Головна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова у своєму інтерв’ю для «КУНШТ» розповіла про те, як культура стає частиною ідеології та пропаганди й чому так важливо помічати імперський дискурс.
Учена зазначила: «Імперське використання культури — це стратегічна ціль, яка спрямована на конструювання образу інакшого, малого, підкореного, якого ощасливили тим, що прийняли до великої сім’ї, яка ним опікується. Таким собі наївним, трохи дурникуватим, але теж красивим провінціалом, з гарними дівчатами і солов’їною мовою. Це все стереотипи, створені російською імперською культурою, якими, на жаль, і ми послуговуємося. Бо імперська культура — це не тільки те, що нас пригнічує, те, що нас відводить на маргінеси, але й те, що ми самі сприймаємо за «своє». Тобто підлеглі, колонізовані території, народи й культури значною мірою сприймають подібну орієнталізацію себе самих і стереотипи, кліше, які витворюються метрополією, вважають своєю прикметою, своїм образом. І така самоорієнталізація є значно небезпечнішою, тому що не завжди помічається».
Тамара Гундорова також розвінчує міф про «високу російську культуру»: «Те, що звичайно називається «високою культурою», творилося століттями і перетворювалося на культурний капітал. Як, наприклад, Пушкін, культ якого творився свідомо, як і пам’ятники йому, що виставлялися скрізь, щоб маркувати територію російської приналежності, а не місця, де бував сам Пушкін. Пам’ятники — символічна належність до російської зони впливу. Але я би не згодилася з тим, що Росія, особливо сучасна, використовує у своїх цілях лише високу літературу. Культ високої літератури і російської класики почав формуватися в цілому світі десь з кінця XIX століття, коли з’явилися публікації про російський роман. Тоді Європа дізналася про Толстого і Достоєвського. Але в теперішні часи (…) експансія популярної російської культури надзвичайно сильна. Це кіно, масові серіали, пісні, фрази, меми, які запам’ятовуються. Так само література. Тому не лише самі росіяни, але і ми знаємо не Достоєвського з Толстим, а фільми, спродуковані недавно для масового вжитку, разом з усіма маніпулятивними ідеями, які в них закладені».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю
Читайте також:
- Біопаливо й біоенергетика: програму завершено, пріоритети залишаються
- Нам уже сьогодні потрібні розмінери!
- Чи відповість росія за зруйноване довкілля?
- Каховська катастрофа: перші нотатки
- Підрив росіянами Каховської ГЕС: шалені збитки, скалічені долі, шкода довкіллю
- Чи буде новий дім у нашої літературної спадщини?
- Президент Естонії завітав до Київської політехніки