Відбулося друге засідання робочої групи НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС

15 червня 2023 року відбулося друге засідання Робочої групи НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. У ньому взяли участь провідні фахівці низки науково-дослідних установ, а саме: Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту археології НАН України, Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, Інституту фізики високих енергій і ядерної фізики Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України, Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України».

На початку засідання голова Робочої групи академік НАН України Вячеслав Богданов поінформував учасників про заходи, здійснені за результатами попереднього засідання, зокрема про надання Раді національної безпеки і оборони України інформаційних матеріалів, підготовлених фахівцями Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України та Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, підготовку та розміщення на сайті НАН України низки інформаційно-аналітичних матеріалів від академічних установ, коментарів фахівців у галузі екології, гідробіології, енергетики, які входять до Робочої групи. Також члени Робочої групи НАН України взяли участь у засіданні робочої групи РНБО України з питання розвитку епідемічної ситуації внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС та готовності до забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, де представили основні напрями діяльності робочої групи НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС та пропозиції щодо мінімізації негативних наслідків Каховської катастрофи.

Під час засідання директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Осадчийрозповів про ситуацію із зміною рівня води на затоплених територіях та в Каховському водосховищі. Відповідні матеріали на регулярній основі передаються до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Державної служби із надзвичайних ситуацій, ПрАТ «Укргідроенерго», Державної інспекції ядерного регулювання України, ДП «НАЕК «Енергоатом», Державної екологічної інспекції України.

Директор Інституту гідробіології НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Афанасьєвдоповівчленам засідання щодо екологічного стану територій, що постраждали внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС, зауваживши, що Каховська катастрофа за впливом на екосистеми та біорізноманіття значно перевищує Чорнобильську. Він дав прогнозні оцінки функціонування плавневих екосистем, планктонних, бентосних та нектонних угрупувань нижньої течії Дніпра, Дніпро-Бугського лиману та прилеглих акваторій Чорного моря, оцінив наслідки руйнуванням дамби Каховської ГЕС для флори та фауни наземних екосистем прилеглих до річища Дніпра, зокрема, безхребетних тварин, птахів та ссавців. Окремо було наголошено на небезпеці спалахів чисельності комах-переносників особливонебезпечних інфекцій та необхідності відповідних моніторингових досліджень.

Завідувач відділення Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України доктор технічних наук Володимир Борисенко, директор Інституту фізики високих енергій і ядерної фізики Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» доктор фізико-математичних наук Григорій Коваленко та директор Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України доктор технічних наук Володимир Литвиненконадали інформацію щодо ситуації на Запорізькій АЕС, яка склалася у зв’язку з падінням рівня води у Каховському водосховищі, у тому числі щодо стану става-охолоджувача Запорізької АЕС.

Провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України доктор історичних наук Ігор Сапожников дав попередню оцінку стану об’єктів культурної спадщини, що відкрилися внаслідок падіння рівня води у Каховському водосховищі та зазнали підтоплення нижче за течією Дніпра, зауваживши на вже зафіксованих фактах розграбування пам’яток культури «чорними археологами» та необхідності негайної організації відповідних охоронних заходів силами органів правопорядку.

За підсумками засідання було прийнято рішення продовжити регулярне подання до Президії НАН України, Ради національної безпеки і оборони та Оперативного штабу інформації щодо оцінки стану підтоплених територій. Крім того, учасникам засідання доручено підготувати прогнозні оцінки щодо негативних процесів, які можуть виникнути внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС та пропозиції щодо їх мінімізації, проаналізувати придатність до використання за цільовим призначенням сільськогосподарських земель у постраждалих регіонах у 2023-2024 роках, підготувати пропозиції щодо покращення стану санітарного та епідемічного благополуччя населення і впливу на показники середовища життєдіяльності.

Читайте також: