційних повідомлень про інфраструктуру та основні завдання інноваційних кластерів.
Кластер «Цифрові технології» представив академік-секретар Відділення інформатики НАН України Олександр Хіміч.
«Прецизійні інноваційні сплави» — заступник директора Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова доктор фізико-математичних наук Георгій Фірстов.
«Розвиток мінерально-сировинної бази України» — академік-секретар Відділення наук про Землю Олександр Пономаренко.
«Енергоефективні технології та інновації в енергетиці та енергетичному машинобудуванні» — академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики Олександр Кириленко.
«Медико-біологічний кластер» — в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Сергій Комісаренко.
«Збереження та відновлення довкілля» — академік-секретар Відділення загальної біології Володимир Радченко.
…Сьогодні кластери ще тільки формуються. Ініціатори напрацьовують політику, шукають партнерів та інвесторів. Однак ми вже побачили, скільки проблем з’явилося на початку шляху. І нормативно-законодавчих, й організаційних, і фінансових. І перелік на цьому не закінчується. Добре, що за розв’язання (принаймні, обдумування, як це робити) взялися вже тепер. Хоч можна було й раніше. Адже явити світу «українське диво» нам доведеться не тільки на полі бою.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Газета “Світ”, № 15 – 16, квітень 2023 р.