На одеських пляжах малолюдно, ніхто не купається. Чому? А тому, що вода дуже холодна — 12–13 градусів. Південний нагінний вітер за останні 5 діб замінив біля одеського узбережжя воду з Дніпра на морську. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомляє одеський еколог Владислав Балінський.
Вода дуже прозора, але неподалік берега видно чорні смуги сміття. Також сміттям всіяно весь берег. Комунальники та волонтери потроху його прибирають. Але те, що лежить у морі, нікуди не ділося і не дінеться. Незабаром температура води підвищиться і небезпека поширення інфекційних хвороб та заморів повернеться.
За даними Інституту морської біології (ІМБ) НАНУ, на середину червня вміст у морській воді в районі мису Ланжерон (мис у південній частині Одеської затоки Чорного моря, розташований неподалік від центру Одеси — ред.) біогенних речовин — мінеральних сполук азоту (амонійного, нітритів, нітратів) — не перевищував гранично допустимих концентрацій (ГДК) для забруднювальних речовин у внутрішніх морських водах і територіальному морі України; концентрації фосфатів і кремнекислоти були на рівні середньобагаторічних значень.
Каша з «добрив» і водоростей
Тобто, на перший погляд, усе добре. Але є виняток. Була відмічена надвисока концентрація азоту амонійного (два ГДК) в опріснених морських водах із солоністю 3,95 проміле. Аналогічні концентрації азоту амонійного відмічали 09.06.2023 р. в районі с. Коблеве (Миколаївська область) за солоності морської води 5,05 проміле. Для довідки: середня солоність Чорного моря — 17–18 проміле. Зниження у 3–3,5 раза солоності води й велика кількість органіки спричинили активне цвітіння моря у першій половині червня.
Умови для цвітіння були створені саме підривом росіянами греблі Каховської ГЕС.
«Підвищення концентрації азоту амонійного може бути пов’язане з прямим забрудненням під час змиву каналізаційних стічних вод у результаті затоплення колекторів, вигрібних ям тощо на шляху потоку води з Каховського водосховища», — зазначають вчені ІМБ. А також розпрісненням моря, що створило чудові умови для прісноводних водоростей.
Про це ж у своєму інтерв’ю ютуб-каналу НАНУ повідомив і директор Інституту гідробіології НАН Сергій Афанасьєв. За його даними, у Чорне море за перші три доби після диверсії росіян надійшло приблизно у 100 разів більше прісної води, ніж зазвичай за такий період.
«Прісноводних мікроводоростей, які викликають цвітіння води, винесено в Чорне море, за кожну з перших трьох діб, по 17 тисяч тонн. У солоній воді вони загинуть. І вся ця маса опуститься на дно. В Чорному морі життя є тільки у верхньому шарі води, а внизу — сірководень. І коли ця величезна маса загиблих водоростей опуститься на дно, то виникне ризик підйому сірководню», — сказав Сергій Афанасьєв.
Прямим показником цвітіння водоростей є концентрація хлорофілу «а» у водній товщі. «Для північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ) для середньоводних років характерне середнє значення хлорофілу «а», що дорівнює 1,28 мг/л. Надходження в ПЗЧМ річкових вод Каховського водосховища спричинило цвітіння водоростей, за якого на 15.06.2023 р. концентрація хлорофілу «а» в середньому для всієї площі ПЗЧМ зросла удвічі. А в окремих районах, розташованих за ходом річкових вод із Дніпровсько-Бузького лиману, значення цього показника перевищили значення 100 мг/л, тобто зросли практично більш ніж у 90 разів», — ідеться у повідомленні ІМБ.
Карта концентрації хлорофілу «а». Джерело — сайт ІМБ
Аналіз супутникових знімків показує, що практично половина площі ПЗЧМ (45,8%) на 15.06.2023 були охоплені наслідками потрапляння вод Каховського водосховища в море. Близько 1500 км² охоплені сильним цвітінням водоростей. Сильно забруднені ділянки (нафтопродукти, органічна речовина) становлять близько 6000 км².
Токсичні речовини у лимані та морі
Дані колег підтверджують фахівці Українського наукового центру екології моря. Відібрані проби води, починаючи від р. Дніпро поблизу м. Херсон, у Дніпровсько-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу м. Очаків та в Одеській затоці показали однакову структуру забруднення. Так, на всіх станціях були виявлені концентрації вище за ГДК по нафтопродуктах, токсичних металах, як-от цинк, кадмій та миш’як, і таких хлорорганічних сполуках як ліндан та ПХБ (поліхлорбіфеніли).
Цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо за високих рівнів концентрацій. Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Люди, які їдять морепродукти або п’ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем з печінкою, серцем, нирками чи нервовою системою.
Такі високотоксичні хлоровані органічні сполуки гептахлору та ПХБ можуть бути небезпечними для багатьох видів водних організмів, зокрема риб і безхребетних. Вони можуть викликати пошкодження нервової системи, що призводить до паралічу і смерті. Ці забруднювачі мають тенденцію накопичуватися у тканинах організмів, а надто в жирних тканинах. Це означає, що вони можуть накопичуватися в харчовому ланцюзі, викликаючи ще більшу шкоду організмам, які перебувають на верхніх рівнях харчування, зокрема й людям.
Прощавайте, жаби й тритони
У перші дні після російської диверсії в морі уздовж узбережжя можна було почути навіть кумкання жаб, екологи знаходили й навіть рятували прісноводних тварин — полозів, тритонів. Але, по-перше, ця кількість врятованих — незначна, а по-друге, невідомо, чи вдасться їм призвичаїтися у нових водоймах, куди їх відносили рятувальники.
Так 14 червня працівники НПП «Тузлівські лимани» за добу врятували 55 тритонів. На жаль, ще 149 тварин виявили загиблими.
Загиблі тритони. Фото НПП «Тузлівські лимани»
«Тритонів, які занесені до Червоної книги України, з дніпровськими водами винесло на узбережжя Чорного моря. Там їх і знайшли працівники нашого парку. Тритони не мешкають у солоній воді. Тож живих тварин відвезли до Дунайського біосферного заповідника, де їх випустили на різних ділянках річки (притоках). Дорогу «вимушені переселенці» перенесли успішно. За оцінками фахівців, вони мають добре адаптуватися в дунайських водах», — повідомляє відділ комунікації парку.
Олег ЛИСТОПАД
Читайте також:
- Підрив Каховської ГЕС — катастрофа планетарного масштабу
- “Що таке бриколаж і як він врятує Україну”
- Посилення освітянсько-наукового крила Української Ради Миру
- Елла Лібанова: Після повномасштабного вторгнення українці стали згуртованішими
- Біопаливо й біоенергетика: програму завершено, пріоритети залишаються
- Нам уже сьогодні потрібні розмінери!